Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №742/5673/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/204/26

Єдиний унікальний № 742/5673/25

ВИРОК

іменем України

09 березня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Прилуки Чернігівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270330000840 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Манжосівка Прилуцького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів працюючого неофіційно, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 20.08.2015 Національна поліція України – це центральний орган виконавчої влади.

Наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №368 о/с від 27.07.2023 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області, наказом начальника Головного управління національної поліції в Чернігівській області №115 о/с від 22.03.2023 ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управління поліції у Чернігівські області.

У відповідності до посадової інструкції поліцейських ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 їх завданнями, обов`язками та повноваженнями, серед іншого є: сприяння дотриманню правил громадського порядку, перешкоджання антигромадським та злочинним діям громадян, своєчасне реагування на всі звернення та повідомлення про вчинення кримінальних, адміністративних правопорушень або подій, взаємодія з іншими структурними підрозділами відділу, відділеннями поліції, що беруть участь у забезпеченні публічної безпеки та порядку, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, складає у межах компетенції, протоколи про адміністративні правопорушення та здійснює, у визначених законом випадках, провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції здійснюють розгляд справи про адміністративні правопорушення, щодо порушень правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Таким чином, інспектор ВРПП Прилуцького РВП ОСОБА_5 , поліцейський ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівські області ОСОБА_6 , є представниками влади та службовими особами правоохоронного органу наділеного владними повноваженнями.

05.10.2025 близько 15 години 34 хвилин поліцейськими ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , які перебували на добовому чергуванні з патрулювання вулиць в м. Прилук та Прилуцького району, перебуваючи неподалік будинку №4, що розташовується за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Білецького-Носенка, було зупинено транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ модель 21013 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який допустив порушення вимог правил дорожнього руху, а саме: керував транспортним засобом з порушенням правил подання сигналів світловими покажчиками повороту відповідно до напрямку при повороті, тобто з порушенням вимог ч.2 ст. 122 КУпАП, а також керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги ч.5 ст. 126 КУпАП. У подальшому поліцейським ОСОБА_5 повідомлено про винесення постанови за ч.2 ст.122 КУпАП та складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_4 .

У подальшому ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Білецького-Носенка, м. Прилуки, неподалік будинку №4, усвідомлюючи, що стосовно нього буде винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП, а також складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУПАП, діючи умисно, розуміючи протиправний характер свої дій, маючи умисел спрямований на уникнення від адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та ч.5 ст. 126 КУпАП, 05.10.2025 о 15 год. 37 хв. під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 двічі висловив пропозицію про надання поліцейським неправомірної вигоди у розмірі 5 000 грн., за не складання відносно нього адміністративного протоколу щодо повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто за не вчинення поліцейськими з використанням наданих їм службових повноважень дій щодо складання адміністративного протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП, а також не винесення постанови, про адміністративне правопорушення, щодо керування транспортним засобом з порушенням правил подання сигналів світловими покажчиками повороту відповідно до напрямку при повороті, що передбачено ч.2 ст. 122 КУпАП, на що отримав відмову.

05.10.2025 о 15 год. 37 хв. ОСОБА_4 двічі пропонував надати неправомірну вигоду поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які є службовими особами правоохоронного органу, за невчинення ними відносно себе дій, що пов`язані з використанням наданого їм службового становища.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, щиро кається в скоєному, просить суд суворо його не карати, давши детальні показання суду по факту кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які його характеризують. Зміст цих обставин вірно розуміються обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження, сумнівів стосовно добровільності їх позиції у суду не має, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при ухваленні вироку.

Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не добуто.

Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненому кримінальному правопорушенні повністю доказаною, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища службового становища.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є за ч.1 ст. 369 КК України нетяжким злочином, вчинив його умисно, особу винного та його позицію до вчиненого, який за місцем проживання характеризується добре, проживає з батьками та п`ятьма неповнолітніми братами і сестрами, який згідно довідки КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» Чернігівської обласної ради від 10.10.2025 за №609 на диспансерному обліку не числиться і за медичною допомогою не звертався, згідно довідки КНП «Прилуцька центральна районна лікарня» від 09.10.2025 за №285, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з середньою освітою, не одруженого, зі слів працюючого неофіційно, раніше не судимого, який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, наявність обставини, що пом`якшує його покарання, та відсутність обставин, що обтяжує таке, і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді штрафу в межах санкції даної статті.

Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

В судовому засіданніобвинувачений ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про розстроченнясплати штрафу, мотивуючи великим розміром штрафу та фінансовоюнеможливістюодразуоплатити всю суму. Але запевнив, що має намір продовжувати працювати і сплачувати призначений судом штраф.

Частиною 4 ст.53 КК Українипередбачено, що з урахуванняммайнового стану особи суд можепризначити штраф ізрозстрочкоювиплатипевнимичастинамистроком до одного року.

Суд, вважає за можливе розстрочити обвинуваченому ОСОБА_4 суму штрафу в розмірі 17 000 грн. на 4 місяці.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні відносно нього запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.349,370-371,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в користь держави.

На підставі ч.4 ст.53 КПК України розстрочити ОСОБА_4 виплату суми штрафу рівними частинами на 4 (чотири) місяці по 4250 (чотири тисячі двісті п`ятднсят) грн. до 30 числа кожного місяця. Обчислюватицей строк починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якомувирокнаберезаконноїсили.

Попередити ОСОБА_4 , що у відповідності до положень ч.5 ст.26 КВК України, що у разі не сплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду із заявою про видачу виконавчого листа. Виконавчий лист, виданий судом, надсилається уповноваженим органом з питань пробації до органу державної виконавчоїслужби для стягнення штрафу в порядку, визначеному законом.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:

- відеозаписи та оптичний диск CD-R з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_7