Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №362/8595/24 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

справа № 362/8595/24

провадження № 2/362/2800/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.03.26 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Поповича О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кострубіцької Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.

Суд установив:

Суть і підстави позову

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним з моменту реєстрації шлюб, зареєстрований 03 вересня 1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, актовий запис № 34 (зареєстрований 14 лютого 2012 року).

В обґрунтування позову зазначив, що йому відомо, що орієнтовно в 1990-х роках його брат ОСОБА_4 одружився з жінкою, для отримання нею громадянства України, реєстрації місця проживання та реалізації її соціальних прав. При цьому, фактично вони не вели спільного подружнього життя, ніколи не були сім`єю, їх шлюб був фіктивним, укладеним померлим братом з ОСОБА_2 на її прохання. Окрім того, позивач зазначає, що ОСОБА_4 мешкав фактично сам, ОСОБА_2 жодного разу не з`являлася за адресою його проживання, не брала жодної участі в його житті. Наявність спірного актового запису про шлюб двоюрідного брата перешкоджає позивачу реалізувати його спадкові права.

Рух справи в суді

Ухвалою від 10 лютого 2025 року суд відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 03 квітня 2025 року суд витребував у Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону на в`їзд та виїзд ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ймовірно громадянкою Азербайджану, паспорт НОМЕР_1 , виданий Степанокерт РВВС Азербайджанської ССР 07.02.1977 р.) за весь період; витребував у Державної міграційної служби України інформацію щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Азербайджану, паспорт НОМЕР_1 , виданий Степанокерт РВВС Азербайджанської ССР 07.02.1977 р., зокрема: щодо набуття нею громадянства України, отримання документів, які надають право проживати на території України, отримання паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон, отримання довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, наявну інформацію щодо її місця реєстрації на території України а також інформацію щодо залишення нею території України; витребував у Пенсійного фонду України наявну інформацію щодо перебування на обліку, призначення пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг, страхових виплат, сплати страхових внесків тощо, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребував у Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради інформацію щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 січня 2018 року по день надання інформації із наданням підтверджуючих документів.

Ухвалою від 20 травня 2025 року суд витребував у Державної прикордонної служби України інформацію щодо факту перетину кордону на в?їзд та виїзд особою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ймовірно громадянкою Азербайджану, паспорт НОМЕР_2 , виданий Степанокерт РВВС Азербайджанської ССР 07.02.1977 р.); витребував у Виконавчого комітету Глевахівської селищної ради інформацію щодо дати реєстрації та дати зняття з реєстрації з місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також інформацію щодо її реєстрації за вказаною адресою станом на 26.03.2018 р.

Ухвалою від 14 серпня 2025 року суд зупинив провадження у справі № 362/8595/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним до залучення до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою від 04 листопада 2025 року суд поновив провадження у справі № 362/8595/24, замінив позивача у справі - ОСОБА_3 на ОСОБА_1 в порядку процесуального правонаступництва; витребував у Приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Іваннікова Івана Михайловича належним чином завірену копію спадкової справи № 25/205 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Ухвалою від 15 січня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги.

А також надала заяву про можливість здійснення подальшого розгляду справи у відсутності позивача та її представника, проти заочного рішення не заперечила.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За правилами частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складання повного його тексту.

Встановлені судом фактичні обставини справи

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області 27 березня 2018 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , у якому померлий був зареєстрований та проживав з 03 квітня 1999 року. На день смерті за вказаною адресою з ним була зареєстрована ОСОБА_8 .

Вказане майно належало померлому на праві власності, що підтверджується Договором дарування від 08 серпня 1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за номером 1577, та Архівною довідкою від 04 червня 2020 року №508, виданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації».

Актом обстеження житлово-побутових умов від 14 грудня 2024 року, складеним депутатом Глевахівської селищної ради Чемер В.О. встановлено, що в ході обстеження будинку АДРЕСА_1 , виявлено, що у даному будинку проживав ОСОБА_4 . Він був самотнім. ОСОБА_2 ніколи з ним не проживала, не вела спільного господарства і про укладення з нею шлюбу нікому не було відомо. Даний факт підтвердили сусіди.

У відповідності до довідки про поховання померлого громадянина на кладовищі Васильківського району Київської області від 28 березня 2018 року №20 поховання ОСОБА_4 здійснив ОСОБА_3 .

Так, первісний позивач, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4 .

Батьки ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 16 грудня 1960 року, дошлюбне прізвище матері - « ОСОБА_10 », що підтверджується відомостями витягу з ДРАЦС № 00044568709 від 16 квітня 2024 р.

Як вбачається з витягу з ДРАЦС № 00044568849 від 16 квітня 2024 року мати ОСОБА_3 до укладення шлюбу та зміни прізвища мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

У свою чергу, ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , що підтверджується витягом з ДРАЦС №00044569240 від 16 квітня 2024 року.

ОСОБА_13 мала рідну сестру - ОСОБА_16 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 .

15 жовтня 1957 року ОСОБА_16 уклала шлюб із ОСОБА_17 , у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_16 », що підтверджується витягом з ДРАЦС № 00044569453.

Як вбачається з витягу з ДРАЦС № 00044569546 від 16 квітня 2024 року у шлюбі ОСОБА_17 та ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_7 народився син ОСОБА_4 .

Після смерті останнього ОСОБА_3 , як спадкоємець майна померлого третьої черги (за правом представлення своєї померлої матері) у визначений законом час і спосіб звернувся до Васильківської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, після померлого двоюрідного брата ОСОБА_4 .

Постановою від 28 грудня 2020 року №1234/02-31 Васильківська районна державна нотаріальна контора Київської області відмовила ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України.

При цьому зі змісту вказаної постанови вбачається, що спадкоємцем, передбаченим статтею 1261 ЦК України, є дружина спадкодавця ОСОБА_20 , яка прийняла спадщину відповідно до пункту 3 статті 1268 ЦК України, що підтверджується довідкою № 747, виданою виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області 20 липня 2020 року.

Листом від 20 лютого 2025 року №30.22-31а/247 Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції міністерства юстиції (м.Київ) підтвердив наявність актового запису про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_6 №34 від 03 вересня 1994 року, складеного виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Окрім того, на запит суду Пенсійний фонд України повідомив, що за наявними даними ОСОБА_6 на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсій та інших виплат не перебуває, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування дані відсутні.

Державна міграційна служба України повідомила, що за даними відомчої інформаційної системи ДМС інформації щодо набуття громадянства України, отримання документів, які надають право проживати на території України, отримання паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон, отримання довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, інформації щодо місця реєстрації на території України, а також інформації щодо залишення території України стосовно ОСОБА_6 не встановлено.

Державна прикордонна служба України, у свою чергу, проінформувала про відсутність відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянкою ОСОБА_21 в період з 08 листопада 2017 року по 27 травня 2025 року. При цьому зазначено, що зберігання в Базі даних інформації з персональними даними осіб впродовж 10 років з моменту її внесення здійснюється з 08 листопада 2017 року, оскільки до набрання чинності Положення, інформація про осіб, які перетнули державний кордон України зберігалася у Базі даних протягом 5 років, в порядку визначеному наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

Згідно відомостей про зареєстрованих осіб Глевахівської селищної ради за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні.

У судовому засіданні також допитаний свідок ОСОБА_22 , який повідомив, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 був фіктивним.

Нормативно-правове регулювання та мотиви суду

У відповідності до положень статті 51 Конституції України та статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 21 Сімейного кодексу України визначено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Згідно зі статтею 38 СК України підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої та третьої статті 40 СК України шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

За приписами статті 41 СК України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований: 1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог; 2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; 3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; 4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення (частини друга статті 41 СК України).

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі фіктивності (стаття 40 СК України). Шлюб не може бути визнано недійсним, якщо на момент розгляду справи відпали обставини, які засвідчують відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім`ю.

За теоретичним визначенням шлюб це добровільний сімейний союз (спільність) жінки та чоловіка, спрямований на створення сім`ї, зареєстрований у встановленому порядку з дотриманням вимог закону, і такий, що породжує в них особисті та майнові права й обов`язки подружжя.

Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сімї.

Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин поняття шлюбу, а також положень СК України та зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, в разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які свідчили б про бажання створити сімю чи про його відсутність.

Для визнання шлюбу недійсним на тій підставі, що шлюб є фіктивним (якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя) необхідно встановити докази, які б свідчили про наявність чи відсутність бажання створити сім`ю, спільне проживання подружжя, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення спільного господарства подружжям та інше. Відсутність мети щодо створення сім`ї може стосуватися, як бажань однієї особи, що реєструє шлюб за ситуації існування мети створення сім`ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю.

Фіктивність шлюбу виникає у разі, якщо з переліку обов`язкових ознак шлюбу «випадає» намір створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя (частина друга статті 40 СК України). Тобто обидва з подружжя (за їх взаємною згодою та обізнаністю) або один з подружжя (у той час, коли інший з подружжя націлений на створення сім`ї) має намір на реєстрацію шлюбу, однак без мети створити повноцінну сім`ю в розумінні сімейного законодавства.

Шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації (стаття 44 СК України). Недійсний шлюб (стаття 39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України (частина перша статті 45 СК України).

Надаючи оцінку обставинам даної справи суд виходить з того, що обставини укладення спірного шлюбу не відповідають загальновизнаним у суспільстві нормам поведінки осіб, які мають бажання створити сім`ю та взяти взаємні зобов`язання.

Судом встановлено, і це підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок, що після реєстрації шлюбу, відповідач припинила з ОСОБА_4 будь-які стосунки, сторони ніколи не проживали разом, не мали спільного бюджету і не вели спільного господарства, не набули прав та обов`язків подружжя, при цьому ОСОБА_4 проживав фактично один.

Крім того, судом взято до уваги акт, складений 14 грудня 2024 року депутатом Глевахівської селищної ради Чемер В.О., яким встановлено, що ОСОБА_6 ніколи не проживала з ОСОБА_4 .

З огляду на встановлені обставини справи та зібрані докази, суд дійшов висновку про доведеність факту фіктивності такого шлюбу, оскільки шлюб укладався без мети реально створити сім`ю, подружжя не проживало разом, не мало спільних прав та обов`язків, не вело спільного господарства та бюджету, не мало спільних дітей.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 42 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.

Суд вважає, що відповідно до статті 42 СК України позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, оскільки у зв`язку із реєстрацією цього шлюбу порушені її права та охоронювані законом інтереси, як дружини первісного позивача.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання шлюбу недійсним є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позов.

2. Визнати недійсним з моменту реєстрації шлюб, укладений 03 вересня 1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , актовий запис № 34, складений Виконавчим комітетом Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, зареєстрований в реєстрі 14 лютого 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення: 09 березня 2026 року.

Суддя О.В. Попович