Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №448/114/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 448/114/26 Головуючий у 1 інстанції: Гіряк С.І.

Провадження № 33/811/329/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Пащука А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Пащука Артема Ігоровича на постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 30 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 будучи директором комунального некомерційного підприємства «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради, вчинив адміністративне правопорушення, яке виявлене 31.12.2025 під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у КНП «Мостиська міська лікарня» Мостиської міської ради, а саме: порушення вимог законодавства про працю, що стосується підстави для переведення без згоди працівника, чим порушив вимоги ч. 1 статті 3 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами), вчинивши правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 41 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Пащук А.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову суду та винести нову постанову, якою закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію оскаржуваної постанови апелянт отримав лише 03.02.2026 року.

Вказує, що апеляційна скарга подається в межах 10-ти днів в моменту отримання копії оскаржуваної постанови.

Окрім того вказує на те, що строк на апеляційне оскарження пропущено лише на 1 день, що є незначним.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою.

Звертає увагу на те, що прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП не має, як і самої події правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Пащука А.І., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 52 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Частина 1 ст.41 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Частина 1 статті 3 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами) передбачає, що у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.41 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме даними, що містяться у: протоколом про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/40431/023621/П/ПТ від 31.12.2025; актом №ЗХ/ЛВ/40431/023621 складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 31.12.2025, поясненнями ОСОБА_2 від 19.12.2025, наказом №292-к(ос)/006-02 про зміну істотних умов праці, переведення працівників від 28.11.2025, попередженням про зміну істотних умов праці від 01.12.2025 та іншими документами, які додані до матеріалів справи.

Оцінюючи наведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Протокол про адміністративне правопорушення № ЗХ/ЛВ/40431/023621/П/ПТ від 31 грудня 2025 року складений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства і він є оформленим та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення. Такий протокол ОСОБА_1 підписав, чим підтвердив свою абсолютну згоду з інформацією, яка зазначена у цьому протоколі. Жодних письмових пояснень чи зауважень на дії уповноважених осіб при складанні такого протоколу ОСОБА_1 не надавав.

Посилання в апеляційній скарзі не містять обставин, які не були б з`ясовані судом та могли б потягнути невірне вирішення справи, а за такого, не впливають на обґрунтовані висновки суду, щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як є фактичною переоцінкою по іншому доказів, які вже були досліджені та оцінені судом.

Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.

На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 КУпАП, доведена повністю.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокату Пащуку Артему Ігоровичу строк апеляційного оскарження постанови судді Мостиського районного суду Львівської області від 30 січня 2026 року.

Постанову судді Мостиського районного суду Львівської області від 30 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 – адвоката Пащука Артема Ігоровича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Романюк М.Ф.