Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №947/3738/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/3738/26

Провадження № 2/947/2082/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Кондратенко Ю.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, мотивуючи його тим, що відповідач ОСОБА_2 є батьком їх трьох неповнолітніх дітей. Оскільки діти перебувають на її утриманні, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/6 частини щомісячно.

Відповідач з позовом не погодився, вважає, що через позивачку сім`я розпалася, він не працює, утримає свою матір, якій 65 років, сплачує житлово-комунальні послуги та утримує неповнолітніх дітей, а тому не взмозі сплачувати аліменти на утримання позивачки.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що сторони від сумісного шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей. Останнєю народженою дитиною є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою, відповідач мешкає окремо.

Шлюб між сторонами розірвано 15.08.2024 року рішенням Київського районного суду м.Одеси у справі №947/9400/24. Рішення набрало законної сили 17.09.2024р.

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Статтею 76 ч.2 СК України визначено, що після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.

Відповідно до ч. 1ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач здоровий та працездатний, а також згідний сплачувати аліменти на утримання дружини під час вагітності.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Враховуючи викладене, обмеження позивачки у можливості самостійно працювати, що непрацездатною вона стала упродовж року після розірвання шлюбу з відповідачем, та те, що відповідач є працездатним, може надавати допомогу, тому суд вважає за необхідним стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу).

До доводів відповідача про утримання матері суд ставиться критично, оскільки таких суду не надано.

Суд не приймає докази подані відповідачем 06.03.2026р., оскільки вони подані у порушення вимог ст.83ч.3-4 ЦПК України.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4-13,76-89, 258-273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання, в розмірі 1/6 частини його доходу, щомісячно, починаючи з 28.01.2026р. і до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Одеського Апеляційного суду упродовж 30-днів з дня його підписання шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Я. В. Бескровний