Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №751/10459/25 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10459/25

Провадження №2/751/941/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Ковальчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про відшкодування завданої матеріальної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Чернігівської митниці про стягнення коштів у розмірі понесених збитків (витрат на правову допомогу) в справі № 751/7440/24 в судах обох інстанцій у розмірі 10 500 грн в суді першої інстанції та 7 500 грн в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог зазначає, що 05.12.2024 Новозаводський районний суд міста Чернігова прийняв рішення по справі № 751/7440/24 у справі за поданням Чернігівської митниці про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, яким провадження у справі закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В той же час, для захисту своїх прав в адміністративному провадженні у справі позивач був вимушений звертатися за професійною правовою допомогою адвоката, що передбачає нести відповідні збитки за сплату послуг адвоката.

Всі докази про надання професійної правової допомоги у даній справі № 751/7440/24 в судах обох інстанцій, були подані позивачем до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Посилаючись на ст.ст. 23, 1173, 1174, 1176 ЦК України, просить стягнути з Чернігівської митниці понесені матеріальні збитки.

07.01.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позовної заяви. В обґрунтування заперечень зазначають, що при розгляді справи у суді ОСОБА_1 представляв свої інтереси особисто без залучення представника.

Щодо посилань позивача в позові на ст.ст. 23, 1176 ЦК України, зазначають, що ст. 23 ЦК України передбачене право особи на відшкодування моральної шкоди, а не матеріальнох. Серед заявлених вимог відсутня вимога про відшкодування позивачу моральної шкоди.

Крім того, у зв`язку з тим, що митниці не є органами дізнання, органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами, що здійснюють досудове розслідування, органами прокуратури або суду, посилання позивача на норми ст.. 1176 ЦК України є помилковими, оскільки вказана норма взагалі не розповсюджується на відповідача.

Також позивачем не надані докази протиправності дій, рішень або бездіяльності відповідача.

Вказують на те, що законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в адміністративній справі у порядку цивільного судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат на правову допомогу і шкоди (збитків) у розумінні положень чинного законодавства.

Отже, витрати у справі про порушення митних правил не є матеріальною шкодою (збитками), відшкодування таких витрат не передбачено ні Кодексом України про адміністративні правопорушення, ні Митним кодексом України та вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні, зокрема цивільному.

Щодо поданих позивачем доказів у справі, зазначають, що позивачем додані копії угоди (договору) про надання правової допомоги від 15.10.2024, укладена між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , свідоцтва адвоката, ордеру адвоката та розрахунку правових послуг: з угодою (договором) про надання правової допомоги від 15.10.2024 неможливо ознайомитися, оскільки відсутній її повний текст у зв`язку з накладенням на неї іншого документа – заяви про розподіл судових витрат у справі № 751/7440/24; копія ордеру про надання правничої допомоги не містить підпису адвоката та дати його видачі; копія свідоцтва адвоката, дата видачі якого на цій копії «нечитабельна» повністю, але можливо встановити рік його видачі як 2020 рік, не відповідає зразку свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 272 «Про затвердження зоазка та опису свідоцтва про право на зайняття адкокатською діяльністю»; розрахунок наданих послуг адвоката від 2310.2024 неможливо ідентифікувати із жодною судовою справою, а зазначення у розрахунку «при розгляді справи про порушення митних правил» не є ідентифікуючою ознакою, тому що відносно позивача у різні періоди складений не один протокол про порушення митних правил.

Інші долучені ОСОБА_1 до заяви від 17.12.2025 про усунення недоліків позовної заяви докази – заява про додаткове рішення (дату прочитати неможливо), заява про надання для ознайомлення розрахунку витра (без дати), акт про виконані роботи від 15.03.2023 та розрахунок отриманих послуг (без дати) стосуються зовсім іншої справи - № 751/2547/23 за позовом ОСОБА_3 до митниці про відшкодування моральної шкоди.

Як наслідок, позивач значно завищив суми витрат на правничу допомогу, які він поніс у справі № 751/7440/24.

Зазначають, що позов подано на підставі си. 1176 ЦК України та Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідач не є органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, органом досудового розслідування, органом прокуратури і суду, а тому посилання позивача на норми рішення Верховного Суду від 06.12.2023 № 370/463/21 на відповідача не розповсюджуються.

ІІ. Заяви ( клопотання) та пояснення учасників справи.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві. Просили позов задовольнити в повному об`ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю з підстав, зазначених у відзиві на позов.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від10.12.2025позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.12.2025 відкритопровадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

На підтвердження витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу до суду подав письмові докази: розрахунок наданих послуг/робіт/адвоката по договору про надання професійної правової допомоги за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 при розгляді судової справи за поданням Чернігівської митниці згідно яких вартість наданих послуг складає: консультація з вивченням матеріалів справи – 1 500 грн, накдання пояснень декларанта до протоколу – 6 000 (1 200х5) грн; копію ордера на надання правничої правової допомоги; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію угоди (договору) про надання правової допомогивід 15.10.2024; копію заяви про розподіл судових витрат.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, може свідчити про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), а також у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 22 липня 2020 року у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19) та від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи № №751/7440/24 постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.12.2024 у справі №751/7440/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил за ст. 485 МК України закрито провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Чернігівського ареляційного суду від 06.03.2025 постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.12.2024 залишено без змін.

Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначав, що відповідач Чернігівська митниця протиправно склала протокол про порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_1 , суд виходить із того, що оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

У статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» зазначено, що у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення.

Суд відхиляє доводи представника відповідача, що норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» на дані правовідносини не розповсюджуються, оскільки митниці не є органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, та про відсутність правових підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд приймає до уваги, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не містить виключного переліку осіб, які вважаються суб`єктами відповідальності за заподіяну ними шкоду, згідно його вимог.

Порядок застосування зазначеного вище Закону встановлений Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41 (далі - Положення).

Абзацом третім пункту 10 Положення передбачено, що до сум, які підлягають поверненню громадянинові на підставі пункту 4 статті 3 Закону, відносяться суми, сплачені ним адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Відповідно до ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК). Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №379/1418/18 вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем надано суду заява про додаткове рішення, заява про надання для ознайомлення розрахунку витрат, акт про виконані роботи від 15.03.2023 та розрахунок отриманих послуг, які стосуються зовсім іншої справи - № 751/2547/23 за позовом ОСОБА_3 до митниці про відшкодування моральної шкоди, а тому дані докази суд не приймає до уваги.

Крім того, позивачем надано розрахунок наданих послуг/робіт/адвоката по договору прот надання професійної правової допомоги за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 при розгляді судової справи за звинуваченням Чернігівською митницею у порушенні митних правил згідно яких вартість наданих послуг складає: консультація з вивченням матеріалів справи – 1 500 грн, надання пояснень декларанта до протоколу – 6 000 (1 200х5) грн; копію ордера на надання правничої правової допомогиадвокатат ОСОБА_4 про надання правової допомоги ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Костюченка П.Ю.; копію угоди (договору) про надання правової допомогивід 15.10.2024, укладеного між адвокатом Костюченком П.Ю. та ОСОБА_1 ; копію заяви про розподіл судових витрат.

Згідно п.4 Угоди (договору) про надання правової допомоги від 15.10.2024 визначено, що клієнт сплачує адвокату гонорар за виконані роботи, надані послуги на протязі всього строку надання послуг, а також компенсує всі понесені адвокатом витрати в рамках виконання ним своїх зобов`язань по договору. Остаточний розмір гонорару адвоката погоджується сторонами по факту виконаних робіт, наданих послуг адвоката на підставі рекомендацій Чернігівської обласної колегії адвокатів щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. За дорученням клієнта виплата адвокату гонорару та витрат може бути здійснена третіми особами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надані послуги адвокатом Костюченком П.Ю., які підтверджені наданими доказами, у вигляді консультації за вичення матеріалів справи та надання пояснень декларанта до протоколу. Участі в судових засіданнях як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції адвокат Костюченко П.Ю. не брав, а отже його послуги вважаються виконаними, доказів проведення оплати (платіжні документи)за надані послуги позивачем не надано, відтак у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Керуючисьст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про відшкодування завданої матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

Відповідач: Чернігівська митниця, код 43985581, 14017, м. Чернігів, просп. Перемоги, 6

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко