Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №673/1398/25 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1398/25

Провадження № 2/673/264/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"03" березня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

17 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі – ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 р. у розмірі 36 411 грн. 13 коп., а також просить стягнути витрати по сплаті судового збору та правову допомогу.

В обґрунтування позову посилається на те, що 06.07.2020 року між ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3134797391.

На виконання своїх зобов`язань за договором кредиту ТОВ «ФК «ЦФР» надало ОСОБА_1 на споживчі потреби кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 24 000 грн. на строк користування 24 місяці, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконує, у зв`язку із чим станом на 02.12.2024 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 36 411 грн. 13 коп.

У подальшому на підставі договору факторингу №200921 від 20.09.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», останнє набуло прав кредитора за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 року.

02.12.2024 року право вимоги за вказаним кредитним договором відступлені ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на підставі договору факторингу №НІ/11/25-Ф, укладеного між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість.

Ухвалою судді від 18 грудня 2025 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, із змісту якої вбачається, що він просить розгляд справи проводити за його відсутності, підтримуючи позовні вимоги та не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення із відміткою про його отримання від 05.02.2026р. та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про його виклик. Відзиву на позов не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2020 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3134797391.

Вказаний кредитний договір підписаній відповідачем власноручним підписом, сторонами було погоджено, що кредит надається позичальнику на наступних умовах: сума кредиту 24 000 грн., строк кредиту 24 місяців, річні проценти за користування кредитом 11,99%, щомісячні проценти 2,99%.

Відповідно до п.1.4 кредитного договору сторони передбачили, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: 7 556 грн. 21 коп. на погашення поточної заборгованості за діючим кредитним договором №1194323452 від 19.11.2019; 12 443 грн. 21 коп. переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020; 2 400 грн. оплата страхового платежу за договором страхування; 200 грн. – оплата за пакет послуги «Охоронець Кредит Маркет 12»; 1 200 грн. - оплата страхового платежу за договором страхування; 200 грн. оплата за електронний ключ доступу до додатку.

Відповідно до виписки по особовому рахунку кредитного договору рахунку № НОМЕР_1 за період з 06.07.2020 по 02.12.2024 стосовно ОСОБА_1 вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами.

ОСОБА_1 відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №3134797391 від 06.07.2020 р. в порушення умов договору станом на 02.12.2024 р. кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим розмір заборгованості склав 36 411 грн. 13 коп.

20.09.2021 року ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» уклали договір факторингу №171221, за умовами якого ТОВ «ФК «ЦФР» відступило АТ «Таскомбанк» за плату належні йому права вимоги, а АТ «Таскомбанк» прийняло належні ТОВ «ФК «ЦФР» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №171221 від 20.09.2021 року АТ «Таскомбанк» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 року.

02.12.2024 року АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» уклали договір факторингу №НІ/11/25-Ф, за умовами якого АТ «Таскомбанк» відступило ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняло належні АТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №НІ/11/25-Ф від 02.12.2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 року.

У зв`язку із чим ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» правомірно набув право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства, відповідачка підписом у договорі про відкриття поточного рахунку, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання грошових коштів.

Отже, укладення кредитного договору №3134797391 від 06.07.2020 р. підтверджує, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору. Кредитний договір підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 06.07.2020 р. між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з порушенням умов договору згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 02.12.2024 р. за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 р. у ОСОБА_1 наявна заборгованість в загальному розмірі 36 411 грн. 13 коп.

У справі відсутні інші дані, які б давали достатні підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності вказаного доказу і правильності нарахованої позивачем суми боргу за цим договором.

Відтак, суд констатує доведеність факту користування кредитними коштами відповідачем та наявність у нього боргу за кредитом в сумі 36 411 грн. 13 коп., а отже, наявність підстав для стягнення цього боргу з відповідача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2024 року між адвокатом Литвиненко О.І. та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» був укладений договір про надання правничої допомоги №03-07/24.

Згідно акту №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року, вартість наданих адвокатом Литвиненко О.І. юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 9 200 грн., які сплачені позивачем адвокату Литвиненко О.І. на підставі платіжної інструкції №2692 від 10.06.2025р.

Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» слід стягнути 9 200 грн. понесених на професійну правничу допомогу.

Також, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 36 411 грн. 13 коп., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №3134797391 від 06.07.2020 р. в розмірі 36 411 грн. 13 коп., 3 028 грн. судового збору та 9200 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місце знаходження: пл. Солом`янська, 2 м. Київ 03035, код в ЄДРПОУ: 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 09.03.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина