Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №766/11383/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 05 березня 2026 р.

Справа: №766/11383/25

Суддя: Скрипнік Л. А.

Справа № 766/11383/25

н/п 2-а/766/182/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Скрипніка Л.А.,

за участю: секретаря судового засідання Бажанової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітер Сергій Віторович , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Суворовський ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Короткий виклад доводів адміністративного позову та заперечень відповідача.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 01.04.2025року, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він не зявився до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою у визначений законом строк. Вважає вказану постанову незаконною , оскільки жодних повісток у становлений Законом спосіб він не отримував.

Аргументи учасників справи.

Відповідач подав відзив на позов, який вони вважали таким, що не може бути задоволений, оскільки рішення про притягнення до адміністративної відповідальності було прийнято у цілковитій відповідності до норм матеріального права та з дотриманням адміністративної процедури.

Так вказували про те, що 01.04.2025 р. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до змісту якого вбачається, що гр. ОСОБА_1 будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки 13.03.2025 року до ТЦК, на вказаний виклик не з`явився, в зв`язку з чим був оголошений в розшук, доки був доставлений національною поліцією до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Гр-ну ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03.04.2025 року в приміщенні Херсонського РТЦК, що підтверджується його власним підписом. При складанні протоколу ОСОБА_1 надав пояснення, що повісток він не отримував, живе за місцем реєстрації. Але це не відповідає дійсності, так як системою «Оберіг» була згенерована та направлена централізовано через «Укрпошту» гр-ну ОСОБА_1 повістка №2789183 про необхідність явки в ТЦК 13.03.2025 року Згідно системи «Оберіг» зазначена повістка вважається врученою, так як згідно трекінгу поштового відправлення № 0610235912875 вона повернута 12.03.2025 року з відміткою - «Одержувач відсутній за вказаною адресою». На підставі складеного протоколу, в зв`язку з тим, що система «Оберіг» автоматично

згенерувала, відправила повістку та визначила, що особа її не отримала, 03.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на гр. ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було накладено адміністративне стягнення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітер Сергій Віторович , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Суворовський ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився , ніяких клопотань або заяв у передбаченому законом порядку не надав, був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, проте на адресу суду від відповідачів надійшло заперечення.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.04.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено постанову про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Із змісту цієї постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , що проживає за адресою : АДРЕСА_1 , будучи військовозобов`язаним , маючи обов`язок оновлювати дані , являтись за викликом до ТЦК, мати при собі військово-облікові документи , свої обов`язки неодноразово проігнорував , чим порушив законодавство про оборону , мобілізацію та мобілізаційну підготовку , вчинене в особливий період , що є адміністративним правопорушенням , відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП .

Отже, суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 01.03.2025, за зареєстрованою адресою його місця проживання, було направлено повістку №2789183 від 01.03.2025 про його виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, для уточнення даних, на 13.03.2025 о 09.00 год., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із відміткою про його відсутність за адресою проживання. Оскільки позивач будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у визначений час не з`явився.

В даній справі спірним є питання щодо належного підтвердження оповіщення позивача ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного, про виклик до відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Спірні правовідносини між сторонами виникли стосовно винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача та наявності чи відсутності підстав для її скасування.

Оцінка суду:

Дослідвши доводи адміністративного позову а також відзиву на нього, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.

Частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчиненого в особливий період.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язан і з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За визначенням абз. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону, особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Відтак, з цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З аналізу зазначених вище норм, суд робить висновок про те, що громадяни мають обов`язок з`явитися, зокрема, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Разом з цим, в разі не виконання обов`язку громадян, зокрема, щодо прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах, настає відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Так, суд встановив, що позивачу ОСОБА_1 із дотриманням вимог чинного законодавства, за зареєстрованим його місцем проживання, було направлено повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на визначену дату і час (13.03.2025 о 09.00 год), яку він не отримав у зв`язку із його відсутністю за даною адресою, не з`явившись у визначений час до центру комплектування.

Суд звертає увагу сторони позивача, що згідно із п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України №560 «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: - день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; - день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Отже, у випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

Судом встановлено, що у витязі з системи "Резерв+" зазначена адреса обліку Позивача: АДРЕСА_2 і за цією ж адресою йому 01.03.2025 було направлено повістку №2789183.

Факт відправлення повістки засобами поштового зв`язку підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення із відповідним номером такого відправлення.

Факт того, що позивач ОСОБА_1 був відсутній за адресою зареєстрованого місця проживання під час вручення повістки, є довідка поштового відділення.

Таким чином, відповідач підставно притягнув позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він не з`явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а тому, оскаржувана постанова винесена правомірно та скасуванню не підлягає, що є підставою для відмови у позові.

Щодо доводів сторони позивача про відсутність у його діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки абз. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює обов`язок громадян надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом, суд вважає такі безпідставними, адже позивач помилково вважає цей обов`язок абз. 2.

Так, абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов`язує громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Обов`язок надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом є абз. 3 ч. 1 ст. 22 вищезазначеного Закону.

Так, справді, за допомогою трекінг відстеження із зазначенням номеру поштового відправлення 0610235912875, який зазначений в описі вкладення рекомендованого поштового відправлення надісланого позивачу.

Однак, наданий відповідачем опис вкладення рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта» із зазначенням всіх необхідних реквізитів та даних, є належним доказом направлення йому повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Більше того, надане відповідачем рекомендоване повідомленя із зазначенням причини невручення поштового відлправлення - відсутінсть за адресою реєстрації, є належним доказом підтвердження позивача про виклик до відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 03.04.2025 № 6257 відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому, приймаючи вказану постанову, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Розподіл судових витрат:

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому, зважаючи на вимоги ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 2, 9, 20, 72, 73-77, 90 КАС України, ст. 7, 9-11, 33, 210-1, 247, 251, 252, 280 КУпАП, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, ст. 241, 243, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Вітер Сергій Віторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Суворовський ВДВС у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані згідно ухвали від 18.08.2025 у справі у вигляді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 78640926 від 21.07.2025, відкритому державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Маловою Юлією Володимирівною на підставі постанови № 6257 від 03.04.2025 р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якої боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), стягувач: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. А. Скрипнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua