Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №601/977/25 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/977/25

Провадження № 1-кп/601/41/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

його захисника адвоката ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

його законного представника ОСОБА_10 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР №120232110100000702 від 20.09.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працездатного, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не депутата,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернопіль, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працездатного, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, не депутата,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2023 року біля 22 год., водій ОСОБА_5 , грубо порушуючи вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), а також вимог, які наведенні у абзаці 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХП від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував мотоциклом «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е») реєстраційний номер НОМЕР_1 , з одним пасажиром ОСОБА_9 у напрямку від вул. Шевченка до вул. Симона Петлюри м. Кременець Кременецького району Тернопільської області.

Під час руху вказаною ділянкою автодороги із швидкістю 83...97 км/год., по вулиці Дубенська м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, та під впливом вжитих алкогольних напоїв, водій ОСОБА_5 не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами, відповідно не реагував на їх зміну, а також не обрав дозволену для себе швидкість руху в межах населеного пункту м. Кременець Кременецького району Тернопільської області, а саме не більше 50 км/год., яка б дозволяла йому постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, чим порушив вимоги пунктів чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), а також вимоги, які наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), які зобов`язували його рухатися на мотоциклі «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е») із дозволеною та безпечною швидкістю, а також своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Продовжуючи свій рух у вказаному напрямку, із швидкістю 83...97 км/год., водій ОСОБА_5 , маючи об`єктивну можливість завчасно виявити автомобіль «ВАЗ-2170» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який виїжджав із стоянки «Таксі», на головну дорогу вул. Дубенська, в напрямку з права-на ліво по руху мотоцикла, відповідно до вимог п. п. 1.10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху» і виконання його вимог), 12.3 ПДР України виявивши небезпеку для свого руху, тобто зміну дорожньої обстановки - появу рухомого об`єкту (транспортного засобу), який виїжджає на проїзну частину дороги, негайно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, хоча мав таку технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_5 не забезпечив безпеку дорожнього руху та під час руху допустив зіткнення передньої частини мотоцикла «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175- 2Е») із передньою лівою частиною автомобіля «ВАЗ-2170».

Унаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир мотоцикла «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е»), ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із переломами кісток лицевого черепа та його склепіння і основи зліва, забиттям головного мозку важкого ступеня (за клінічною класифікацією), внутрішньомозковою гематомою лобової і скроневої часток правої півкулі головного мозку, субдуральним (під твердою мозковою оболонкою) крововиливом над лобовою і тім`яними частками лівої та скроневою часткою правої півкулі головного мозку, над наметом мозочка, субарахноїдальним (під м`якою мозковою оболонкою) крововиливом над тім`яною часткою правої півкулі головного мозку, крововиливом у просвіт бічних шлуночків, що супроводжувалась розвитком набряку речовини головного мозку, церебральною комою, двобічною пірамідною недостатністю; із зовнішніми ушкодженнями - численними саднами (в деяких записах - ранами) голови, «забійною» (в деяких записах "розсіченою") раною підборіддя, "рваною" (в деяких записах "розсіченою") раною правої вушної раковини; закритої травми грудної клітки у виді переломів 2-го правого та 1,2-го лівих ребер, тіла грудини, правої лопатки із забиттям правої легені; закритої травми правого колінного суглоба у виді крайового перелому виростка стегнової кістки та гемартрозу (накопичення крові у порожнині суглоба); численні садна тулуба та обох верхніх і нижніх кінцівок (без уточнення анатомічної локалізації), численні садна задньої поверхні грудей в проекції обох лопаток, лівої сідниці, живота справа, рани правої вушної раковини і підборіддя, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (п.п. 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б, в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 2.9 (а), 12.1, 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від ЗО червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 .

Таким чином, дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-ІХ від 16 лютого 2021 року, який набрав чинності 17 березня 2021 року), тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9

19 вересня 2023 року біля 22 год. водій ОСОБА_7 , перебував за кермом технічно справного автомобіля «ВАЗ-2170» реєстраційний номер НОМЕР_2 , без пасажирів, без вантажу, на стоянці «Таксі», що за адресою; м. Кременець вул. Дубенська, 138, Кременецького району Тернопільської області.

На далі водій ОСОБА_7 автомобілем «ВАЗ-2170» розпочав рух по стоянці «Таксі», маючи на меті здійснити виїзд на головну дорогу вул. Дубенська м. Кременець Кременецького району Тернопільської області та перепаркуватись на вказаній стоянці. Даний маневр передбачав виїзд на автодорогу (вул. Дубенська), зупинка транспортного засобу та рух заднім ходом на стоянку.

Коли автомобіль «ВАЗ-2170» знаходився на прилеглій дорозі (стоянці), водій ОСОБА_7 , розпочав виконання маневру повороту автомобіля на автодорогу, для чого розпочавши рух змінив траєкторію свого руху ліворуч в напрямку проїзної частини дороги, при цьому не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами, відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), а також вимоги, які наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Внаслідок проявленої неуважності, перед початком виконання маневру повороту та відповідно виїзду автомобіля «ВАЗ-2170» з прилеглої дороги на проїзну частину дороги, а саме на смугу руху вул. Дубенська м. Кременець Тернопільської області, тобто перед початком руху та будь-якою зміною напрямку руху керованого автомобіля водій ОСОБА_7 , у порушення вимог п.п. 10.1, 10.2 ПДР України, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на проїзну частину дороги, зупинив транспортний засіб та розпочав рух заднім ходом на стоянку «Таксі», не врахувавши, що по головній дорозі рухався мотоцикл «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е») р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 із одним пасажиром ОСОБА_9 у напрямку від вул. Шевченка до вул. Симона Петлюри м. Кременець Кременецького району Тернопільської області.

У результаті порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_7 не забезпечив безпеку дорожнього руху, і після виїзду на автодорогу (вул. Лубенська), не надавши дорогу мотоциклу ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е»), який рухався по цій смузі руху, та рухаючись заднім ходом допустив зіткнення із передньої лівою частиною автомобіля «ВАЗ-2170» із передньою частиною мотоцикла «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е»).

Унаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир мотоцикла «ЛІФАН ЛФ 175-2Е» («LIFANLF 175-2Е»), ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми із переломами кісток лицевого черепа та його склепіння і основи зліва, забиттям головного мозку важкого ступеня (за клінічною класифікацією), внутрішньомозковою гематомою лобової і скроневої часток правої півкулі головного мозку, субдуральним (під твердою мозковою оболонкою) крововиливом над лобовою і тім`яними частками лівої та скроневою часткою правої півкулі головного мозку, над наметом мозочка, субарахноїдальним (під м`якою мозковою оболонкою) крововиливом над тім`яною часткою правої півкулі головного мозку, крововиливом у просвіт бічних шлуночків, що супроводжувалась розвитком набряку речовини головного мозку, церебральною комою, двобічною пірамідною недостатністю; із зовнішніми ушкодженнями - численними саднами (в деяких записах - ранами) голови, «забійною» (в деяких записах "розсіченою") раною підборіддя, "рваною" (в деяких записах "розсіченою") раною правої вушної раковини; закритої травми грудної клітки у виді переломів 2-го правого та 1,2-го лівих ребер, тіла грудини, правої лопатки із забиттям правої легені; закритої травми правого колінного суглоба у виді крайового перелому виростка стегнової кістки та гемартрозу (накопичення крові у порожнині суглоба); численні садна тулуба та обох верхніх і нижніх кінцівок (без уточнення анатомічної локалізації), численні садна задньої поверхні грудей в проекції обох лопаток, лівої сідниці, живота справа, рани правої вушної раковини і підборіддя, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (п.п. 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б, в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_7 вимог пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 10.2, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 ..

Таким чином, дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_9 ..

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнали повністю. Пояснили, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорюють, щиро каються у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що 19 вересня 2023 року біля 22 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував мотоциклом з пасажиром ОСОБА_9 , допустив ДТП внаслідок чого потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Зазначив, що шкоду відшкодовано, щиро кається у вчиненому. Просив призначити покарання у вигляді пробаційного нагляду.

Обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що осінню 2023 року біля 22 год., керував автомобілем та допустив ДТП внаслідок чого потерпілий ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Після ДТП викликав швидку. Зазначив, що шкоду відшкодовано, щиро кається у вчиненому. Просив суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні просила ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України та з врахуванням пом`якшуючих обставин, а саме, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування шкоди, думки потерпілих, особи обвинуваченого, який не судимий, його молодий вік, перебування мами на його утриманні, призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 6 років. ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки без позбавлення права керування транспортними засобами. З врахуванням пом`якшуючих обставин, а саме, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування шкоди, думки потерпілих, особи обвинуваченого, який не судимий, обставин вчиненого кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення у молодому віці, звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України на строк 1 рік. Покласти обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробацїї, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні, вказав про відшкодування обвинуваченими шкоди та підтримує думку прокурора щодо призначення покарання.

Суду представлено письмову розписку ОСОБА_12 , як законного представника ОСОБА_9 про добровільне відшкодування збитків, з якої вбачається факт передачі узгодженої сторонами суми в рахунок відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_5 .. Вказано, що претензій до ОСОБА_5 немає. Від цивільного позову відмовляється. Просить суворо не карати.

Також, згідно письмової розписки ОСОБА_12 , як законного представника ОСОБА_9 про добровільне відшкодування збитків, з якої вбачається факт передачі узгодженої сторонами суми в рахунок відшкодування шкоди обвинуваченим ОСОБА_7 .. Від цивільного позову відмовляється. Вказано, що претензій до ОСОБА_7 немає. Просить суворо не карати.

У зв`язку з тим, що обвинувачені повністю підтверджують обставини кримінального правопорушення, не заперечують їх, учасники не оспорюють кваліфікацію дій обвинувачених та доказів кримінального провадження, не мають наміру оскаржувати їх в апеляційному порядку, суд, заслухав прокурора, представника потерпілого, обвинувачених, захисників, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілому та обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до нього та його поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, завдану шкоду відшкодував, законний представник потерпілого – його мати ОСОБА_10 претензій до ОСОБА_5 не має, оскільки отримала матеріальну компенсацію, від цивільного позову відмовляється, просить обвинуваченого суворо не карати. ОСОБА_5 на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував, за місцем проживання позитивно характеризуються, скарг до органу місцевого самоврядування на нього не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_5 проживаючи разом із матір`ю ОСОБА_13 , чоловік якої помер, надає їй допомогу, забезпечує матеріально, оскільки остання має проблеми зі здоров`ям, часто хворіє, доглядає її та піклується про неї. Крім того, досліджено квитанції про внесення ОСОБА_5 благодійних пожертв на Збройні сили України на рахунок Міністерства оборони України.

Відповідно до досудової доповіді органу пробації від 21.01.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_5 орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. Відтак, орган пробації вважає, що обвинуваченому варто пройти пробаційну програму «Зміна прокримінального мислення».

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 суд визнає сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування шкоди. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Водночас, згідно вимог ч.1 ст.69 КК України вбачається, що, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Вказана норма Закону передбачає, що у кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.

Згідно ч.1 ст.66 КК України передбачено перелік обставин, які визнаються судом такими, що пом`якшують покарання. Крім того, як вбачається із ч.2 ст.66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Відсутність претензій з боку потерпілого та його представників, визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому, примирення із потерпілим, повне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, в сукупності із визнанням вини суд, в даному конкретному випадку, вважає такими обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого і дають підстави при призначенні покарання за ч.2 ст.286-1 КК України застосувати ст.69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286-1 КК України, та визначеного ст.59-1 КК України, у вигляді пробаційного нагляду.

Щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 додаткове покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 5 років.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до нього та його поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, свою вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, завдану шкоду відшкодував, законний представник потерпілого – його мати ОСОБА_10 претензій до ОСОБА_7 не має оскільки отримала матеріальну компенсацію, від цивільного позову відмовляється, просить обвинуваченого суворо не карати. ОСОБА_7 на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував, за місцем проживання позитивно характеризуються, скарг до органу місцевого самоврядування на нього не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.

ОСОБА_7 є активним членом ГО «Братство ветеранів-захисників України» та волонтером, активно займається допомогою та підтримкою організації, зокрема наданням допомоги ветеранам та їх сім`ям у денний час доби, включаючи транспортування до медичних закладів, закупівлю продуктів харчування та ліків. Активність ОСОБА_7 , як волонтера передбачає систематичні поїздки в інтересах ГО, які є невід`ємною частиною його щоденної роботи. В ході судового розгляду досліджено цивільно-правову угоду з надання послуг перевезення, з якої вбачається, що ОСОБА_7 надає послуги з транспортного перевезення ФОП ОСОБА_14 , що є його джерелом доходу. Довідкою ФОП ОСОБА_14 підтверджується факт сплати усіх необхідних платежів до бюджету.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 суд визнає сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування шкоди. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення та вважає, що ОСОБА_7 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, при призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , у відповідності до вимог статей 65, 66, 67 КК України, враховує особу обвинуваченого, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання та праці, має міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, збитки відшкодував добровільно – пом`якшуючі покарання обставини, також суд враховує думку потерпілого, який просять обвинуваченого суворо не карати та не позбавляти його прав керування транспортним засобом, та відсутність обтяжуючих вину обставин, а тому слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_7 від призначеного покарання з випробуванням, встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України.

При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.

Так, аналізуючи характер та обсяг, допущених ОСОБА_7 , порушень Правил дорожнього руху, його ставлення до цих порушень, поведінку після вчинення кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також той факт, що транспортний засіб для обвинуваченого та його сім`ї є необхідним, робота обвинуваченого безпосередньо пов`язана з водінням автомобіля, а також враховуючи при цьому думку представника потерпілого, який просив не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання, суд приходить до висновку про можливість не застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим та адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Під час досудового розслідування проведені експертизи:

-судово транспортно-трасологічна експертиза 20.10.2023 №СЕ-19/120- 23/10809-ІТ, витрати на проведення якої становлять 3 346,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 26.10.2023 №СЕ-19/120-23/11301- ФП, витрати на проведення якої становлять 956,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 02.11.2023 №СЕ-19/120-23/11302- ФП, витрати на проведення якої становлять 5 258,00 гривень;

-судова автотехнічна експертиза від 03.11.2023 №СЕ-19/120-23/10802-ІТ, витрати на проведення якої становлять 1 912,50 гривень;

-судова автотехнічна експертиза від 03.11.2023 №СЕ-19/120-23/10805-ІТ, витрати на проведення якої становлять 2 390,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 03.11.2023 №СЕ-19/120-23/11304-ФП, витрати на проведення якої становлять 3 346,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 27.11.2023 №СЕ-19/120-23/11750-ФП, витрати на проведення якої становлять 2 390,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 27.11.2023 №СЕ-19/120-23/11750-ФП, витрати на проведення якої становлять 2 390,00 гривень;

-судова фототехнічна експертиза від 11.07.2024 №СЕ-19/120-24/7083-ФП, витрати на проведення якої становлять 3 786,40 гривень;

-судово інженерно-транспортна експертиза за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 14.01.2025 №СЕ-19/120-24/14506-ІТ, витрати на проведення якої становлять 6 367,20 гривень.

Загальна сума витрат на проведення судових експертиз під час досудового розслідування становить - 32142,10 гривень, що підлягають стягненню в рівних частинах з обвинувачених.

Арешт на речові докази у кримінальному провадженні, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 22 вересня 2023 року у справі №601/2617/23, підлягає скасуванню.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять ) роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавленняправа керувати транспортними засобами.

Напідставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно з п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти у повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченим до набрання вироку законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рівних частинах на користь держави процесуальні витрати в загальній сумі 32 142 (тридцять дві тисячі сто сорок дві) гривні 10 коп., пов`язані з проведенням експертиз під час досудового розслідування, тобто по 16 071 (шістнадцять тисяч сімдесят одну) гривню 05 коп. з кожного.

Після набрання вироком законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 22.09.2023 у справі №601/2617/23 провадження № 1-кс/601/1022/2023 на майно, а саме:

- автомобіль «ВАЗ-2170», р.н. НОМЕР_3 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_3 ;

- мотоцикл «LIFAN», р.н. НОМЕР_1 , яким на момент ДТП керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .

Речові докази:

- автомобіль «ВАЗ-2170», р.н. НОМЕР_3 , повернути володільцю майна ОСОБА_7 ;

- мотоцикл «LIFAN», р.н. НОМЕР_1 повернути ОСОБА_10 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статті 394 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: