Вирок від 01 березня 2026 р. у справі №577/1021/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1021/26

Провадження № 1-кп/577/266/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні Конотопського міськрайонного суду Сумської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026205450000033 від 21.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карабутове Конотопського району Сумської області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 20.10.2025 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 125, ст. 126-1, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 190 годин; 2) 28.11.2025 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Конотопського міськрайонного суду від 20.10.2025, остаточно до відбуття призначено покарання у виді 190 годин громадських робіт, застосовано обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у вигляді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком 3 місяці, маючий не зняті та не погашені судимості,-

за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 390-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

До Конотопського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125, ст. 390-1 КК України.

Ухвалою від 26.02.2026 року вищевказаний обвинувальний акт призначено до розгляду без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: 20.01.2026 близько 21:00 год. ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_4 , перебували у господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_4 .

У цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла словесна суперечка, яка переросла у сварку, в ході якої у ОСОБА_3 виник раптовий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень своїй сестрі ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень своїй сестрі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, перебуваючи напроти потерпілої ОСОБА_4 , наніс їй, тримаючи металевий совок у правій руці, один удар ним в область лівої руки, внаслідок чого утворився синець по заднє-внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №22 від 11.02.2026 року у ОСОБА_4 , на час судово-медичного обстеження мали місце: синець по заднє-внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині.

По часу спричинення дане ушкодження могло утворитися в час указаний потерпілою, що підтверджується характером ушкоджень.

По ступеню тяжкості синець, згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Кількість травматичних впливів не менше одного. В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла могла знаходитися у будь-якому зручному положенні для контакту з травмуючим предметом.

Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів (тупого предмету). Не виключено, що могло утворитися від дії рук, ніг, якихось предметів.

Малоймовірно його утворення при падінні на площині.

Внаслідок вчинення вищевказаних дій ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Крім цього, вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.11.2025 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України, із застосування ч. 4 ст. 70 КК України до 190 годин громадських робіт, та застосовано обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасового проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком три місяці, який набрав законної сили 30.12.2025. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Будучи належним чином ознайомленим з вироком Конотопського міськрайонного суду від 28.11.2025, встановленим обмежувальним заходом 12.01.2026 та попередженим про кримінальну відповідальність за його невиконання 12.01.2026 під особистий підпис, ОСОБА_3 , переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, достовірно знаючи про встановлений обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у порушення вимог вироку суду щодо встановленого обмежувального заходу, а також маючи умисел на невиконання обмежувального заходу, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не зважаючи на вказані заборони, з мотивів неповаги до судового рішення, 20.01.2026 близько 14:10 прибув до місця проживання своєї сестри ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , де влаштував сварку з останньою.

Продовжуючи свій кримінально-протиправний намір, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, умисного невиконання обмежувального заходу, ОСОБА_3 , всупереч встановленим обмеженням, з 20.01.2026 почав спільно проживати з ОСОБА_4 в буд. АДРЕСА_1 та 20.01.2026 близько 21.00 год. влаштовував стосовно ОСОБА_4 сварку, внаслідок чого спричинив їй легке тілесне ушкодження, згідно висновку судово-медичної експертизи № 22 від 11.02.2026, у виді синця по заднє-внутрішній поверхні лівого передпліччя в середній третині, чим порушив вимоги обмежувального заходу у виді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасового проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, тим самим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які його сприяють щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Виконуючи вказані дії ОСОБА_3 розумів їх суспільно-небезпечний характер, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження; ст. 390-1 КК України - умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Прокурором, в обвинувальному акті, в рамках кримінального провадження № 12026205450000033 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2026 року, щодо вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 125, ст. 390-1 КК України, враховуючи те, що останній беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпіла, щодо якої здійснюється провадження, не заперечує проти такого розгляду, заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучені: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка ОСОБА_3 про отримання копії обвинувального акту, копії реєстру матеріалів досудового розслідування та копії матеріалів дізнання; письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, складена в присутності захисника; письмова заява потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згода з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, учасники судового провадження не оспорюють обставини, які встановлені під час дізнання та які викладено в обвинувальному акті.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи клопотання прокурора та надані учасниками судового провадження заяви, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Прийняття судом рішення про проведення спрощеного судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні, і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_3 кримінальних правопорушень.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження; 390-1 КК України - умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується вимогами статей 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий, за вчинення кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я особи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі і за вчинення домашнього насильства передбачене ст.173-2 КУпАП, перебуває на обліку в Конотопському РВП ГУНП як «кривдник», вчинив кримінальне правопорушення в період відбуття покарання за попереднім вироком.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що необхідним покаранням для ОСОБА_3 буде в межах санкцій ч.1 ст.125 та ст.390-1 КК України, оскільки саме таке покарання буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим кримінальним правопорушенням (проступком) та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 був засуджений 28.11.2025 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст. 125, ч.4 ст.70 КК України до покаранням у виді 190годин громадських робіт із застосуванням обмежувального заходу, передбаченого п. 3 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком 3 місяці.

Враховуючи вищевикладене, оскільки кримінальне правопорушення було вчинено в період відбуття покарання, остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України із застосуванням ч.1 ст. 72 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28.11.2025 року.

Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 і попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись статтями 369-370, 373-374, 381-382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 390-1 КК України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді 200 (двісті) годин громадських робіт; застосувати обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком 3 (три) місяці;

- за ст. 390-1 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців пробаційного нагляду.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у 1 (одного) року 6 (шість) місяців пробаційного нагляду; застосувати обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком 3 (три) місяці;

Відповідно до ст.71, ст.72 КК України до новопризначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 листопада 2025 року – 5 (п`ять) днів пробаційного нагляду, та остаточно визначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шість) місяців 5 (п`ять) днів пробаційного нагляду; застосувати обмежувальний захід, передбачений п. 3 ч.1 ст.91-1 КК України, у вигляді заборони наближатися на відстань 100 метрів до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, - ОСОБА_4 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, строком 3 (три) місяці.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду відрахувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_3 , до якого застосовано обмежувальні заходи, покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу отримання його копії.

У відповідності до частини першої статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1