Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №574/32/26 — Буринський районний суд Сумської області

Суд: Буринський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 08 березня 2026 р.

Справа: №574/32/26

Суддя: Гук Т. Р.

Справа № 574/32/26

Провадження № 1-кп/574/86/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12025200450001016 від 01.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буринь, Сумської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 25.10.2025 року, близько 18 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в технічно несправному стані по причині перевищеного зносу малюнку протектора лівого переднього колеса, та рухаючись по вулиці Захисників України в м. Буринь в напрямку виїзду з міста, поблизу домогосподарства №56А, порушив вимоги пунктів 18.1, 12.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, в тому числі до зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходам, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який вів в руках велосипед.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_5 впав на проїзну частину та отримав, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №472 від 15.12.2025, тілесні ушкодження у виді садна лівої кисті, садна і незначного набряку правого коліна, гематоми в в/3 правого стегна, ЗЧМТ, перелом кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, забій головного мозку, субдуральну гематому в скроневій частині ліворуч, ангіопатію сітківки обох очей, пошкодження переднього рогу медіального меніску, синовії. По ступеню тяжкості садна, гематома згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. По ступеню тяжкості ЗЧМТ: перелом кісток склепіння черепа з переходом на основу черепа, забій головного мозку, субдуральна гематома в скроневій частці ліворуч по небезпечності для життя, згідно правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що 25.10.2025 року, близько 18 год. він керуючи автомобілем марки «HYUNDAI» модель «ACCENT», рухався по вулиці Захисників України в м. Буринь в напрямку заправки на виїзді з міста та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, через мряку не помітив на ньому жінку, яку намагався об`їхати, та здійснив наїзд на іншого пішохода, який вів в руках велосипед.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, приймаючи до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого ним діяння, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, та матеріалів необхідних для вирішення питання про долю речових доказів.

При цьому судом було з`ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз`яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За наведеного, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в описовій частині вироку, доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, так як він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання для обвинуваченого суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений неодружений, не працює, раніше не судимий, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

В якості обставин, що пом`якшують покарання суд враховує активне сприяння розкриттю злочину, що полягає у сприянні встановленню істини у справі, щире каяття обвинуваченого, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, висловлює жаль з приводу скоєного та відшкодував потерпілому витрати на лікування.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлено.

З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про його особу, суд, вважає, що обвинуваченому необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Також, зважаючи на характер суспільно-небезпечного діяння, вчиненого ОСОБА_3 , який керуючи автомобілем, що є джерелом підвищеної небезпеки, знехтував елементарними вимогами Правил дорожнього руху, що призвело до травмування пішохода, суд вважає за необхідне застосувати до останнього додаткове покарання у виді позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки без його призначення покарання не досягне своєї мети, визначеної ст.50 КК України.

Разом з цим, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який має молодий вік, позицію потерпілого, який у поданій заяві просив не позбавляти останнього волі та не має до нього будь-яких претензій, а також досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався та підстав для його обрання до вступу виоком в законну силу судом не встановлено.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів відшкодовані під час досудового розслідування та стягненню не підлягають.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.

Відповідно до положень ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт накладений на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-371, 373-376 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.11.2025 року на автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та велосипед дамського типу синього кольору - скасувати.

Речовий доказ - автомобіль марки «HYUNDAI» модель «ACCENT» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , що зберігається на спецмайданчику СПД №1 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області після набрання вироком законної сили повернути власнику – ОСОБА_6 .

Речовий доказ - велосипед дамського типу синього кольору, що зберігається на спецмайданчику СПД №1 Конотопського РВП ГУНП в Сумській області після набрання вироком законної сили повернути власнику – ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua