Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №448/50/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/50/26

Провадження № 3/448/101/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.03.2026 м. Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді – Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання – Рушеляк Г.С.,

розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого (згідно протоколу),

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – не з`явився,

захисник адвокат Гіщинський І.Ю. – не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи

1. 13.01.2026 року до Мостиського районного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №564183 від 11.01.2026 за ст.124 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 11.01.2026 року о 15 год 20 хв. гр. ОСОБА_1 в м.Мостиська, вул. Шевченка, 29, Яворівського району, Львівської області, керуючи транспортним засобом марки AUDI Q5 д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, в результаті чого на слизькій ділянці дороги втратив керування транспортним засобом та здійснив зіткнення з огорожею та в подальшому з будинком, який розташований по АДРЕСА_2 . Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вказано, що своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.п. 2.3Б, 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь в справі про адміністративне правопорушення

2. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні 23.01.2026 вину у вчиненому заперечив. Пояснив, що 11.01.2026 їхав з безпечною швидкістю руху приблизно 40-50 км/год, дорожнє покриття було вкрите ожеледицею та снігом, під час руху він був уважним та стежив за дорожньою обстановкою, правил дорожнього руху не порушував. Наближаючись до перехрестя з вул. Б. Хмельницького, він побачив, що автомобіль Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вул. Б. Хмельницького, під`їхав до перехрестя та зупинився перед виїздом на дорогу по вул. Тараса Шевченка. В цей момент він перебував на відстані приблизно 200 метрів до перехрестя. Розуміючи, що транспортний засіб Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 зупинився, оскільки був зобов`язаний надати йому перевагу в русі, він продовжив рух прямо, не зменшуючи швидкості. Однак, коли він перебував на відстані приблизно 70 метрів до перехрестя, автомобіль Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 раптово розпочав рух та почав виконувати маневр повороту ліворуч. Момент виїзду автомобіля Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 на вул. Тараса Шевченка він сприйняв як небезпеку та застосував екстрене гальмування. У свою чергу автомобіль Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 продовжував виконувати маневр повороту ліворуч, не змінюючи швидкість та траєкторію руху. Однак, враховуючи, що дорога була покрита ожеледицею, екстрене гальмування не давало очікуваного ефекту і гальмівний шлях автомобіля значно збільшився. Усвідомлюючи, що зіткнення з автомобілем Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 є неминучим та може призвести до завдання шкоди життю і здоров`ю учасників дорожнього руху, він здійснив відворот керма вліво, внаслідок чого його винесло за межі проїзної частини на узбіччя дороги, після чого відбулося зіткнення спочатку з огорожею, а надалі з будинком, розташованим за адресою: м. Мостиська, вул. Тараса Шевченка, 29.

Вказав, що його вини у вчиненому немає, в свою чергу водій автомобіля Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 виїжджаючи з другорядної дороги на головну дорогу не надала йому перевагу в русі, внаслідок чого створила аварійну обстановку, чим порушила вимоги п.п. 2.3.д, 16.11. ПДР України.

З цих підстав просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

3. Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гіщинський І.Ю. у судовому засіданні 23.01.2026 вину особи, інтереси якої він представляє заперечив. Подав письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, яке долучене до матеріалів справи. Просив закрити адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання 06.03.2026 ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися. Захисник ОСОБА_1 – адвокат Гіщинський І.Ю. подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без їхньої участі, вказавши, що клопотання про закриття провадження у справі підтримують в повному обсязі.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази

4. У даній справі відносно ОСОБА_1 про вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення в судовому засіданні досліджено такі докази:

4.1. протокол про адміністративне правопорушення від 11.01.2026 року серії ЕПР1 №564183;

4.2. схема місця дорожньо-транспортної пригоди від 11 січня 2026 року;

4.3. рапорт помічника чергового ЧЧ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Тишкевич І.М. від 11.01.2026;

4.4. письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.01.2026;

4.5. письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.01.2026 року із змісту яких встановлено, що: «11.01.2026 біля 15:20 ОСОБА_2 рухалася по вул. Б.Хмельницького на вул. Шевченка на своєму автомобілі марки Nissan Leaf та раптово виїхала з другорядної на головну дорогу, по якій рухався автомобіль марки AUDI Q5, створивши йому аварійну ситуацію, автомобіль уникаючи зіткнення з нею в`їхав у житловий будинок. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження та пошкодив будинок»;

4.6. письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 11.01.2026;

4.7. фото таблицю з місця події від 11.01.2026;

4.8. копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

4.9.копію протоколу про адміністративне правовопорушення серії ЕПР1 №564161 від 11.01.2026, складеного відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст. 122 КУпАП;

4.10. копію постанови Мостиського районного суду Львівської області від 16.02.2026, згідно якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. Відповідно до змісту вказаної постанови 11.01.2026 о 15 год. 20 хв. в м.Мостиська, вул. Шевченка, 29, водійка ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_3 , виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надала перевагу у русі автомобілю марки AUDI Q5, який, щоб уникнути зіткнення, змінив напрямок руху та здійснив зіткнення на огорожу та в подальшому з будинком. Своїми діями, ОСОБА_2 порушила вимоги п.2.3д, 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП».

ІV. Застосоване Судом законодавство та Висновки Суду

А. Загальні принципи

5. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

6. Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

7. Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

8. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

9. Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

10. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

11. Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

12. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

13. У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

14. Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

15. За загальним правилом, відповідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

16. При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

17. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

19. Диспозицією ст.124 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

20. Тобто, порушення учасником правил дорожнього руху має перебувати у прямому причинно-наслідковому зв`язку із спричиненням ДТП.

21. Пунктом 1.5. Правил дорожнього руху, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

22. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

23. В п.2.3. Правил дорожнього руху йдеться про те, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

24. Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

25. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти та їздити на автомобілях, тим самим погодились нести відповідальність та виконувати певні обов`язки у правовому полі держави.

26. У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

27. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

28. Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Б. Щодо вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП

29. Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, які досліджені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

30. При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

31. Враховуючи те, що диспозиція ст.124 КУпАП в даній справі передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, саме ці обставини необхідно встановити Суду, яка є об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення.

32. Крім того, юридичний склад адміністративного правопорушення – це передбачена нормами адміністративного права сукупність ознак, при наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як правопорушення.

33. Отже, склад правопорушення містить чотири необхідні елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону правопорушення.

34. Повнота і цілісність цієї системи є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є правопорушенням.

35. Як вбачається з протоколу, діяння ОСОБА_1 кваліфіковано як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

36. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №564183 від 11.01.2026 року ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.3б, 12.1 ПДР України.

Суд в межах цього протоколу повинен встановити - чи допущено ОСОБА_1 порушення саме цих пунктів Правил дорожнього руху та чи знаходиться ці порушення у причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

37. Згідно п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

38. У п.12.1 ПДР зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

39. Згідно схеми руху, яка узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 з огляду на характер пошкоджень автомобіля ОСОБА_1 вбачається, що останній рухався своєю смугою руху. ОСОБА_2 виїжджаючи зі з другорядної дороги не надала перевагу у русі автомобілю марки AUDI Q5 під керуванням ОСОБА_1 , який, щоб уникнути зіткнення, змінив напрямок руху та через погодні умови здійснив зіткнення з огорожею та в подальшому з будинком.

40. Причиною настання даної ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. п.2.3д, 16.11 ПДР України, що підтверджується постановою Мостиського районного суду Львівської області від 16.02.2026, яка набрала законної сили. Зокрема, однозначно можна стверджувати, що першопричиною настання даної ДТП було ненадання ОСОБА_2 переваги у русі автомобілю марки AUDI Q5, чим остання створила загрозу дорожньому руху, у результаті чого сталося зіткнення.

Вказане кореспондується з наявними у матеріалах справи копіями письмових пояснень.

41. З огляду на вищенаведене, аналізуючи письмові пояснення учасників ДТП, схему місця ДТП, характер ушкоджень автомобіля, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п.п. 2.3 б, 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

42. Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано.

43. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

44. У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

45. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

46. Виходячи із ст. 62 Конституції України, принцип презумпції невинуватості особи полягає в тому, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

47. За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom).

48. У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

49. Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

VІ. Судові витрати 50. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, виходячи з норм ч.2 ст.284 та ст.247 КУпАП, суд не вбачає підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 9, 124, ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247,251,255, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Закрити провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови суду виготовлений та підписаний 06.03.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК