Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №445/373/26 — Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/373/26

Провадження № 1-кп/445/262/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області обвинувальний акт від 13.02.2025 року у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025141210000532 від 11.12.2025 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золочів Золочівського району Львівської області, зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживаючий у АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 04.12.2025 р. знаходячись біля магазину «Продукти 101», що у м. Золочів по вул. Бродівська, буд.101 Золочівського району Львівської області виявив драбину універсальну трисекційну, яка знаходилась ближче дороги, сперта до кущів туй, що ростуть на прилеглій території до магазину, та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 04 грудня 2025 року у період часу з 17:21 до 17:22 години, знаходячись біля магазину «Продукти 101» що у м. Золочів по вул. Бродівська, буд.101 Золочівського району Львівської області, діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом та метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи в умовах правового режиму воєнного стану, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю уваги з боку осіб, які могли б зашкодити його злочинним діям та переконавшись, що за його діями ніхто не стежить, викрав драбину універсальну трисекційну, яка належить ОСОБА_6 , вартість якої, згідно висновку експерта становить 4455,40 гривень.

Після чого, ОСОБА_5 разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав шкоду ОСОБА_6 на суму 4455,40 гривень (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 40 копійок).

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений визнав вину повністю та пояснив, що все вказане в обвинувальному акті відповідає дійсності. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 , не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального проступку.

Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,а тому дії обвинувачено кваліфіковано органом досудового розслідування вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, згідно з вимогами ст.ст.65 67 КК України та розясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». А тому суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального проступку, фактичні обставини справи, а також те, що обвинувачений вину у вчиненні кримінального проступку визнав, раніше не судимий, характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває.

При визначенні покарання обвинуваченому суд виходить із вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Відповідно до ст.12 КК України вчинив злочини, який віднесений до категорії тяжкого злочину. Також суд бере до уваги обставини, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того суд бере до уваги обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, які судом не встановлено. Тому суд вважає, що для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті за якими він обвинувачується.

Зважаючи на вищевказані обставини та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без реального відбування покарання із звільненням, на підставі ст.75 КК України, від покарання у виді обмеження волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, що передбачені ст.76 КК України і саме таке покарання на думку суду буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, - суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покаранняу виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 виконання наступного обов`язку:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

Іспитовий строк ОСОБА_5 рахувати з дня проголошення вироку – 09 березня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави 2228, 50 грн. (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень) витрат за проведення судової ексертизи №СЕ-19/120-25/15567-ТВ від 15.12.2025.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Золочівського районного суду Львівської області від 15.12.2026 у справі № 445/3337/25.

Речові докази: трьохсекційну алюмінієву драбину довжиною 2,85 м. – яка передана на зберігання власниці ОСОБА_6 – залишити за останньою.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя ОСОБА_1