Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №303/9844/25 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/9844/25

2/303/3897/25

Ряд. стат. звіту - 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом представника позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Лисай Ольги Павлівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» - Лисай О.П. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивує тим, що 13.05.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №4059224-515 про надання споживчого кредиту.

У відповідності до кредитного договору АТ «ТАСКОМБАНК» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 76 157,40 гривень строком на 60 місяців зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача.

Станом на 10.12.2025 року сума заборгованості за кредитним договором №4059224-515 становить 127 031,08 гривень.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.01.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в тому числі і докази надані в електронних копіях та електронні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що 13.05.2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №4059224-515 про надання споживчого кредиту.

У відповідності до кредитного договору АТ «ТАСКОМБАНК» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 76 157,40 гривень строком на 60 місяців зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений із його змістом. На виконання умов кредитного договору позичальнику було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача.

Станом на 10.12.2025 року сума заборгованості за кредитним договором №4059224-515 від 13.05.2024 року становить 127 031,08 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Непогашення відповідачем заборгованості перед кредитором за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст.525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Надані представником позивача докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості, у зв`язку з цим позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за сумою відсотків є обґрунтований та таким, що підлягає до задоволення.

Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за комісією у розмірі 55 975,65 гривень.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Так, п.15 та п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У свою чергу, представник позивача просить суд стягнути із відповідача суму заборгованості по нарахованій комісії у розмірі 55 975,65 гривень, яка, як вбачається із матеріалів справи, була нарахована у період воєнного стану в Україні. Натомість, враховуючи вищезазначені норми закону, суд вважає, що позичальник, тобто відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) комісії за таке прострочення, а отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

РІШИВ:

Позов задоволити - частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором №4059224-515 від 13.05.2024 року у розмірі 71 055 (сімдесят одна тисяча п`ятдесят п`ять) гривень 43 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» сплачену суму судового збору у розмірі 1 354 (одна тисяча триста п`ятдесят чотири) гривень 97 копійок.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місце знаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.№30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 09.03.2026 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір