Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №703/7218/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 703/7218/25

Провадження №2/712/2075/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що між нею та відповідачем 24.04.2004 року був укладений шлюб, який рішенням суду від 20.02.2012 року був розірваний. Від спільного шлюбу вони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після досягнення 18-річного віку син змінив своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». Вказала, що на даний час син навчається на 1 курсі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації денної форми навчання з 01.09.2025 року. Зазначила, що син проживає в гуртожитку АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні – це харчування, одяг, оплата гуртожитку, проїзд, придбання приладів для навчання: ноутбук, принтер, підручники, посібники та інше. Самостійно утримувати сина вона не в змозі, оскільки отримує пенсію по інвалідності в розмірі 13822 грн. на місяць, а інших видів доходу не має. Син потребує матеріальної допомоги, оскільки йому потрібне достатнє харчування, потребує придбання одягу та засобів для організації навчання. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, має заборгованість по аліментах по виконавчому провадженню № 76383478. Відповідач є працездатним, працює головним спеціалістом Тальнівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби і отримує заробітну плату, а тому він в змозі утримувати сина. Просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для особи відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на особу відповідного віку, до досягненням сином двадцяти трьох років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2025 року справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

В порядку протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 року, справу передано судді Троян Т.Є.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник відповідача – адвокат Шимановський А.В. 20.02.2026 скерував до суду відзив на позовну заяву, у якому просив в позові відмовити, оскільки позивачем не доведено достовірними доказами потребу у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням сином навчання. Зазначив, що ОСОБА_4 є повністю дієздатним, є власником аліментів, на його утримання стягуються аліменти. ОСОБА_1 не проживає разом зі своїм повнолітнім сином, не пов`язана спільним побутом, а тому в силу приписів ч. 3 ст. 199 СК України у неї відсутнє право звернення з таким позовом до суду. Також вказав, що у відповідача відсутня перед позивачкою заборгованість по аліментах, які стягувалися на користь неповнолітнього сина. Разом з тим, позивачем не враховано, що згідно рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 24.12.2012 року з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 від іншого шлюбу. Також просив врахувати, що дружина відповідача ОСОБА_8 , яка стягнула з нього аліменти на користь доньки ОСОБА_7 , є інвалідом, що покладає на відповідача більший тягар утримання, ніж передбачено рішенням суду. Зазначив, що відповідач розуміє свій батьківський обов`язок, а тому враховуючи матеріальний стан, має змогу сплачувати аліменти на період продовження сином навчання в сумі 2500-3000 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити. Вказала, що на даний час син навчається на дистанційній формі навчання, а тому проживає разом з нею. Крім того зазначила, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги від батька, а тому відповідач може перераховувати кошти безпосередньо на картку сина.

Представник відповідача – адвокат Шимановський А.В. в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Додатково зазначив, що аліменти повинні стягуватися саме на користь ОСОБА_4 , а не позивачки, оскільки він є власником аліментів.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в результаті повного, всебічного та обґрунтованого дослідження доказів, вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 є батьками ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 20.06.2006 року.

Відповідно до копії Свідоцтва про зміну імені Серії НОМЕР_2 від 09.04.2025 року ОСОБА_10 змінив прізвище на « ОСОБА_6 » (актовий запис № 34).

Як вказала позивач, син ОСОБА_4 на даний час навчається у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та потребує допомоги від батька, так як власного заробітку не має.

Відповідно до Довідки № 09/2023-159 від 08.10.2025 року, ОСОБА_3 є студентом першого курсу денної форми здобуття освіти Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації денної форми навчання з 01 вересня 2025 року згідно наказу про зарахування № 2604-с від 28 липня 2025 року. Термін навчання передбачає 3 роки 11 місяців.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Аліменти це обов`язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім`ї інших, які потребують цього.

Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Крім того, обов`язок по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не є продовженням обов`язку по утриманню дитини до вісімнадцяти років. Це два самостійні обов`язки, які закріплені в різних главах Сімейного кодексу України. Вони мають власні підстави виникнення і припинення. Розмежування між ними, дійсно, є не досить явним, якщо дитина вирішила продовжити навчання відразу по закінченні загальноосвітнього навчального закладу. Якщо обов`язок по утриманню не виконується добровільно, стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК України, здійснюється у судовому порядку за позовною заявою (абз.4 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 p.).

Відповідно до абз. 1 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Однак, відповідно до коментованої статті і вказаного роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, обов`язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв`язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.

Обов`язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється, якщо відпадає хоча б одна з умов, сукупність яких є необхідною для його виникнення.

Таким чином, цей обов`язок припиняється у разі: а) досягнення дочкою, сином двадцяти трьох років; б) припинення дочкою, сином навчання; в) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; г) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; д) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При цьому враховуються: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, оскільки інших джерел доходу не має.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову вказував, що відповідачем сплачуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , та на його утриманні перебуває дружина-інвалід, а тому сплачувати аліменти у розмірі, який просить позивачка, не має змоги. Однак він надання допомоги сину не відмовляється.

Відповідно до довідки Тальнівського відділу ДВС у звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 3461 від 17.02.2026 року вбачається, що у відділі зареєстровано відкрите виконавче провадження № 74318829 від 04.03.2024 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів в розмірі частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 10.12.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки акта огляду МСЕК Серії 12ААА № 874037, ОСОБА_8 є інвалідом ІІ групи безтерміново.

Позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 є інвалідом 2 групи, інвалідність внаслідок війни.

Відповідно до довідки про доходи від 22.10.2025 року, сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 року по 31.10.2025 року складає 135368,00 грн.

Судом також береться до уваги, що відповідач є працездатним, офіційно працевлаштований, а саме працює головним спеціалістом Тальнівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи матеріальне становище позивача та відповідача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь сина аліментів на його навчання в розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 29.10.2025 року і до закінчення ним навчання, але не більш як до досягнення сином двадцяти трьох років.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позивача при зверненні до суду звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 258, 259, 430 ЦПК України, ст.ст.3, 191, 198, 199, 200, 201 СК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 29.10.2025 року і до закінчення Назарієм навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.)

Рішення допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 09.03.2026 року.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 .

Головуючий Т.Є.Троян