Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №711/916/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/916/26

Номер провадження2/711/1237/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колотило Людмила Михайлівна, звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №4444, а.с.1).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25 вересня 2004 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області.

У шлюбі в сторін народилися: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, подружнє життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя та шлюб. Шлюбні відносини між сторонами припинені та спільне господарство не ведеться. Шлюб носить формальний характер. Зараз кожен з них живе своїм життям та своїми інтересами. Примирення між сторонами неможливе.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 25.09.2004 з відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 12 год 30 хв 09 березня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.14-15).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Колотило Л.М. у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме: позивач ОСОБА_1 - шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви: АДРЕСА_1 ; представник позивача адвокат Колотило Л.М. – шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що була отримана цим учасником справи 17.02.2026 о 08 год 34 хв 38 сек (а.с.19 зворот).

Пунктом 2 ч.4 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Частиною 5 ст.130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Колотило Л.М. були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Водночас представник позивача адвокат Колотило Л.М., 05.03.2026 через канцелярію суду, подала заяву, в якій виявила волю на розгляд справи без участі позивача та її представника, а також просила суд не стягувати з відповідача судові витрати у виді судового збору з підстав того, що відповідач добровільно повернув позивачу розмір судового збору, сплачений за пред`явлення позовної заяви до суду (вхідний №9623/26, а.с.26).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Антонюк І.А. в судове засідання 09 березня 2026 року о 12 год 30 хв не з`явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, день і час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом вручення йому особисто судової повістки про виклик до суду оператором поштового зв`язку (а.с.21), відзиву до суду не направили.

Водночас, 06.03.2026 через канцелярію суду, відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав та просив суд розгляд справи проводити без його участі та участі його представника; також довів до відома суду інформацію про те, що ним відшкодовані позивачу витрати на сплату судового збору в сумі 1332 грн (вхідний №9658, а.с.27).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колотило Л.М., так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_2 25 вересня 2004 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис №326, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , що видане 25.09.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, копія якого засвідчена представником позивача адвокатом Колотило Л.М. у порядку, передбаченому ч.5 ст.95 ЦПК України (а.с.2).

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 05.04.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Придніпровського районного управління юстиції у м. Черкаси, а також копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , що видане повторно 22.10.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, суд встановив, що сторони є батьками повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3, 3 зворот).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас відповідач ОСОБА_2 також письмово підтвердив свою волю на розірвання шлюбу, що укладений з позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №9658, а.с.27).

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного з них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із дослідженої в судовому квитанції АТ «Акцент-Банк» від 02.02.2026 (а.с.9) судом встановлено, що позивач понесла судові витрати на сплату судового збору в сумі 1331,20 грн.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_2 визнав повністю позовні вимоги, пред`явлені позивачем ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, до часу розгляду судом по суті цивільної справи №711/916/26.

Таким чином, керуючись ч.1 ст.142 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 665,60 грн (1331,20 грн х 0,5).

Водночас інші 50% судового збору, тобто 665,60 грн, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно положень, передбачених ч.1 ст.141 ЦПК України, оскільки як представник позивача адвокат Колотило Л.М. у заяві від 05.03.2026 (а.с.26), так і відповідач у заяві від 06.03.2026 (а.с.27) повідомили суд про те, що судовий збір у повному розмірі відповідачем добровільно повернутий позивачу. Крім того на підтвердження означеної обставини відповідач долучив розписку представника позивача адвоката Колотило Л.М. від 05.03.2026 про отримання представником позивача грошових коштів у сумі 1332 грн в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого при подачі позивачем позовної заяви (а.с.30).

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 142, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 вересня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Смілянського міського управління юстиції Черкаської області, актовий запис №326.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 02 лютого 2026 року згідно квитанції акціонерного товариства «Акцент-Банк», в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок, тобто в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 09 березня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко