Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №559/4603/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/4603/25

Провадження № 1-кп/559/74/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року в складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Дубно матеріали кримінального провадження № 12025181040000074 від 07.02.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2025 року близько 16 години 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «ОРЕL», моделі «VЕСТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 45 км. автодороги Т- 18-01 , зі сторони с. Рачин, Дубенського району, в напрямку с. Мирогоща, Дубенського району, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу, не переконався, що це буде безпечно та під час виконання маневру обгону попутного транспортного засобу, не впорався з керуванням автомобіля, що призвело до втрати контролю над його рухом, з`їздом за межі проїжджої частини дороги, з подальшим перекиданням, в результаті чого пасажир автомобіля марки ««ОРЕL», моделі «VЕСТRА», - малолітній ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження, а саме: дифузний забій головного мозку, перелом основи черепа, перелом склепіння черепа, травматичний субарахноїдальний крововилив, травматичний субдуральний крововилив, неонатальна кома та був госпіталізований до лікувального закладу, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Смерть ОСОБА_7 , настала від отриманої важкої черепно-мозкової травми з переломів кісток склепіння та основи черепа, крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку, яка супроводжувалась явищами шоку з порушенням кровообігу та ускладнилась розвитком набряку-набухання мозку з наступною його компресією.

Таким чином, водій ОСОБА_3 своїми діями допустив порушення пунктів 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, що зобов`язують водія:

п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та пояснив, що він дійсно скоїв вказаний злочин. На теперішній час, у вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати та призначити йому покарання з випробувальним терміном.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просила не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки останній неофіційно працює водієм, та єдиний утримує велику сім`ю.

Потерпіла ОСОБА_6 просила суворо не карати обвинуваченого.

Оскільки викладені в обвинувальному акті обставини вчиненого кримінального правопорушення обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому, з урахуванням позиції обвинуваченого, потерпілої та думки прокурора, який вважав за недоцільне досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України. Фактичні обставини справи суд вважає встановленими та винність обвинуваченого доведеною. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне становище, а саме то що він раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно, щиро розкаявся, потерпіла претензій до обвинуваченого немає, суд враховує характер, мотиви та обставини вчинення кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Також суд враховує те, що під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 керував транспортним засобом повністю тверезим.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Разом з тим, суд бере до уваги, що внаслідок дорожньо- транспортної пригоди загинула рідна дитина обвинуваченого, що спричинило для нього тяжкі моральні наслідки та непоправну втрату. Тому, з врахуванням наведеного та ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, беручи до уваги дані, що його характеризують, пом`якшуючих покарання обставин, висновок досудової доповіді, думки прокурора та потерпілої, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та останній підлягає покаранню у виді позбавлення волі, в межах найнижчої санкції ч.2 ст.286 КК України та призначенням іспитового строку на підставі ст.75,76 КК України. Водночас, враховуючи характер допущених правил бузпеки дорожнього руху, перебування в салоні автомобіля під час ДТП чотирьох його дітей, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що є необхідним для досягення мети покарання.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи у розмірі 6239 гривень 80 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого у повному обсязі. Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовано.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали суду від 13.02.2025 року - скасувати.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування основного покарання з встановленням іспитового строку на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 13.02.2025 на автомобіль ОРЕL» моделі «VЕСТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речовий доказ по справі: автомобіль ОРЕL» моделі «VЕСТRА», реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику ОСОБА_3 .

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 у дохід держави документально підтверджені витрати на проведення судових експертиз у розмірі 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1