Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №552/7248/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/7248/25

Провадження № 2/552/268/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

05.03.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/7248/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою,–

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 28.08.2025 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , є власником 1/6 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником 5/6 частин цієї квартири є відповідач ОСОБА_4 .

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 у справі №552/341/24 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та виділено у користування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 , а всього 12.7 кв.м.; виділено у користування ОСОБА_4 у квартирі 49 вбудовану шафу «2» площею 0.4 кв.м., вбудовану шафу «5» площею 0.5 кв.м., кімнату «9» площею 12.6 кв.м, лоджію площею 5.9 кв.м. У спільному користуванні співвласників залишено коридор «1» площею 9.2 кв.м, кухню «3» площею 9.0 кв.м, кімнату «4» площею 17 кв.м., ванну кімнату «7» площею 2.5 кв.м, вбиральню «8» площею 1.0 кв.м.

Вказувала, що відповідач не виконує рішення суду, перешкоджає у користуванні кімнатою «4» площею 17 кв.м в квартирі, не віддає ключі від кімнати. Як до ухвалення рішення суду про встановлення порядку користування квартирою, так і після, двері в кімнату «4» площею 17.0 кв.м зачинені, в кімнаті цілий день лунає музика літургічного характеру, яку на замовлення відповідача включає її донька.

Крім того, відповідач за допомогою зятя ОСОБА_5 встановила камеру відеоспостереження та датчики руху в кімнаті, двері у кімнату «4» площею 17.0 кв.м скляні, камера відеоспостереження встановлена таким чином, що направлена на скляні двері, через які ведеться зйомка в коридорі загального користування що порушує конституційні права на недоторканість приватного життя, має місце втручання у право на повагу до приватного і сімейного життя.

Вказувала, що пропонувала відповідачу у позасудовому порядку відчинити двері до кімнати та демонтувати камери відеоспостереження, однак вона на пропозицію не реагує.

В поданій до суду позовній заяві просила усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , встановленого рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 у справі № 552/341/24, шляхом зобов`язання ОСОБА_4 відчинити двері від кімнати та віддати ОСОБА_1 ключі від кімнати «4» площею 17.0 кв.м у квартирі АДРЕСА_3 , за власний рахунок демонтувати камери відеоспостереження та датчики руху в кімнаті «4» площею 17.0 кв.м у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 28.08.2025 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_4 05.03.2026 подала до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що дійсно між сторонами по справі тривалий час існує конфлікт щодо користування квартирою АДРЕСА_3 , Вказувала, що дійсно отримала від позивача пропозиція добровільного виконання судового рішення, але направила відповідь на таку пропозицію, та повідомила, що не заперечує проти виконання рішення тільки в присутності державного виконавця. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, які викладені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить таких до висновків.

Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.03.2023 по цивільній справі № 552/2853/22 визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після батька – ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/6 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 69,1 кв.м., житловою площею – 38,5 кв.м.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності належить сторонам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , частка позивача ОСОБА_1 в праві власності складає 1/6, частка ОСОБА_4 - 5/6.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Відповідно до положень статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Наявність у сторін конфліктних відносин та недосягнення згоди щодо користування належним їм на праві спільної часткової власності майном, а саме – квартирою АДРЕСА_3 не оспорюється сторонами по справі.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 в справі № 552/341/24, яке набрало законної сили, визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_3 згідно варіанту № 1 висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 11 від 11 квітня 2024 року. Виділено у користування ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 кімнату «6» площею 9,1 м2, лоджію площею 3,6 м2, а всього 12,7 м2. Виділено у користування ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_3 вбудовану шафу «2» площею 0,4 м2, вбудовану шафу «5» площею 0,5 м2, кімнату «9» площею 12,6 м2, лоджію площею 5,9 м2. У спільному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишено коридор «1» площею 9,2 м2, кухню «3» площею 9,0 м2, кімнату «4» площею 17 м2, ванну кімнату «7» площею 2,5 м2, вбиральню «8» площею 1 ,0 м2.

Натомість, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_4 , незважаючи на наявність судового рішення, яким у спільному користуванні співвласників квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , ОСОБА_4 залишено коридор «1» площею 9,2 м2, кухню «3» площею 9,0 м2, кімнату «4» площею 17 м2, ванну кімнату «7» площею 2,5 м2, вбиральню «8» площею 1 ,0 м2, чиняться перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні кімнатами та приміщеннями загального користування.

Відповідно, суд приходить до висновку, що порушене право позивача ОСОБА_1 підлягає захистові.

Обираючи спосіб захисту порушеного права суд приходить до висновку про необхідність усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , який було встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 у справі № 552/341/24, шляхом зобов`язання ОСОБА_4 відчинити двері від кімнати № НОМЕР_1 та віддати ОСОБА_1 ключі від кімнати № 4 площею 17.0 кв.м у квартирі АДРЕСА_3 .

Щодо вимог позивача про зобов`язання ОСОБА_7 за власний рахунок демонтувати камери відеоспостереження та датчики руху в кімнаті «4» площею 17.0 кв.м у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , суд враховує ту обставину, що наданими до суду доказами сторонами по справі не підтверджено сам факт встановлення відповідних камер та датчиків руху. Належні та допустимі докази на підтвердження зазначеної обставини позивач до суду не надала.

Тому в цій частині вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю в судовому засіданні.

У зв`язку з викладеним позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, позивачу ОСОБА_1 відповідачем підлягає відшкодуванню сплачений за розгляд справи судом судовий збір в розмірі 968,96 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , який було встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 у справі № 552/341/24, шляхом зобов`язання ОСОБА_4 відчинити двері від кімнати № НОМЕР_1 та віддати ОСОБА_1 ключі від кімнати № 4 площею 17.0 кв.м у квартирі АДРЕСА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

-відповідач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 09.03.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко