Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №276/33/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/33/26

Провадження по справі №2/276/277/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

при секретарі судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до Хорошівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у неї народилась дочка ОСОБА_3 . Батьком дитини є ОСОБА_2 , який визнав своє батьківство щодо дитини. 3 батьком дитини в зареєстрованому шлюбі сторони не перебували. Наразі позивачка одружена з іншим чоловіком. Дочка ОСОБА_4 проживає разом із нею. Згоди щодо розміру аліментів, які Відповідач має сплачувати на утримання доньки, між сторонами не досягнуто. При стягненні аліментів з Відповідача просить врахувати, що він є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї на утриманні немає.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 14.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також відповідача було попереджено, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами на адресу його зареєстрованого місця проживання, яка підтверджена відповіддю УДМС у Житомирській області №1801.2-113/18.3-26 від 13.01.2026: АДРЕСА_1 . Однак, поштове відправлення повернулося до суду з відміткою АТ «Укрпошта» про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач повідомлявся судом про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, що згідно ч.8 ст.128 та п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України є належним повідомленням особи про розгляд справи.

У встановлений судом п`ятнадцятиденний строк, відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань, у тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, до суду не направив, про причини своєї неявки чи неподання відзиву суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували.

Сторони мають одну неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , виданим Черняхівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 23.08.2024, батьками якої зазначені позивач та відповідач. Таким чином, відповідач є батьком неповнолітньої дитини, а позивач – її матір`ю (у свідоцтві про народження дочки вказано прізвище матері – попереднє « ОСОБА_5 »).

21.06.2022 позивачка змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » у зв`язку із реєстрацією шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 21.06.2022.

З позовної заяви вбачається, що неповнолітня дочка сторін проживає разом з матір`ю. Ця обставина відповідачем не спростована.

Суд також встановив, що відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини. Даний факт стверджується позивачем у позовній заяві і не заперечується відповідачем, оскільки жодних доказів на спростування (наприклад, квитанцій про переказ коштів, розписок тощо) до суду надано не було.

Суд, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, перевірив його зареєстроване місце проживання шляхом направлення запиту до відповідних органів. Згідно з відповіддю УДМС у Житомирській області №1801.2-113/18.3-26 від 13.01.2026 його адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Це підтверджує, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі за адресою, яка є офіційно зареєстрованою.

Відносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Сімейного кодексу України (далі – СК України) та міжнародними договорами.

Відповідно до статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стаття 141 СК України встановлює рівність прав та обов`язків матері і батька щодо дитини. Проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів того, що він має утримувати інших непрацездатних осіб або має стан здоров`я, який перешкоджає йому працювати та отримувати дохід, суду не надано. Таким чином, він зобов`язаний та спроможний брати участь в утриманні своєї дитини.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Позивач скористалася своїм правом та просить стягувати аліменти у частці від доходу.

При визначенні розміру аліментів суд керується положеннями статті 182 СК України, яка зобов`язує враховувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім`ї, а також інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Процесуальні аспекти розгляду справи врегульовано Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач надала докази на підтвердження своїх вимог. Відповідач, у свою чергу, не надав суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, та не подав відзиву на позов.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Батьківський обов`язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Оскільки відповідач добровільно цей обов`язок не виконує, аліменти підлягають стягненню в судовому порядку.

Визначаючи розмір аліментів, суд вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача є справедливим, відповідає потребам дитини та не порушує прав відповідача, оскільки відповідає усталеній судовій практиці у справах даної категорії. Такий розмір є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та відповідає вимогам закону щодо мінімального гарантованого розміру аліментів.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач у справах про стягнення аліментів звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір, від сплати якого звільнений позивач, стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи незадоволеної частини вимог. Оскільки позов задовольняється повністю, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026).

Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 06.01.2026, і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 16.09.2006 р. Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області.

Суддя А.С. Семенюк