Вирок від 05 березня 2026 р. у справі №274/1599/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1599/26

Провадження №1-кп/0274/582/26

ВИРОК

Іменем України

06.03.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026065480000042 від 17.02.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бердичів, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

03.03.202 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області відповідно до вимог ст. ст. 36, 291, 301, 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026065480000042 від 17.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, із клопотанням прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та заявами учасників кримінального провадження про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання учасників кримінального провадження про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Так, обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додані: реєстр матеріалів досудового розслідування внесеного до №12026065480000042 від 17.02.2026, розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_3 , розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування захисником ОСОБА_5 , письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, письмова заява потерпілої ОСОБА_6 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, матеріали досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд вважає за можливе розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згодний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, що 15.02.2026 близько 21 год. 30 хв., більш точний час дізнанням не встановлено, ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_6 перебували на зупинці громадського транспорту поряд з АЗС «Форсаж», за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Козацька 74, де між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_3 діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно небезпечних наслідків, застосовуючи відповідну фізичну силу, своєю правою рукою схопив та потягнув ОСОБА_6 за волосся. Після чого продовжуючи свої протиправні дії, направлені на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, наніс ОСОБА_6 два удари кулаками правої та лівої руки почергово в область голови зверху. Тим самим, своїми умисними діями заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: травматичної часткової епіляції волосся на голові та синця на голові, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального проступку за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та умисні дії його кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до кримінального проступку.

Згідно зі ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, даних про винну особу, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, не має утриманців, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, а й виправлення обвинуваченої, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції частини статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного та відповідатиме цілям покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме:

- CD-R диск з відеозаписом та DVD-R диск з відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1