Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №285/4411/24 — Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 285/4411/24

Провадження № 2/273/121/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., за участі: секретаря судового засідання Стаднюк В.В.представника позивача Ляхова О.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка Житомирської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані медичні послуги

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» звернулося до Баранівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані медичні послуги.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує, що 26.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» за отриманням медичних послуг, а саме нею була обрана із прейскуранту медична послуга «Лікувально-відновлювальна програма 14 днів (стаціонарне перебування)» вартістю 56000,00 грн. із таким переліком послуг в пакеті: заняття по 30 хв з реабілітологом, консультація лікаря-невролога, харчування, перебування в палаті.

Також за час перебування в Медичному центрі відповідачу понад обрану пакетну медичну послугу додатково надавалися інші медичні послуги, а саме Експрес-тест для визначення антигену Covid-19, ЕКГ, лікувальний масаж нижніх кінцівок, лабораторні дослідження (сечовина, креатинін, аланін амінотрансфера (АлАт), аспартатамінотрансфераза (АсАт), взяття венозної крові. На надання послуг витрачалися відповідні матеріали.

За період перебування в Медичному центі з 26.02.2024 по 09.03.2024 позивач надав, а відповідач прийняла медичні послуги на загальну суму 53564,10 грн.

Під час виписки з стаціонару, відповідач відмовилась оплатити медичні послуги в повному обсязі, а також підписувати будь-яку документацію, в тому числі і акти виконаних робіт.

Так, 09.03.2024 відповідачем була оплачена частково вартість наданих медичних послуг розмірі 20000 гривень. При цьому, частково оплачуючи надані медичні послуги, відповідач не визначила вартість яких саме конкретно медичних послуг нею оплачено.

Залишаючи Медичний Центр, 09.03.2024 відповідачем складено претензію, де остання не погодилась з вартістю наданих медичних послуг. Однак, щодо кількості і якості медичних послуг зауважень у претензії викладено не було.

При цьому, у своїй претензії відповідач посилається на Договір на надання медичних послуг №5573/1025287 (реакція від 01.10.2023), який укладено між сторонами, однак підписувати даний договір відповідач протягом всього часу лікування відмовлялась, мотивуючи тим, що вивчає його пункти.

З метою врегулювання спору мирним шляхом на адресу відповідача 26.04.2024 було направлено претензію вих. №71 з пропозицією підписати договір, акти виконаних робіт, а також сплатити залишок боргу за надані медичні послуги. В претензії позивач зауважив, що за необхідності залишок боргу може розстрочити на декілька платежів.

09.05.2024 на адресу позивача надійщла відповідь на претензію, де відповідач відмовилась виконати вимоги, викладені в претензії знову ж таки посилаючись на неукладення Договору та неналежну якість медичних послуг.

При цьому, відповідач скаржиться на якість їжі, відсутність «приватності між пацієнтами», «вузький каридорчик», відсутність тренажерів, які би їй подобались, що в свою чергу є сервісом та не входять до медичних послуг. Підсумовуючи свою відповідь на претензію позивача, відповідач зазначила, що сплачених 20000 грн., на її думку, є достатньою сумою для Медичного Центру за надані медичні послуги.

19.06.2024 позивач, сподіваючись на вирішення спору мирним шляхом, повторно направив на адресу відповідача досудову вимогу про необхідність сплатити протягом п`яти днів залишок заборгованості за надані медичні послуги в розмірі 33654,10 грн, однак відповідач проігнорувала досудову вимогу, борг не сплатила та відповіді неї не надала.

При цьому звертає увагу суду, що в даній вимозі позивач визначив вартість оплати послуг в меншому розмірі, ніж в претензії. Це пов`язано з тим, що позивач з метою намагання уникнути судової тяганини, врахував побажання пацієнта, які викладені останньою в двох зверненнях на Медичний Центр: так, наприклад, виключена повністю вартість використаних підгузок та інших витратних матеріалів, враховано переривання лікування відповідачем та зменшено кількість днів перебування в палаті, хоча палата за відповідачем заброньована на 14 днів і за останні два дні позивач несе збитки.

Враховуючи, той факт що позивачем було у повному обсязі надано медичні послуги, відповідачем прийнято медичні послуги, але повністю їх вартість не оплачена, позивач просить Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Медібор Плюс» заборгованість за надані медичні послуги в розмірі 33564,10 грн, а також судовий збір та витрати на професійну медичну допомогу.

У відзиві відповідач позов заперечує. Зазначає, що перебувала на реабілітації в медичному центрі «Медібор Плюс» з 26.02.2024 по 09.03.2024, всього 12 днів. Ні в день її поступлення ні в наступні дні аж до дня виписки їй не була надана для ознайомлення первинна медична документація – прейскурант та правила перебування пацієнтів у медичному центрі, а також не був наданий договір про надання медичних послуг. Проект такого договору, без дати і підпису, не її неодноразову вимогу був наданий лише 08.03.2024, і ніхто навіть не пропонував його підписати. Звертає увагу на невідповідність договору вимогам чинного законодавства.

Оскільки договір не укладався, з його умовами відповідач не була ознайомлена, вона не мала можливості переконатися, що вони відповідають її потребам і бажанням.

Також відповідач звертає увагу, що нею 08.03.2024 було виявлено у виписках та замовленнях неправдиві відомості щодо кількості та вартості використаних матеріалів, завищено їх кількість та вартість, про що вона зазначила у претензії від 09.03.2024.

При виписці з медичного центру менеджер надав їй рахунок з вимогою сплатити 58575 грн. Оскільки договір укладений не був, вона відмовилася платити, але залишила менеджеру 20 тис грн для передачі масажисту і реабілітологам за роботу, про що отримала квитанцію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові. Пояснив, що відповідачу був наданий проект договору під час поступлення, і вона казала що підпише його пізніше, вивчає. Виїхала вона раніше, ніж було передбачено договором, при виписці вимагала детальні розрахунки. В подальшому оплатила лише 20000,00 грн, акт приймання-передачі та договір підписати відмовилася. Зазначив, що в акті приймання-передачі була допущена описка, оскільки зазвичай із пацієнтами таких ситуацій не буває, тому акт складався бухгалтером в неробочий день, вручну.

Пояснив, що вартість всіх спірних витратних матеріалів, з кількістю і вартістю яких не погоджувалася відповідач, виключено із кінцевого розрахунку.

Щодо якості та кількості інших наданих матеріалів та послуг відповідач претензій не мала. Також, протягом перебування у центрі відповідач не вказувала на будь які недоліки у харчуванні чи сервісі, її все влаштовувало.

Щодо вказаної відповідачем різниці у вартості денного лікування, то у практиці медичного центру прийнято рахувати витрачені медикаменти як послугу «медикаментозний супровід» із фіксованою ціною 100 грн за одиницю, а не підрахунок вартості половини, четвертини пігулки тощо. Але коли відповідач почала вимагати точні розрахунки, їй надали внутрішні документи, які використовуються для списання відповідних матеріальних цінностей (пігулок, витратних матеріалів тощо).

Додатково вказав, що відповідач постійно скаржилася на болі, тому її щодня оглядали лікарі і виписували відповідні ліки. Про перелік ліків, їх вартість та кількість, відповідач була ознайомлена, у відповіді на претензію цього не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, дійшов наступних висновків.

Згідно приписів ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір про надання медичних послуг регулює цивільні правовідносини між пацієнтом та закладом охорони здоров`я і є різновидом договору про надання послуг, який регулюється главою 63 Цивільного кодексу України. За договором про виконання медичних послуг одна сторона (Виконавець – медичний заклад, лікар-ФОП) зобов`язується надати, а інша сторона (Замовник – пацієнт) – прийняти й оплатити медичні послуги відповідно до умов, викладених у договорі.

Предметом договору є надання медичної послуги, яка споживається у процесі дій або провадження медичної діяльності та не передбачає отримання визначеного матеріального результату. Форма договору може бути усною і письмовою.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно із ч.1 ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

26.02.2024 ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» за отриманням медичних послуг та перебувала на реабілітації в медичному центрі «Медібор Плюс» з 26.02.2024 по 09.03.2024, всього 12 днів за пакетною медичною послугою «Лікувально-відновлювальна програма 14 днів (стаціонарне перебування)», із таким переліком послуг в пакеті: заняття по 30 хв з реабілітологом, консультація лікаря-невролога, харчування, перебування в палаті.

Також за час перебування в Медичному центрі відповідачу понад обрану пакетну медичну послугу додатково надавалися інші медичні послуги, а саме Експрес-тест для визначення антигену Covid-19, ЕКГ, лікувальний масаж нижніх кінцівок, лабораторні дослідження (сечовина, креатинін, аланін амінотрансфера (АлАт), аспартатамінотрансфераза (АсАт), взяття венозної крові. На надання послуг витрачалися відповідні матеріали.

За період перебування в Медичному центі з 26.02.2024 по 09.03.2024 позивач надав, а відповідач прийняла медичні послуги згідно відповідного прейскуранту від 01.01.2024 на загальну суму 53564,10 грн.

Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме випискою із медичної карти стаціонарного хворого, медичною документацією про види реабілітаційних заходів та хід їх виконання, результатами біохімічних досліджень, замовленнями, висновками за результатами консультації невролога. Вказані докази, зокрема, підтверджують, що ресурс медичного закладу був витрачений на пацієнта.

Факт отримання вказаних медичних послуг, як включених до пакету «Лікувально-відновлювальна програма 14 днів (стаціонарне перебування)», так і додаткових, відповідачем не заперечується.

Крім того, факт звернення пацієнта до клініки, проходження обстеження або отримання лікування вважається вчиненням конклюдентних дій, що свідчать про згоду на отримання послуг.

09.03.2024 відповідачем була оплачена частково вартість наданих медичних послуг розмірі 20000 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією та не заперечується сторонами.

09.03.2024 відповідачем складено претензію, де остання мала зауваження до деяких наданих медичних послуг, зокрема, щодо кількісті та вартості підгузків та рукавичок, вартості окремих пігулок та заокруглення вартості медикаментозного супроводу. Однак, щодо кількості і якості медичних послуг в цілому зауваження у претензії не викладено. Також, у претензії зазначено, що відповідач бажає достроково залишити центр 09.03.2024, оскільки 11.03.2024 її не буде кому забрати. Тобто, відповідач за власної ініціативи та із суб`єктивних причин вирішила достроково завершити лікування, тобто, розірвати договір.

Зазначає, що оскільки акту виконаних робіт їй не надано, вона залишає 20000,00 грн і пропонує в подальшому вирішити всі спірні питання шляхом переговорів. При цьому, у претензії відповідач посилається на відповідні пункти договору №5573/1025287.

26.04.2024 позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №71 з пропозицією підписати договір, акт виконаних робіт, а також сплатити залишок боргу за надані медичні послуги. В претензії позивач зауважив, що за необхідності залишок боргу може розстрочити на декілька платежів.

09.05.2024 на адресу позивача надійщла відповідь на претензію, де відповідач відмовилась виконати вимоги, викладені в претензії знову ж таки посилаючись на неукладення Договору та неналежну якість медичних послуг.

При цьому, відповідач скаржиться на якість їжі, та відмовляється її оплачувати неналежні умови у вбиральні та душовій, відсутність тренажерів. Зазначає, що сплачених 20000 грн є достатньою сумою за надані медичні послуги.

Також, суд звертає увагу, що контррозрахунків відповідачем не надано. Тобто, не зазначено, які саме послуги вона відмовляється оплачувати.

19.06.2024 позивач повторно направив на адресу відповідача досудову вимогу про необхідність сплатити протягом п`яти днів залишок заборгованості за надані медичні послуги в розмірі 33654,10 грн, однак відповідач борг не сплатила та відповіді неї не надала.

При цьому суду звертає увагу, що в даній вимозі позивач визначив вартість оплати послуг в меншому розмірі, ніж в претензії, тобто, врахував побажання пацієнта, які викладені останньою в двох претензіях, виключивши вартість спірних медикаментів та витратних матеріалів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що хоч договір про надання мдичних послуг відповідачем не підписаний, між сторонами виникли правовідносини із надання послуг.

Згідно приписів ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки відповідач є особою з інвалідністю першої групи, вона звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

З огляду на викладене, судовий збір в розмірі 3028,00 грн потрібно компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.19, 293, 313, 314 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані медичні послуги – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» (ЄДРПОУ 41664758) заборгованість за надані медичні послуги в розмірі 33564,10 грн.

Судовий збір в розмірі 3028,00 грн компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Медібор Плюс» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бєлкіна Д.С.