Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №161/26593/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/26593/25

Провадження № 2/161/2385/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 березня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді Рудської С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Коржник Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

25 грудня 2025 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2407113, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 600,00 грн на строк 30 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90% на день.

Позивач вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за цим договором.

Позивач зазначає, що станом дату звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 15 088,00 грн, з яких 4 600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 488,00 грн – заборгованість по відсотках.

З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 15 088,00 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не подала.

У судове засідання сторони повторно не прибули.

Представник позивача у тексті позову просить суд слухати праву за його відсутності.

Відповідач про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки відповідач повторно не прибула у судове засідання та не подала відзиву на позов, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2407113, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 600,00 грн на строк 30 днів та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,90% на день.

За договором факторингу позивач набув право вимоги за кредитним договором.

Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у розмірі 15 088,00 грн, з яких 4 600,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 10 488,00 грн – заборгованість по відсотках.

Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги, в частині стягнення тіла кредиту у розмірі 4 600,00 грн, необхідно задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту. Після закінчення строку кредитування позивач, як і попередній кредитор, не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.

За умовами кредитного договору та додаткового договору до нього, відповідач отримав кредит у розмірі 4 600,00 грн на строк 30 днів та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9% на день. В такому випадку максимальний розмір відсотків, який міг бути нарахований відповідачеві у межах строку кредитування становить 2 622,00 грн (4 600 х 0,019 х 30), і саме в цій частині позовних вимог суд задовольняє позов, відмовляючи у стягненні решти відсотків за безпідставністю.

У зв`язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 159,36 грн (2 422,40 х (7 222,00 / 15 088,00)).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 141, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 7 222,00 грн (сім тисяч двісті двадцять дві гривні).

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1 159,36 грн (одна тисяча сто п`ятдесят дев`ять гривень тридцять шість копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», м. Київ, вул. Іллінська, буд.8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 09 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська