Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №556/2151/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2026 року м. Рівне

Справа № 556/2151/25

Провадження № 33/4815/364/26

Рівненський апеляційний суд в складі судді Ковальчук Н. М.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 153 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Рівненського природного заповідника, заподіяну шкоду в сумі 3225 грн. 60 коп.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що він дійсно перебував у човні на озері «Біле», про те, що він порушує Закон України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки здійснив заплив на відстань до 100 метрів, він не міг знати та розуміти, оскільки ніяких знаків попереджуючих чи інформаційних ні на суші, ні на водному полотні озера, не було. Вважає, що його вина не доведена належними та допустимими доказами, оскільки зі змісту протоколу не вбачається складу адміністративного правопорушення, а лише встановлено факт перебування на території природно-заповідного фонду 13.07.2025 року. Також ні у протоколі, ні у постанові суду не міститься посилання на нормативно-правові акти, якими передбачена заборона чи обмеження використання гумових човнів з бензиновим двигуном на відстані 100 метрів чи більше для перебування на території природно-заповідного фонду. Також вказує, що на території Білоозерського ПНДВ Рівненського природного заповідника в адміністративних межах Вараської ОТГ встановлено попереджувальні банери про заборону рубати дерева, розпалювати вогнища, проїзд, стоянка авто та розставлення наметів і палаток, однак жодної заборони чи попередження про використання гумових човнів з бензиновим двигуном на відстань до 100 метрів чи більше не зазначено. Крім того, жодна із статей Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та й самі правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду не передбачають саме таких заборон чи обмежень. Судом не враховано практику ЄСПЛ. Також вказує, що копія оскаржуваної постанови йому не надходила ні поштою, ні у застосунок «Дія», її копію він отримав особисто в суді – 23.12.2025 року. З огляду на зазначене просить: поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена – 10.10.2025 року, апеляційна скарга подана – 02.01.2026 року (згідно штампа на поштовому конверті), тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Згідно супровідного листа суду, копію постанови було направлено ОСОБА_1 – 31.12.2025 року (а.с. 9), проте відсутні відомості про отримання останнім її копії. Згідно письмової заяви, ОСОБА_1 отримав копію постанови – 23.12.2025 року, про що засвідчив своїм підписом (супровідний лист Володимирецького районного суду Рівненської області від 19.02.2026р., разом із заявою ОСОБА_1 від 23.12.2025р. надійшов до Рівненського апеляційного суду – 20.02.2026 року).Зазначене свідчить, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з"явився, направив до суду заяву у якій просив справу розглянути без його участі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ---15 від 13.07.2025 року ОСОБА_1 цього дня о 16 год. 03 хв. в кварталі 51 озеро «Біле» Білоозерського природоохоронного науково-дослідного відділення Рівненського природного заповідника в адміністративних межах Вараської ОТГ, заплив гумовим човном з бензиновим двигуном на відстань до 100 метрів, чим порушив правила охорони та використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Положення про Рівненський природний заповідник, за що передбачена відповідальність ст. 91 КУпАП.

При складанні протоколу, ОСОБА_1 по суті порушення вказав: «Я проплив моторним човном до 100м. і був зупинений працівниками заповідника. Що не можна використовувати двигун внутрішнього згорання, не знав», вказане пояснення ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом. Додано: Розрахунок шкоди, планчик місця вчинення правопорушення.У протоколі зазначені свідки правопорушення: інспектор з охорони ПЗФ Білоозерського ПНДВ Кньовець П. В., інспектор з охорони ПЗФ Білоозерського ПНДВ ОСОБА_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано 13.07.2025 року, копію протоколу ним отримано, про що засвідчено його підписом.

Матеріали справи містять Розрахунок шкоди заподіяної Рівненському природному заповіднику порушенням законодавства про природно-заповідний фонд 13.07.2025 року в кварталі 51 Білоозерського природоохоронного науково-дослідного відділення, в якому зазначено, що розрахунок проведено згідно додатку 9 такс Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022р. №575 (проїзд малотоннажного плавзасобу з двигуном до 7 м., відстань до 100 м., такса 288) – вартість заподіяної шкоди становить 3225,60 грн. (а.с. 2).

Також в матеріалах справи міститься планчик місця вчинення правопорушення (а.с. 3).

Відповідно до ст. 91 КУпАП, відповідальність настає за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП. Такий висновок ґрунтується на фактичних обставинах справи та не спростовується наведеними в апеляційній скарзі доводами.При призначенні адміністративного стягнення, місцевим судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.

Судом першої інстанції, у відповідності до ч.1 ст.40 КУпАП, вірно покладено на ОСОБА_1 обов`язок відшкодувати заподіяну природо-заповідному фонду шкоду в розмірі 3225,60 грн.Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 91 КУпАП підтверджується матеріалами справи.

Апеляційний суд розцінює доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 , як спосіб захисту спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій уповноваженої особи Білоозерського ПНДВ Рівненського природного заповідника під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Обгрунтовання апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанці, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 10 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.