Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №537/1349/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/1349/25 Номер провадження 22-ц/814/1197/26Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича, представника ОСОБА_1 , на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 листопада 2025 року (час проголошення судового рішення о 09:23:07 год; дата виготовлення повного текста судового рішення 07 листопада 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді-доповідача. апеляційний суд

у с т а н о в и в:

У березні 2025 року ТОВ «Коллект центр» звернулось до суду із вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №102201847 від 23.09.2021 у розмірі 18 259,92 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 922,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 11 592,52 грн, на підставі ч.2 ст.625 ЦПК України проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, установлені п.4.2. договору - 2 745,40 грн; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позову посилалося на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 листопада 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №102201847 від 23.09.2021 в розмірі 18 259,92 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 3 922,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 11 592,52 грн, на підставі ч.2 ст.625 ЦПК України проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, установлені п.4.2. договору - 2 745,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судові витрати зв сплати судового збору - 2 422,40 грн.

Відмовлено у стягненні з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судових витрат на професійну правничу допомогу ФОП Ткачука.

В апеляційній скарзі адвокат Ковальчук О.М., представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що сама Анкета-Заява не містить ні фізичних, ні електронних підписів ні позичальника, ні кредитодавця. Протоколу створення електронного одноразового ідентифікатора позивачем не надано. Надані паперові копії електронного договору не підписано на кожній сторінці, що виключає наявність підстав стверджувати, що кредитний договір укладено саме в такій редакції, яку надано суду, оскільки саме позивач є автором електронного документу і тільки він має доступ до його вихідних даних та можливість його редагування. Доказів того, що редагування електронного документу не відбувалось позивачем також не надано.

Єдиним доказом укладення кредитного договору позивач вважає довідку про ідентифікацію, яка не є ні первинним документом бухгалтерського обліку, ні складовою договору в розумінні як положень цивільного кодексу України, так і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки розрахунок відсотків за користування кредитом зроблено поза межами строку дії кредитного договору, про що зазначає сам позивач, оскільки нарахування відсотків відбулося поза межами строків договору виходячи з договорів факторингу.

З огляду на правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем вбачається, що кредитор при наданні позики діяв всупереч ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка забороняє включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Згідно ж ч. 2 цієї статті умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Суд не взяв до уваги п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, де визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачені відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)., що робить нарахування 2 745,40 грн. поза межами правового поля України.

Суд залишив поза увагою, що позивачем не дотримано під час укладення договору вимог ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», що в силу вимог ст. 203, 215 ЦК України має наслідком недійсність такого правочину.

Ненаданням позивачем оригіналів кредитного договору останній не довів належними та допустимими доказами ні факту здійснення факторингової операції, ні факту укладення кредитного договору, саме на заявлених позивачем умовах, що виключає наявність підстав для задоволення позову.

Наявність в наданій копії кредитного договору алфавітно-цифрової послідовності, яку позивач вважає електронним підписом, ще не є доказом того, що відповідачем підписано весь кредитний договір саме на заявлених умовах, оскільки такий ідентифікатор міститься тільки на останній сторінці наданого документу, і не міститься на всіх його сторінках, що ставить під сумнів погодження відповідачем будь-яких умов договору.

Зі сторони кредитодавця договір підписано аналогом комп`ютерного відтворення власноручного підпису, що не припустимо з огляду на твердження, що договір є електронним і порядок електронного документу порушено. Проте така форма укладення договору зі сторони кредитора суперечить Закону України "Про електронну комерцію», оскільки ст. 3 цього Закону чітко регламентує, що за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, договір підписується лише особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Тобто зі сторони кредитора, як ініціатора підписання електронного договору, договір має бути підписаний уповноваженою особою за допомогою кваліфікованого електронного підпису, оскільки Відповідач не надсилав зі свого боку кредитору алфавітно-цифрової послідовності, яка б була погоджена сторонами та ідентифікувала б особу-підписанта договору уповноваженою особою кредитора.

З наданого позивачем файлу вбачається, що і договір і анкету заяву створено після укладення наче б-то договору, підписи на них відсутні, а зміст його може змінити будь-яка особа, а отже доказів того, що договір укладено відповідно до положень ст. 640 ЦК України не надано.

Звертає увагу, що позивачем не доведено факту переходу прав вимоги від первісного кредитора до позивача оскільки відсутні докази оплати факторингової операції. Крім того, за договором факторингу можна передати лише дійсне право вимоги (зобов`язання), тоді як сума переданого на підставі наданих позивачем договорів факторингу прав за кредитними договорами, не відповідає умовам Анкети-Заяви, яку позивач надає як підставу своїх вимог за даним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Стягнути 10 000 грн витрат на правничу допомогу понесених позивачем в апеляційній інстанції.

У підтвердження заперечень проти апеляційної скарги повторно вказує зазначене у позові та додатково зазначає, що факт ідентифікація відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію. Згідно даної довідки на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в Заявці-Анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених договором; позичальник був ознайомлений з умовами договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Правове регулювання та наявні в матеріалах справи докази вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Зазначає, що оскільки даний договір укладено на сайті позикодавця та відповідач підписав його одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS- повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений.

Звертає увагу, що відповідач тривалий час частково сплачував заборгованість по кредитах, що свідчить про визнання кредитних правовідносин, факту отримання кредитних коштів та погодження з умовами кредитування.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач тривалий час продовжував строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) дДоговору шляхом сплати відповідних сум, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв`язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) договору.

Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.

У справі, що розглядається, заборгованість складається із: заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками. Позивач не нараховував пеню, неустойку та/або інші штрафні санкції за невиконання умов договору, а лише відсотки, у розмірі та строк, погоджений сторонами.

Щодо застосування ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначає, що підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав певні умови договору несправедливими. Натомість, позивач погодився, зі своєї сторони, на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень, сплачуючи частково кошти за укладеним договором, визнаючи його умови, в тому числі і щодо пролонгації строку кредитування.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦКУ та ч. 2 ст. 518 ЦКУ. Таким чином позивач, поки він не був письмово повідомлений про заміну кредитора, хоча і не звільняється від виконання зобов`язання, але мав право висунути проти нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо він виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання, а виконання позивачем як боржником свого обов`язку первісному кредиторові у такому випадку є належним виконанням.

Єдиним наслідком такого неповідомлення є ризик для кредитора у вигляді можливості виконання боржником свого обов`язку на користь попереднього кредитора. І це більше стосується добровільного виконання зобов`язання, а не стягнення з боржника сум в примусовому порядку.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги за кредитними договорами, укладеними з відповідачем.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу адвокат Ковальчук О.М., представник ОСОБА_1 , зазначає, що позивач наполягає, що матеріалами справи доведено факт укладення кредитного договору з первісним кредитором. Натомість протоколу створення електронного одноразового ідентифікатора позивачем не надано. Надані паперові копії електронного договору не підписано на кожній сторінці, що виключає наявність підстав стверджувати, що кредитний договір укладено саме в такій редакції, яку надано суду, оскільки саме позивач є автором електронного документу і тільки він має доступ до його вихідних даних та можливість його редагування.

Доказів того, що редагування електронного документу не відбувалось позивачем також не надано. Проте відповідач, як споживач послуги, є слабкою стороною цього договору. За таких обставин позивач має довести, що кредитний договір укладено саме на таких умовах, які містяться на паперових копіях електронного договору. При цьому зі сторони кредитодавця договір підписано аналогом комп`ютерного відтворення власноручного підпису(!) що не припустимо з огляду на твердження, що договір є електронним і порядок електронного документу порушено.

Проте така форма укладення договору зі сторони кредитора суперечить Закону України "Про електронну комерцію», оскільки ст. 3 цього Закону чітко регламентує, що за допомогою одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, договір підписується лише особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Тобто зі сторони кредитора, як ініціатора підписання електронного договору, договір має бути підписаний уповноваженою особою за допомогою кваліфікованого електронного підпису, оскільки відповідач не надсилав зі свого боку кредитору алфавітно-цифрової послідовності, яка б була погоджена сторонами та ідентифікувала б особу-підписанта договору уповноваженою особою кредитора.

Наданий позивачем розрахунок не є належним та допустимим доказом розміру заборгованості, оскільки розрахунок відсотків за користування кредитом зроблено поза межами строку дії кредитного договору, про що зазначає сам позивач, оскільки нарахування відсотків відбулося поза межами строків договору виходячи з договорів факторингу.

Розрахунок первісного кредитора є меншим ніж сума зобов`язань, які були передані позивачу, що свідчить про недійсність факторингової операції.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у позові, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №102201847, згідно з умовами якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 5 000 грн, строком на 30 днів (а.с.172-176).

Договір підписано одноразовим ідентифікатором R61599 (а.с.178).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн.

Кредит надається строком на 30 днів з 23.09.2021, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 23.10.2021 (п. 1.3, 1.4 Договору).

Відповідно до п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 00 грн.

Згідно з п.1.5.2. проценти за користування кредитом: 15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п.3.3.2. Договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.

Відповідно до п.4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної базової ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця (а.с.174 зворот)

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).

Відповідно до пункту 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Додатком №1 до Договору №102201847 від 23.09.2021 установлено графік платежів, на виконання первісного строку кредитування. А саме 23.09.2021 видано кредит в розмірі 5000 грн. Через 30 днів 23.10.2021 позичальник мала повернути 5015 грн, з яких тіло кредиту 5000 грн. та відсотки за користування кредитом 15 грн. (а.с.176 зворот).

Додатком №2 до Договору №102201847 від 23.09.2021 року є Паспорт споживчого кредиту, умови якого повторюють умови самого договору. (а.с.177)

В цілому вказані документи мають єдину нумерацію з 1 по 12 арк, в кінці яких зазначено, що вони підписані від кредитодавця електронним підписом ОСОБА_2 , від споживача «(електронний підпис одноразовим ідентифікатором)».( а.с.177)

У договорі кредиту позичальник ОСОБА_1 зазначила номер мобільного телефону НОМЕР_1 .(а.с.176)

Як вбачається з інформації з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину (а.с.178), скрин смс (а.с.179), хронології дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №102201847 від 23.09.2021 (а.с.180), для укладання вищевказаного електронного кредитного договору сторони вчинили наступні дії в ІТС Товариства та поза нею:

23.09.2021 з 09:31:25 год. по 09:41:25 год. - заповнення заяви. Введення позичальником даних по заяві. Заяву відправлено позичальником на розгляд.

23.09.2021 з 09:41:25 год по 09:41:26 год - автоматична перевірка по заяві; Заяву передано на етап додавання картки. Клієнту відправлено е-mail з проханням додати картку на сайті.

23.09.2021 з 09:41:26 год по 11:22:53 год - додавання картки. Заяву відправлено позичальником на розгляд,

23.09.2021 з 11:22:53 год по 11:25:47 год - автоматична перевірка по заяві, перевірка позичальника у БКІ, скорингова оцінка позичальника, перевірка у позичальника у БКІ, скорингова оцінка позичальника;

23.09.2021 з 11:25:47 год по 11:35:42 год - підтвердження зміни умов. Пропозиція позичальнику інших умов. Клієнту відправлено sms-повідомлення з пропозицією інших умов кредитування. Прийняття позичальником пропозиції інших умов кредитування.

23.09.2021 з 11:35:42 год по 11:35:42 год - обробка. Створено пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) в особистому кабінеті позичальника. Позичальнику відправлено sms-повідомлення про погодження кредиту та необхідність підписати акцепт на сайті. Позичальнику відправлено sms-повідомлення з ідентифікатором (кодом) для підписання акцепту та укладення договору.

23.09.2021 з 11:35:58 год по 11:37:04 год - підписання договору. Позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт).

23.09.2021 11:37:04 год - обробка. Друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті позичальника. Кредитні кошти перераховано на картку Позичальника. (а.с.180)

Як вбачається з довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12.12.2024, на підставі договору №40484607_26/10/18-2 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, успішно проведено платіж в системі: номер в системі FONDY: 446604084. Дата проведення платежу: 23.09.2021 року. Призначення платежу: кошти згідно договору 102201847. Сума платежу: 5000 грн. Платіжний метод: MASTERCARD. Номер картки: НОМЕР_2 . Банк картки отримувача: UKRSIBBANK.(а.с. 30 зворот)

Відповідно до довідки АТ «Укрсиббанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 (№ НОМЕР_2 ). Фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , що фігурував в її анкетних даних до 17.11.2021. 23.09.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 було зараховано 5000 грн, що також підтверджується і наданою банком випискою по карткому рахунку останньої. (а.с.158)

Зі змісту оскаржуваного кредитного договору №102201847 від 23.09.2021 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів та умови пролонгації такого строку, розмір процентів, умови кредитування. Крім того, з п. 5.1 Кредитного договору вбачається, що позичальник підтверджує, що до підписання Договору ознайомився з усіма умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) Правилами надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua та є невід`ємною частиною цього Договору. Товариство в електронній формі повідомило його шляхом надання доступу до проекту Договору (індивідуальної частини), правил та іншої інформації розміщеної на сайті товариства, зокрема в розділі «Документи» про відомості (інформацію) вказані в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідно до п. 6.5 Договору сторонами узгоджено, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт - Капітал» укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Вердикт - Капітал» за плату, а ТОВ «Вердикт - Капітал» приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).(а.с.35-37)

Згідно умов договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно до вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Актом прийому-передачі реєстру Боржників від 10.02.2022 за Договором відступлення прав вимоги №10-02/2022-50 від 10.02.2022, ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Вердикт - Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 10.02.2022, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість 2389.( а.с.37 зворот)

Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №10-02/2022-50 від 10.02.2022 ТОВ «Вердикт - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №102201847 від 23.09.2021 в сумі 18 259,92 грн( а.с.6).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт - Капітал» та ТОВ «Коллект - Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт - Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект - Центр» за плату, а ТОВ «Коллект - Центр» приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).(а.с.41-43)

Згідно умов договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно до вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Актом прийому-передачі реєстру Боржників від 10.01.2023 за Договором відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт - Капітал» передав, а ТОВ «Коллект - Центр» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 10.01.2023, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість 207 307.( а.с.43 зворот)

Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект - Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №102201847 від 23.09.2021 в сумі 18 259,92 грн( а.с.45 зворот).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості позовних вимог.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Як вбачається з матеріалів справи, для укладення договору в електронному вигляді на отримання кредиту ОСОБА_1 вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема номери мобільного телефонів, дату народження, паспортні дані, сімейний стан, місце проживання, реєстрації, працевлаштування із зазначенням місця роботи, а також номеру належної їй банківської картки. При цьому зазначений ОСОБА_1 при укладенні Договору кредиту номер телефону НОМЕР_1 та адреса електронної пошти відповідали тим, що вона зазначала у цей же період для АТ «Укрсиббанк».

Отже, дії ТОВ «Мілоан» під час вчинення даного електронного правочину, відповідають Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Крім того, ОСОБА_1 не зверталася до правоохоронних органів з повідомленням про викрадення її мобільного телефону та кредитних карток АТ «Укрсиббанк», а також не повідомляла банк про незаконний рух коштів на її рахунку чи використання коштів іншими особами. Навпаки, як стверджувалося позивачем, ОСОБА_1 вісім разів виконала часткове погашення заборгованості за кредитним договором, і цей факт не заперечувався в судовому засіданні представником відповідачки.

Отже, укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, твердження її представника з приводу того, що відповідач не підписувала кредитний договір спростовані матеріалами справи. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою «логіну» особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а відповідно і відповідачу не були би перераховані грошові кошти на її картковий рахунок у АТ «Укрсиббанк».

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписала цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) R61599, направленим ТОВ «Мілоан» на її телефонний номер зазначений у договорі.

Із вказаних норм права та з аналізу матеріалів цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Отже, ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти (5 000 грн) на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчить лист АТ «Укрсиббанк» (а.с.138).

Відповідно до положень п.2.3. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних умовах.

Продовження строку кредитування на пільгових умовах відбувається строком на, три, сім і п`ятнадцять днів за умови сплати позичальником комісії і частини заборгованості за кредитом (тілом).

Продовження строку кредитування на стандартних умовах відбувається у разі, якщо після завершення строку кредитування позичальник продовжує користуватися кредитними коштами. Такий строк користування кредитом сторони визначили тривалістю шістдесят днів.

Отже, у пункті 2.3. сторонами погоджено максимальний строк користування кредитом 60 днів, тобто нарахування процентів за цей період є платою позичальника за правомірне користування кредитними коштами.

Як убачається із відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту, відповідачка проводила часткову оплату заборгованості, отже подальше продовження строку мало відбуватися на стандартних умовах, тобто кінцевий строк кредитування (60 днів) сплив 21/12/2021, а не 14/01/2022 як вказано у відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги не звернув уваги на долучену до позову відомість про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 коштів (а.с.31), згідно якої ОСОБА_1 періодично сплачувала кошти, які були зараховані на погашення заборгованості за тілом кредиту, проценти та пролонгацію, але сплата комісії за пролонгацію зазначена у розмірі 150 грн, тоді як частиною другою п.2.3.1.1. договору визначено, що позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховується за ставкою визначеною п.1.5.2. договору (0,01% від фактичного залишку кредиту), отже сума пролонгації повинна складати 0.50 грн.

Окрім того, з вказаної відомості вбачається, що, враховуючи загальний строк кредитування 30 днів (зальний строк кредитування, п.1.3. договору) та 60 днів пролонгації, строк кредитування повинен складати 90 днів, тоді як проценти нараховані за 114 днів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне провести власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем.

23.09.2021 ОСОБА_1 отримала 5 000 грн, у період з 24.09.2021 по 23.10.2021 їй нараховано проценти за користування коштами відповідно п.1.5.2. договору у розмірі 0,01% щоденно, що складає 15 грн.

23.10.2021 ОСОБА_1 сплатила 315 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 315-15 = 300 грн, а також на пролонгацію договору 300 - 0,50 грн = 290,50 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 23.10.2021 буде складати 5 000 - 290,50 = 4 709,50 грн.

23.10.2021 строк кредитування продовжено на 3 дні.

В період з 24.10.2021 по 26.10.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,47 х 3 = 1,41 грн.

26.10.2021 ОСОБА_1 сплатила 291,47 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 291,47-1,41 = 290,06 грн, а також на пролонгацію договору 290,06 - 0,41 грн = 289,65 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 26.10.2021 буде складати 4 709,5 - 289,65 = 4 419,85 грн.

26.10.2021 строк кредитування продовжено на 3 дні.

В період з 27.10.2021 по 29.10.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,44 х3 = 1,32 грн.

29.10.2021 ОСОБА_1 сплатила 283,41 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 283,41-1,32= 282,09 грн, а також на пролонгацію договору 282,09 - 0,44 грн = 281,65 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 29.10.2021 буде складати 4 419,85- 281,65 = 4 138,20 грн.

29.10.2021 строк кредитування продовжено на 3 дні.

В період з 30.10.2021 по 01.11.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,41 х3 = 1,23 грн.

01.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 273,38 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 273,38-1,41 = 272,15 грн, а також на пролонгацію договору 272,15 - 0,41 грн = 271,74 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 01.11.2021 буде складати 4 138,20 - 271,74 = 3 866,46 грн.

01.11.2021 строк кредитування продовжено на 3 дні.

В період з 02.11.2021 по 04.11.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,39 х3 = 1,17 грн.

04.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 265,32 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 265,32-1,17 = 264,15 грн, а також на пролонгацію договору 264,15- 0,39 грн = 263,76 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 04.11.2021 буде складати 3 866,46- 263,76= 3 602,7 грн.

04.11.2021 строк кредитування продовжено на 3 дні.

В період з 05.11.2021 по 07.11.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,36 х3 = 1,08 грн.

08.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 277 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 277-1,08 = 275,92 грн, а також на пролонгацію договору 275,92- 0,36 грн = 275,56 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 08.11.2021 буде складати 3602,70- 275,56= 3 327,14 грн.

08.11.2021 строк кредитування продовжено на 7 днів.

В період з 08.11.2021 по 13.11.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,33х7 = 2,31 грн.

13.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 311 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 311-2,31 = 308,69 грн, а також на пролонгацію договору 308,69- 0,33 грн = 308,36 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 13.11.2021 буде складати 3 327,14- 308,36 = 3 018,78 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, 13.11.2021 строк кредитування пролонговано на 9 днів, тоді як зазначений строк не передбачений умовами договору, отже слід вважати що договір пролонговано на 15 днів.

В період з 14.11.2021 по 28.11.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,30 х15 = 4,50 грн.

22.11.2021 ОСОБА_1 сплатила 418 грн, які слід зарахувати на погашення процентів по кредиту у розмірі 418-4,50 = 413,5 грн, а також на пролонгацію договору 413,5- 4,50 грн = 409 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за тілом кредиту станом на 28.11.2021 буде складати 3018,78- 409= 2 609,78 грн.

28.11.2021 строк кредитування продовжено на 15 днів.

В період з 29.11.2021 по 13.12.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати проценти у розмірі 0,26 х15 = 3,90 грн, а також 0,26 грн пролонгації.

В подальшому ОСОБА_1 кошти не сплачувала і пролонгація не проводилась. Загальний строк кредитування - до 21.12.2021.

В період з 14.12.2021 по 21.12.2021 ОСОБА_1 слід нарахувати 0,26 х 15 = 3,90 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 2 609,78 грн тіла кредиту, 3,90 + 3,90 = 7,80 грн процентів, а також 0,26 грн пролонгації, а всього 2 617,84 грн.

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного підтвердження позивачем переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Коллект Центр» колегія суддів не бере до уваги, оскільки відсутність у матеріалах справи копії платіжного доручення (квитанції, тощо), яке б підтверджувало оплату фактором ціни продажу за Договором факторингу не може слугувати підставою для висновку про недоведеність переходу до позивача права вимоги за кредитним договором, адже договором факторингу від 10.02.2022 не передбачено суму, яку необхідно сплатити для передачі фактору права вимоги. Окрім того, у справу надано платіжне доручення № 0330100000 від 11 лютого 2022 року про оплату за вказаним договором 2 043 656,38 грн (а.с.38).

Наявним в матеріалах справи договором про відступлення прав вимоги (а.с.41) передбачено, що права вимоги вважаються прийнятими фактором у момент підписання Акту прийому-передачі Реєстру боржників чи з моменту підписання договору ( п.5.2) ( а.с.42 зворот)

Враховуючи встановлене, конкретні обставини справи і характер спірних правовідносин, апеляційний суд вважає, що інші доводи апеляційної скарги не є істотними та такими, що потребують детального аналізу задля забезпечення вимог п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Коллект Центр» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с.47)

Позов задоволено на 14,34%.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» має право на стягнення з ОСОБА_1 2 422,40 х14,34% = 347,37 грн

Однак, враховуючи звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» 347,37 грн слід відшкодувати за рахунок держави.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору відповідно п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

За подання апеляційної скарги підлягало до сплати 2 906,88 грн.

Апеляційна скарга задоволена частково на 85,66%.

Таким чином, з ТОВ «Коллект Центр» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 906,88 х 85,66% = 2 490,03 грн.

Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки з ТОВ «Коллект Центр» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 490,03 грн, а за рахунок держави підлягає відшкодуванню ТОВ «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 347,37 грн, то, враховуючи ч.10 ст. 141 ЦПК України, з ТОВ «Коллект Центр» на користь держави необхідно стягнути різницю судових витрат, покладених на обидві сторони, в розмірі 2 490,03 - 347,37 = 2 142,66 грн, а також звільнити державу від обов`язку сплачувати ТОВ «Коллект Центр» частину судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Сталою судовою практикою Верховного Суду сформована правова позиція про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року (справа № 757/47925/15-ц), від 20 червня 2018 року (справа № 127/1284/14-ц), від 27 червня 2018 року (справа №554/9348/15-ц), від 25 липня 2018 року (справа № 522/4198/17-ц), від 15 квітня 2020 року (справа № 199/3939/18-ц), від 09 червня 2020 року (справа № 466/9758/16-ц).

Отже, сторона по справі у підтвердження понесених витрат на правничу допомогу має надати суду в обов`язковому порядку документ, що посвідчує сплату коштів за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Коллект Центр» надав договір № 04/10-2024 про надання правничої допомоги (а.с.11-12); копію заявки на надання юридичної допомоги (а.с.16), копію акту №4 про надання юридичної допомоги від 31.01.2025 (а.с.17).

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з акту №4 про надання юридичної допомоги (а.с.17), правнича допомога ТОВ «Коллект Центр», надавалась адвокатом Ткачук О.В. у виді: письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно -правові акти та підготовкою довідки щодо судової практики, яка оцінена у 3 000 грн; складання позовної заяви, яка оцінена у 6 000 грн.

Виходячи з розумності розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу, слід звернути увагу на те, що вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою довідки щодо судової практики не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та не є видом адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому не підлягає відшкодуваню.

Складання позовної заяви для професійних досвідчених адвокатів, враховуючи наявність правових висновків у даній категорії справ не становлять надмірної складності, не потребують допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагають великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення вищевказаних документів та збору додатків до них. Таким чином визначена вартість роботи у розмірі 6 000 грн є завищеною та підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Таким чином, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (х14,34%) з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 х 14,34% = 286,80 грн.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича, представника ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 07 листопада 2025 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором про споживчий кредит №102201847 від 23.09.2021 року в розмірі 2 617,84 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 609,78 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом - 7,80 грн, а також 0,26 грн пролонгації.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» на користь держави витрати, понесені за подачу апеляційної скарги, у розмірі 2 142,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 286,80 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2026 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов