Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №526/197/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/197/24 Номер провадження 22-ц/814/890/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна, на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У січні 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк» (далі – АТ «Сенс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631283992.

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту, натомість позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, що становить 147643,84 грн.

У зв`язку з вище вказаним, позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631283992 у розмірі 147643,84 грн, а також суму сплаченого судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року позовні вимоги АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість по кредитному договору № 631283992 в сумі 100378,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір в сумі 1824,58 грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення комісії відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року у частині задоволених позовних вимог не погодився відповідач та оскаржив його у відповідній частині в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд в оскаржуваній частині рішення місцевого суду скасувати та в цій частині ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи поданої апеляційної скарги

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення є неправомірним, ґрунтується на порушенні норм процесуального права, незастосуванні норм матеріального права, неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зауважено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості у заявленому розмірі, а місцевим судом винесено рішення та стягнуто з відповідача заборгованість за відсутності належних та допустимих доказів.

Також вказано, що позивачем зазначено про те, що шляхом укладання оферти, під яким мається на увазі кредитний договір, було надано кредит відповідачеві, що суперечить процедурі укладання такого договору, не відповідає нормам ЦК України та не може породжувати обов`язки для однієї чи іншої сторони. З оферти неможливо встановити згоду двох сторін щодо істотних умов договору.

Відповідач вважає, що АТ «Сенс Банк» при укладенні договору з ним не дотримав вимог, передбачених діючим законодавством про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження із споживачем саме тих умов, які він вважає узгодженими.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо меж перегляду рішення суду першої інстанції

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року у частині незадоволених позовних вимог учасниками справи не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 листопада 2019 року ОСОБА_1 письмово запропонував АТ «Альфа-Банк» підписати оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Оферта № 631283992, анкета – заява та паспорт споживчого кредиту підписана особистими підписами сторін. До оферти додано копії паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 .

Відповідно до умов оферти міжнародна платіжна картка випускається строком на 5 років, ліміт кредитної лінії 200000,00 грн, процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операції та зняття готівки – 24 % річних. Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Такі ж умови містить і паспорт споживчого кредиту.

12 листопада 2019 року між сторонами укладено договір страхування, яким затверджено щомісячні страхові тарифи.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01 грудня 2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»).

Згідно розрахунку АТ «Сенс Банк» за період з 13 січня 2020 року по 17 липня 2023 року прострочена сума заборгованості ОСОБА_1 становить 147643,84 грн.

Також надано виписку по рахунку за кредитною карткою Wordl Debit Mactercart за період з 13 листопада 2019 року по 17 липня 2023 року, видану ОСОБА_1 до договору № 631283992.

Позиція суду апеляційної інстанції

В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до норм статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з частинами першою-другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між сторонами справи 12 листопада 2019 року був укладений кредитний договір.

З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір шляхом власноручного підписання оферти на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631283992, анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту, заява (акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір страхування.

В тексті оферти, підписання якої не заперечується відповідачем, зазначено, що підпис позичальника на цьому договорі свідчить про надання ним згоди банку на передачу до кредитного реєстру НБУ інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтверджує, що клієнт попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; повідомлено, які кошти є вкладом відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та до укладення угоди він ознайомлений зі змістом довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 631283992, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 12 листопада 2019 року він отримав у дату складання цієї оферти.

Крім того, банк отримав від ОСОБА_1 анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», яка підписана останнім.

Зазначені обставини дають підстави вважати доведеним, що між сторонами АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання оферти та отримання АТ «Альфа-Банк» 12 листопада 2019 року письмової анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до умов оферти міжнародна платіжна картка випускається строком на 5 років, ліміт кредитної лінії 200000,00 грн, процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операції та зняття готівки – 24 % річних. Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Такі ж умови містить і паспорт споживчого кредиту.

Вказані вище обставини свідчать, що між сторонами виникли договірні зобов`язання, які є обов`язковими для виконання кожним із сторін. При цьому, оферта та акцепт містили всі істотні умови договору, на підставі яких було відкрито рахунок та встановлено кредитний ліміт, а тому вимоги банку про стягнення заборгованості, яка складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, є обґрунтованими.

Апеляційний суд враховує, що вимога про визнання такого правочину недійсним стороною відповідача не пред`являлася, суд такі вимоги не вирішував, а, отже, умови кредитного договору підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи і право вимоги банку до позичальника за кредитним договором про повернення суми боргу, яке виникло у нього на підставі чинного правочину, презюмується.

Що ж стосується доводів відповідача про ненадання позивачем доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів та наявності заборгованості, то вказане спростовується матеріалами справи, оскільки останнім разом з позовною заявою до місцевого суду було подано виписку по рахунку НОМЕР_1 , який є ідентичним з тим, що вказаний у оферті на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, з кредитною карткою ОСОБА_1 за період з 13 листопада 2019 року до 17 липня 2023 року, з якої вбачається факт використання відповідачем кредитних коштів.

Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Крім того, виписка по рахунку формується на підставі обумовленого сторонами договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

При цьому, відповідач, заперечуючи проти наявності між ним та банком зобов`язань, не спростував використанням ним кредитних коштів та належності йому зазначеного карткового рахунку, який останній і просив відкрити.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище вказане, колегія суддів вважає, що в силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України, судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, та ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк», а тому підстав для його зміни чи скасування суд апеляційної інстанції, з огляду на доводи поданої апеляційної скарги, не вбачає.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сікорська І.С., слід залишити без задоволення, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року в частині стягнення кредитної заборгованості – без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Сікорська Ірина Станіславівна – залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року в частині стягнення кредитної заборгованості та судового збору – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко