Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №760/2282/23 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2026 року місто Київ

справа № 760/2282/23

провадження № 22-ц/824/1155/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Железняк Ларисою Володимирівною,

на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Козленко Г.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд: стягнути з відповідача на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на місяць, починаючи від дня пред`явлення позову та довічно.

В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином позивачки. ОСОБА_1 з 2017 року є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 6 640,71 грн.

Рішенням від 17.05.2022 у справі №760/26727/21 ОСОБА_1 відмовлено у стягненні аліментів з ОСОБА_2 .

В позові ОСОБА_1 зазначає, що з 2021 року у неї суттєво погіршився матеріальний стан, що зумовлено відсутністю опалення у квартирі, тому доводиться докладати додаткових зусиль та витрачати значні кошти для обігріву помешкання, а саме купувати опалювальні прилади, додатково утеплювати приміщення.

Окрім цього, вказувала, що має боргові зобов`язання перед банками, що зумовлено необхідністю купівлі побутової техніки та через нестачу коштів на її придбання. Зокрема, за кредитні кошти позивач придбала холодильник SAMSUNG вартістю 13 458,25 грн.

Разом з тим, позивач має низку хронічних захворювань та потребує постійного лікування, прийому дороговартісних ліків та оздоровчої реабілітації для підтримання і відновлення стану здоров`я, однак отримуваної нею пенсії вкрай не вистачає для дотримання рекомендацій лікарів, що негативно впливає на стан здоров`я позивача.

Відповідач сплачує різницю по рахункам за комунальні послуги, не покриті пільгами позивача. Проте, такої нерегулярної та несуттєвої допомоги від відповідача разом з пенсією не вистачає для задоволення першочергових потреб, однак син позивача має значний дохід та в змозі утримувати непрацездатну матір.

З огляду на вказані обставини, позивач просила стягнути з відповідача на утримання позивача аліменти у розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу) на місяць від дня пред`явлення позову.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30.04.2025 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішеннями суду, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Железняк Л.В. 30.05.2025 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та позовні вимоги задовольнити.

При ухваленні рішення у справі місцевий суд не врахував обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального і процесуального права; висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам.

Оскільки ОСОБА_1 не перебуває на обліку як отримувач житлової субсидії, іншого доходу окрім пенсії у неї не має, а витрати на лікування та забезпечення життя складають постійний та значний фінансовий тягар, вважає, що перекази з боку відповідача не є обов`язковими для нього і тому не можуть гарантувати стабільне матеріальне забезпечення стягувача. Це створює для ОСОБА_1 проблеми із побудовою бюджету, порушує впевненість у майбутньому, тоді як визначена сума аліментів у частці від доходів сина буде відповідати інтересам непрацездатної матері, її нормальному, стабільному та гарантованому матеріальному забезпеченню і не порушуватиме майнових прав ОСОБА_2 . Вказує що ОСОБА_2 має достатній матеріальний дохід для покладення на нього обов`язку зі сплати аліментів матері.

Не погоджується з посиланням суду в оскаржуваному рішенні на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі №760/26727/21, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів було відмовлено, оскільки в цій справі предметом є інші правовідносини.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти викладених в ній доводів, просить оскаржене рішення суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10.10.2025 в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторно), виданого 01.09.2021 Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серії НОМЕР_1 , актовий запис №326.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 15.02.2017 отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, виданого Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, серії НОМЕР_4 , вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 20.12.2022 по пенсійній справі №0802011543 для ОСОБА_1 вбачається, що остання отримує пенсію у розмірі 6 640,71 грн.

Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Олександрівському районі від 12.01.2023 №02-04/134 вбачається, що ОСОБА_1 станом на 01.12.2022 не перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському районі, як отримувач житлової субсидії, однак в матеріалах справи наявний розрахунок субсидії на ЖКП до особової справи №114772, з якого вбачається, що остання станом на 21.01.2021 отримувала субсидію.

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Олександрівському районі від 30.12.2022 №05-04/72 вбачається, що ОСОБА_1 отримує пільги на житлово-комунальні послуги в грошовій безготівковій формі (шляхом зарахування коштів на особові рахунки в комунальних підприємствах), оскільки має статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Згідно з актом обстеження про відповідність надання послуг нормативним від 03.12.2021 вбачається, що у споживача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відсутнє опалення в кімнатах та кухні.

Відповідно до відомостей про справу автоматично сформованих на сайті «Судова влада України» вбачається, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа №331/3023/22 (провадження №2/331/202/2023) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», ТОВ «АЛІНТИКА», третя особа: ОСОБА_4 про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна заява про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.01.2022, паспорт споживчого кредиту «0-20-37» 499 від 24.01.2022, заява №2002078679501 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.01.2022.

Відповідно до договору купівлі-продажу №ЗФМФТ-0131-53783492 (на умовах відстрочення платежу) від 24.01.2022 ОСОБА_1 придбала: холодильник SAMSUNG RB38T603FWW/UA вартістю 13 458,25 грн, прим. комп. прог. ESET Mobile Securite 1 пристрій 3 вартістю 599,00 грн, прим. комп. прог. AVAST Mobile Securite Premium 1 вартістю 239,00 грн, що загалом становить без ПДВ 14 296,25 грн, сума з ПДВ - 16 987,90 грн.

Відповідно до довідки про стан ліміту кредитування за поточним рахунком від 12.01.2023 №ZAP-50.4/5, наданої АТ «ПУМБ», вбачається, що ОСОБА_1 станом на 12.01.2023 має заборгованість у розмірі 1 088,10 грн, а кредитний ліміт становить 4 000,00 грн.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна низка медичної документації позивача, зокрема, але не виключно: - консультаційний висновок спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР Департаменту охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації Міністерства охорони здоров`я від 26.12.2022, з якого вбачається, що пацієнтка має діагнози: Н90.3 - нейросенсорна втрата слуху, двобічна, J34.2 - зміщена носова перегородка, J30.0 - вазомоторний риніт* дв.хр. сенсоневральна пригл.прав.3р.лів.1ст. Скривлення перетинки носа. Вазомоторний ринит; - консультаційний висновок спеціаліста КНП «ЗОКЛ» ЗОР Департаменту охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації Міністерства охорони здоров`я від 06.01.2023, з якого вбачається, що у пацієнтки встановлений діагноз: вузлова лейоміома тіла матки гігантських розмірів, рекомендації: оперативне лікування в плановому порядку;

З довідки КНП «ЗЦПМСД №1» №404 від 15.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 у зв`язку з захворюванням органів травлення рекомендовано санаторне лікування.

Відповідно до довідки секретаря санаторно-відбіркової комісії Управління вбачається, що 100% вартість путівки до санаторно-курортного закладу Служби безпеки України санаторію «Одеса» на період роботи з 01.01.2023 до 31.12.2023 складає 26 325 грн за 22 доби.

Разом з тим, позивачем надано чеки з аптек та магазинів на підтвердження витрат останньої на ліки та продукти харчування.

Відповідно до розписки від 17.01.2024 ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_5 6 000,00 грн строком на 2 місяці, які повернула 17.03.2024.

Відповідно до розписки від 20.04.2024 ОСОБА_1 позичила у ОСОБА_5 7 000,00 грн строком на 1 місяць, які повернула 20.05.2024.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі №760/26727/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2022 у справі №760/26727/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2022 року залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2022 року залишено без змін.

15.10.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серії НОМЕР_5 , актовий запис №2741.

У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька - ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, серії НОМЕР_6 , актовий запис №483.

Відповідно до довідки-виклику №61/23 від 27.03.2023 Національної академії внутрішніх справ вбачається, що ОСОБА_2 є аспірантом заочної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії 2 курсу відділу докторантури та ад`юнктури.

Згідно з квитанцією від 13.08.2023 номер посилання: 322563138587 вбачається, що ОСОБА_2 сплатив Національній академії внутрішніх справ 16 000,00 грн згідно з договором від 06.08.2021 АД21-13.

Окрім цього, відповідачем надана низка медичної документації відносно стану здоров`я ОСОБА_8 (батька ОСОБА_6 , дружини відповідача) на підтвердження щодо наявності тяжкої хвороби.

04.02.2022 між АТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит №97_0540 (на придбання нерухомості).

Відповідно до п.п. 1.1.16 об`єкт нерухомості - трьохкімнатна квартира, загальною площею 78,1 кв.м, житловою площею 48,2 кв.м під номером АДРЕСА_2 .

Пунктом 2.1 договору передбачено, що банк зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримати та зобов`язується належним чином використати і повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кредит надається в загальному розмірі 1 879 000 (один мільйон вісімсот сімдесят дев`ять тисяч) гривень на строк 120 (сто двадцять) місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше «03» лютого 2032 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.п.2.4.1 договору визначено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 9,99% (дев`ять цілих дев`яносто дев`ять сотих) процента (-ів) річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання матері, наявні квитанції про сплату відповідачем комунальних послуг та систематичні перекази грошових коштів для позивача.

Ухвалюючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог. Відповідач сплачує комунальні послуги позивачки, надає щомісячну матеріальну допомогу матері у добровільному порядку, яка, на думку суду, є розумною та достатньою для належного утримання та забезпечення позивача. Також суд зауважив про можливість стягнення додаткових витрат на утримання батьків.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю відповідача.

Відповідно до розрахунку пенсії в разі втрати годувальника від 20.12.2022 по пенсійній справі № 0802011543 для ОСОБА_1 вбачається, що остання отримує пенсію у розмірі 6 640,71 грн.

Відповідно до довідки управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Олександрівському районі від 30.12.2022 №05-04/72 вбачається, що ОСОБА_1 отримує пільги на житлово-комунальні послуги в грошовій безготівковій формі (шляхом зарахування коштів на особові рахунки в комунальних підприємствах), оскільки має статус члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна низка медичної документації позивача, яка підтверджує наявність у ОСОБА_1 ряду захворювань.

У 2021 році ОСОБА_1 зверталась з позовом до відповідача про стягнення аліментів у справі № 760/26727/21. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17.05.2022, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05.12.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Так дійсно, Верховний Суд у своїй постанові від 20.12.2023 вважав, що змінились підстави для звернення ОСОБА_1 у 2021 році та у 2023 році. Однак, колегія суддів звертає увагу, що обставини встановлені у справі № 760/26727/2 не впливають на ухвалення рішення апеляційним судом в цій справі.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений у ст. 51 Конституції України.

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.04.2019 № 463/2634/16-ц непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов`язків утримувати непрацездатних батьків.

В силу положень ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 містить роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків виникає за наявності трьох умов: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина і не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Згідно з постановою об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц, тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.

При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Аналогічні висновки містяться у постанові від 18.11.2020 Верховного Суду у справі № 757/52096/18.

Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов`язку їх утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги. Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 № 301/160/17).

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 серед іншого надано: копію пенсійного посвідчення, копію розрахунку пенсії, копію довідки про те, що вона як член сім`ї загиблого (померклого) ветерана війни отримує пільги на житлово - комунальні послуги шляхом зарахування коштів на особові рахунки комунальних підприємств, акт обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , договір купівлі продажу холодильника, копію видаткової накладної, копію договору споживчого кредиту, медичні довідки від ряду лікарів про наявність захворювань та необхідність оперативного втручання, зокрема рахунок від стоматолога на 140 000 грн., інформацію про вартість ліків, довідка про вартість путівки у санаторій тощо.

В апеляційній скарзі зазначено, що надані позивачем докази мали на меті не підтвердження конкретної суми витрат на лікування відповідно до положень ст. 203 СК України, а недостатність її пенсії для повсякденного проживання та лікування і, як результат, потребу в аліментах.

Проте, такі аргументи апеляційної скарги колегія суддів вважає необґрунтованими, з урахуванням наступного.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, в матеріалах справи містяться надані відповідачем, як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду копії квитанцій про здійснення ОСОБА_2 переказу коштів на імя ОСОБА_1 , а також оплату ним рахунків за комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2022 року по жовтень 2025 року, (фактично щомісячні платежі).

Таким чином, з аналізу наданих позивачем доказів на підтвердження своїх позовних вимог, аналізу інших матеріалів справи, викладених пояснень та аргументів сторін, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності належними доказами необхідності присудження на користь ОСОБА_1 аліментів є обґрунтованими. Позивачем не доведено того, що сума отриманого нею доходу (пенсійні виплати та кошти, які їй надає відповідач, що до речі апелянтом не спростовано) є недостатніми для забезпечення повсякденного проживання та лікування і, як результат, потребу в аліментах.

Купівля холодильника, відсутність опалення, розписки про позику та повернення коштів не є тими доказами, що підтверджують такі обставини.

В апеляційній скарзі позивач також вказує, що виходячи з встановлених ОСОБА_1 діагнозів, її загального стану здоров`я, потреби постійного та безперервного лікування підтверджують необхідність стягнення з її сина аліментів для забезпечення матері мінімально необхідного рівня життя та лікування. Суд у рішенні зосередився на роз`ясненні можливості стягнення батьками з дітей коштів на додаткові витрати.

Проте такі доводи також не можуть бути взяті судом до уваги, як підстава для скасування оскаржуваного рішення, з урахуванням наступного.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов`язаних з лікуванням та доглядом за ними (ст.ст. 203,206 СК України).

Таким чином, обґрунтування позивача в частині наявності у неї захворювань та необхідності здійснення витрат на лікування охоплюється поняттям «додаткових витрат», про що було зазначено в оскаржуваному рішенні та з чим не погоджується ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність, а фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи та ухвалення оскаржуваного рішення

За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Железняк Ларисою Володимирівною, залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 квітня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 3 ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус