Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №752/13113/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 752/13113/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кокошко О.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3339/2026 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.,

судді Верланов С.М., Невідома Т.О.,

секретар Цуран С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Берковською Оленою Миколаївною та ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Каплею Аліною Степанівною на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни та зобов`язання вчинити дії, боржник: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року адвокат Берковська О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме:

- на автомобіль Suzuki Swift, державний номер НОМЕР_1 ;

- на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська.

Заявниця зазначала, що вона має намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 492 112,43 грн. Вказувала, що ОСОБА_2 може не виконати рішення суду за вказаною позовною заявою, про що свідчить її неправомірна поведінка та повне відсторонення від спілкування з потерпілою

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль Suzuki Swift, державний номер НОМЕР_1 , та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, право власності на які належить ОСОБА_2 .

17 вересня 2025 року представниця ОСОБА_2 адвокат Капля А.С. в звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 мала можливість звернутися до суду із відповідним позовом у строк, передбачений ч. 4 ст. 152 ЦПК України, оскільки вона звернулася із заявою про забезпечення позову до подання позову. На підставі ухвали суду від 02.06.2025 були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб та частку земельної ділянки, власником яких є ОСОБА_2 . Проте, вказану позову заяву позивачем було подано до суду 30.06.2025.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі №752/13113/25 - задоволено частково.

Скасовано захід забезпечення позову, вжитий на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року по справі №752/13113/25, а саме: накладений арешт на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, право власності на яку належить ОСОБА_2 .

Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року в частині скасування заходу забезпечення позову, а саме: накладеного арешту на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, право власності на яку належить ОСОБА_2 , - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відповідачці в цій частині відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з висновками суду про необхідність скасування арешту 1/2 частки земельної ділянки, оскільки таке рішення порушує права позивачки.

Так, як зазначалось, вартість автомобіля (301 549 грн відповідно до розрахунку за Калькулятором вартості) є недостатньою для виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог у повному розмірі (492 112,43 грн).

До того ж, як вказано в оскаржуваній ухвалі, 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 884 911,10 грн.

Отже, висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі в цій частині, не відповідають обставинам справи.

В іншій частині (а саме - в частині відмови відповідачці в скасуванні арешту автомобіля) сторона позивача ухвалу не оскаржує.

ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу на увалу суду, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ОСОБА_2 у повному обсязі - скасувати арешт, накладений як захід забезпечення позову на транспортний засіб "Suzuki Swift", державний номер НОМЕР_1 .

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що висновок суду про наявність підстав для подальшого застосування арешту на транспортний засіб є передчасним та необґрунтованим.

Вказує, що фактичне звернення до суду із позовом відбулося майже через три тижні після спливу граничного строку, встановленого законом. Фактичне звернення з позовом після закінчення визначеного десятиденного строку автоматично позбавляє чинності ухвалу про забезпечення позову, оскільки втрачається правова підстава для існування забезпечувального заходу.

Наголошує, що жодного документа, який би підтверджував встановлену вину ОСОБА_2 або наявність ризику відчуження транспортного засобу, до матеріалів заяви про забезпечення позову не подано.

Стверджує, що суд залишив поза увагою, що у межах відкритого кримінального провадження за фактом ДТП не повідомлено про підозру, не доведено вини ОСОБА_2 та не накладено арешт на транспортний засіб, що свідчить про відсутність будь-якої об`єктивної потреби у додатковому застосуванні цивільного арешту.

Відзиви на апеляційні скарги до апеляційного суду не надходили.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з частинами 1, 6 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Як видно із матеріалів справи ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Накладено арешт на автомобіль Suzuki Swift, державний номер НОМЕР_1 , та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська, право власності на які належить ОСОБА_2 .

Також встановлено, що адвокат Берковська О.М. в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулася 30 червня 2025 року до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 492 112,43 грн, на забезпечення якої судом вживалися заходи забезпечення позову.

Відповідно до копії заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.03.2025, копії витягу з ЄРДР від 04.04.2025, копії протоколу огляду місця ДТП від 16.02.2025 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем автомобіль Suzuki Swift, державний номер НОМЕР_1 , порушила правила безпеки дорожнього руху та здійснила наїзд на ОСОБА_1 , чим спричинила останній тілесні ушкодження та завдала шкоду.

На думку ОСОБА_1 , вона має обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчинити дії, спрямовані на істотне ускладнення чи унеможливлення виконання майбутнього рішення суду за її позовом.

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 884 911,10 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції врахував, що ухвалою суду від 30 липня 2025 було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі №752/16533/25.

Оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону матеріально-правового інтересу позивача, суд першої інстанції правильно зауважив, що на час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову триває розгляд вказаної справи, а через скасування заходів забезпечення позову існують ризики в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення суду.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 є власницею транспортного засобу Suzuki Swift, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до копії відомостей, наявних в матеріалах справи, вартість вказаного автомобіля становить 301 549 грн.

Відповідно до копії витягу від 28.05.2025 №5005238756309 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0639 га з кадастровим номером 3221484000:06:017:0136, розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушинська.

Відомості щодо вартості вказаної земельної ділянки у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та доводи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову до пред`явлення позову, а також доводи заявника у заяві про скасування заходів забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог та відповідність видів забезпечення позову позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають частковому скасуванню, зокрема, в частині накладення арешту на частку земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_2 .

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність підстав для скасування арешту 1/2 частки земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка не є предметом спору, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження її вартості, що позбавляє суд можливості перевірити співмірність заявлених вимог до запропонованого позивачкою заходу забезпечення позову.

При цьому, позовні вимоги залишаються забезпеченими шляхом накладення арешту на автомобіль.

Доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2 щодо несвоєчасності звернення до суду із позовною заявою на висновки суду не впливають, оскільки станом на день розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову позов було прийнято до розгляду судом, провадження триває. Слід також зауважити, що предметом оскарження в межах даного апеляційного провадження є саме ухвала про скасування заходів забезпечення позову, а не ухвала про забезпечення позову.

Посилання відповідачки на те, що жодного документа, який би підтверджував встановлену вину ОСОБА_2 суду не було надано, колегія суддів також відхиляє, оскільки такі доводи стосуються предмета доказування під час розгляду справи по суті заявлених вимог, а не в межах вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду. Отже, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Берковською Оленою Миколаївною та ОСОБА_4 , яка подана адвокатом Каплею Аліною Степанівноюзалишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 09 березня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді С.М. Верланов

Т.О. Невідома