Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №721/152/26 — Путильський районний суд Чернівецької області

09.03.2026

Справа №721/152/26

Провадження 2-о/721/22/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області у складі

головуючої судді Стефанко У.Д.

за участю секретаря судових засідань Серотюк Д. Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин), де заінтересованою особою є ОСОБА_2 .

Свої вимоги заявник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 0,1399 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Підзахаричівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, права на земельну частку (пай) розміром 0,7375 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного господарства "Буковина", місцезнаходження якого є с. Підзахаричі Вижницького району Чернівецької області.

З метою оформлення спадщини заявник через свого довірителя звернувся до державного нотаріуса Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері. Постановою нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин із спадкодавцем, оскільки у свідоцтві про народження заявника його матір`ю записано - ОСОБА_3 , у свідоцтві про смерть матір заявника зазначено - ОСОБА_3 .

Посилаючись на викладене, просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно являлась матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судове засідання заявник не з`явилися, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 не з`явився, судом повідомлений про час та місце розгляду справи. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано ОСОБА_2 за адресою його місця реєстрації. Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 19 жовтня 2023 року виконавчим комітетом Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис 31 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 виданого 03.08.2000 року вбачається, що сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.4).

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 виданого 15.12.2012 року, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 змінив прізвище на - ОСОБА_6 ( а.с.5)

Згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_4 виданого 11.06.2014, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 змінив прізвище та власне ім`я на ОСОБА_6 , по батькові залишилося - ОСОБА_6 ( а.с.6).

Згідно довідки Підзахаричівського старостинського округу Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №87 від 29.01.2026 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 являється однією і тією ж особою та матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с.8)

З копії постанови державного нотаріуса Путильської державної нотаріальної контори Кокаревої Н. М. від 20.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку із тим, що заявником не підтверджено факту родинних відносин із спадкодавцем. Син спадкодавиці ОСОБА_2 спадщину в установлені законом строки не прийняв (а.с. 9-11).

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Крім того, за змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 (зі змінами) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем є зокрема свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.

Встановлення факту родинних відносин може мати місце, якщо з певних причин зазначений факт не був зареєстрований органами Державної реєстрації актів цивільного стану, у реєстрації цього факту було відмовлено або помилка органу Державної реєстрації актів цивільного стану у актовому записі має настільки давнє походження, що її виправлення має потягнути за собою цілу низку виправлення в інших актових записах.

Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 у справі №420/370/19, від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як матір`ю та сином, підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають. Встановлення факту родинних відносин необхідно заявнику для оформлення спадщини за законом після смерті матері.

Таким чином, виходячи з наведеного, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки під час судового розгляду встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 доводилася матір`ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 доводився сином померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 09.03.2026 року.

Сторони у справі:

Заявник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО