Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №712/14779/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/14779/25

Провадження № 2/712/882/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором (оферти) № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023 в загальній сумі 9 168 грн 01 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 26.03.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 26.03.2023-100001012, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 6 000 грн строком на 28 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість, розмір якої станом на 22.10.2025 (дата подання позовної заяви) складає 9 168 грн 01 коп., з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 268 грн 01 коп. - заборгованість за процентами, 900 грн – заборгованість за комісією. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості в повному обсязі, то позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 9 168 грн 01 коп. та судовий збір по справі.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.11.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення зазначених в даній ухвалі недоліків сім днів з дня її отримання.

На виконання ухвали суду представником позивача ТОВ «Споживчий центр» Рассказом Д.І. 10.11.2025 (надійшла 11.11.2025) подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2025 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Рассказов Д.І. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації місця проживання, яка повернулась до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Додатково судом вживались заходи з повідомлення відповідача шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Отже, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, тому, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.03.2026, враховуючи положення ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Споживчий центр» (кредитодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником) 26.03.2023 укладено в електронній формі кредитний договір № 26.03.2023-100001012, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С228.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 6 000 грн, строком на 28 днів з дати надання кредиту та датою повернення кредиту 22.04.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,2 % за один день користування кредитом (процентна ставка економ), яка застосовується протягом первинного періоду та 1,5 % за один день користування кредитом (процентна ставка стандарт), яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки економ.

Комісія, пов`язана із наданням кредиту становить 15 % від суми кредиту, що в грошовому еквіваленті складає 900 грн, яка нараховується одноразово та обліковується в день видачі кредиту.

На виконання умов вказаного договору кредитні кошти в розмірі 6 000 грн 01.12.2022 були перераховані відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка зазначена в договорі, як засіб електронного платіжного засобу позичальника, що підтверджується квитанцією № 2261331566 від 26.03.2023.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023 та детального розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, наданим позивачем на виконання ухвали суду від 12.11.2025, розмір заборгованості відповідача станом на 22.10.2025 складає 9 168 грн 01 коп., з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 268 грн 02 коп. - заборгованість за процентами, 900 грн – заборгованість за комісією.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 ЦК України.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С228. На підставі такого договору відповідачем 26.03.2023 отримані кредитні кошти в розмірі 6 000 грн, які він зобов`язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом, але в порушення умов договору не зробив цього.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023 відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000 грн, заборгованості за відсотками 2 268 грн 01 коп. та заборгованості за комісією 900 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну суму 9 168 грн 01 коп.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 422 грн 40 коп., які підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 26.03.2023-100001012 від 26.03.2023 в загальній сумі 9 168 (дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 01 (одна) коп. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп., а всього 11 590 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 41 (сорок одна) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 09.03.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар