Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №636/2591/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/2591/25 Провадження 3-зв/636/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 м. Чугуїв

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Золотоверха О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кубрак Юлії Володимирівни про відвід судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова Ігоря Валерійовича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (справа № 636/2591/25),

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова І.В. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

06.03.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Кубрак Ю.В. про відвід судді Карімову І.В., яка обґрунтована наступним. Чугуївським міським судом в Харківської області у складі судді Карімова І.В. здійснюється розгляд справи №636/2591/25. Відповідно до ст.ст. 1, 7 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Згідно ст. 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою, застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правничої допомоги. Положеннями КУпАП не передбачено спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Разом з тим, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Рішенням Ради суддів №34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією. Відповідно до ст. 19 Закону України “Про міжнародні договори України” та ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях неодноразово констатував, що норми КУпАП носять карний кримінально-правовий характер, а справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, тому адміністративні правопорушення підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (п. п. 21-22 рішення від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України").

Найближчою за правовою природою суміжною галуззю процесуального права є кримінальне процесуальне право. Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. цього Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі- тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення у справі "Білуха проти України", "Бочан проти України", "Газета "Україна-центр" проти України" та ін.).

12.05.2025 в порядку виконання договору про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Кубрак Ю.В у судовому засіданні було заявлено ряд клопотань, а саме клопотання, про витребовування про направлення матеріалів про адміністративне правопорушення на доопрацювання, про виклик поліцейського, виклик прокурора. У судовому засіданні суддя Карімов І.В. відмовляє у задоволенні всіх клопотань - захиснику Кубрак Ю.В, а також своєю поведінкою дає знати, що жодні подальші клопотання, і думка сторони захисту будуть відхилені, тобто виникають сумніви щодо відсутності безсторонності судді та його прихильності до обвинувальної сторони цієї справи. Отже суддя Карімов І.В. не надає можливості здійснювати повноцінний захист прав та інтересів ОСОБА_1 , обмежуючи останнього та захисника у своїх правах, порушуючи вимоги ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.ст. 268 та 271 КУпАП.

Так, обмежуючи адвоката у його правах та позбавляючи Солошика Я.В. отримати кваліфіковану правничу допомогу та справедливе рішення суду, захисником усно було оголошено заяву про відвід складу суду, а саме відвід судді Карімову І.В. оскільки виник сумнів у його неупередженості та бажанні прийняти передчасне і необґрунтоване рішення без наявності документів, на які посилається ОСОБА_1 та його захисник (підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду). Поведінка судді Карімова І.В., яка спрямована на порушення прав та свобод учасників справи, порушення суддею приписів чинного законодавства та, зокрема, принципу правової визначеності, є грубим нехтуванням гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Вказані відомості є тими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та безсторонності судді по даній справі. Така поведінка судді Карімова І.В. перешкоджає належному та справедливому розгляду даної справи незалежним і безстороннім судом, як це гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина, прийнятою 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року та набрала чинності 11.09.1997 року, та викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості особи, яка здійснює правосуддя. Зважаючи на свідоме порушення суддею Карімовим І.В. прав ОСОБА_1 на захист та прав захисника Кубрак Ю.В., вважає, що не забезпечивши достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу безсторонності судді, неможливо досягти дієвості судового розгляду при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, через що наявні обґрунтовані підстави для відводу судді у даній справі. Відтак суддя Карімов І.В. не може здійснювати правосуддя в даній справі, оскільки подальша його участь в судовому розгляді лише перешкоджатиме належному та об`єктивному вирішенню даної справи та надалі порушуватиме права її учасників. У зв`язку з цим, з метою відновлення довіри до судової влади, виходячи із конкретних розглядуваної справи, вбачається обґрунтованим, справедливим і доцільним заявити відвід головуючому судді Карімову І.В. на підставі як об`єктивного, так і суб`єктивного критерію безсторонності, виключно з єдиною метою – щоб у подальшому не виникало будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості вказаного судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно Солошика Я.В

Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями Чугуївського міського суду Харківської області від 06.03.2026 заява розподілена судді Золотоверхій О.О.

У зв`язку із надходження заяви про відвід судді, на запит судді надано для огляду матеріали справи № 636/2591/25.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Кубрак Ю.В. не з`явились, адвокат у заяві про відвід просила розглянути заяву без її участі.

Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., якому заявлено відвід, пояснень не надав.

Згідно ч.3 ст. 65 ЗУ «Про правотворчу діяльність» суд для подолання правової прогалини може застосовувати у випадках, передбачених законом: 1) аналогію закону - шляхом застосування до неврегульованих суспільних відносин положень закону, який регулює подібні суспільні відносини; 2) аналогію права - шляхом застосування до суспільних відносин, не врегульованих нормативно-правовими актами, загальних принципів права.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливість та порядок заявлення та розгляду питання про відвід судді у справах про адміністративні правопорушення. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності слід застосувати аналогію права, зокрема, положення КПК України щодо порядку заявлення та розгляду заяв про відвід.

Зазначаю, що згідно положень ч. 3 ст. 81 КПК України, не прибуття в судове засідання особи, якій заявлено відвід, не є перешкодою для його вирішення по суті.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалося

Суд, перевіривши доводи заяви, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №636/2591/25, доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.

Поряд з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному випадку суд застосовує принцип аналогії, та для вирішення питання відводу керується вимогами КПК України.

Статтею 75 КПК України визначені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь в цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів в його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. В складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Таким чином, на думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18).

Окрім того, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз змісту доводів, якими заявник обґрунтовує заявлений судді Карімову І.В. відвід, дає підстави для висновку про те, що приводом для цього стала незгода заявника з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи № 636/2591/25, зокрема - рішенням про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту.

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення №636/2591/25 викладені заявником у заяві про відвід судді твердження та доводи, не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема в частині не витребування суддею доказів (в матеріалах справи наявний запит до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 25.08.2025 та відповідна відповідь від 20.09.2025) та виклику поліцейського (зокрема судове засідання 25.08.2025 відкладалось саме для виклику поліцейського).

При цьому, заявником не наведено фактів поведінки головуючого судді, які б свідчили про його упередженість під час розгляду справи.

Таким чином, підстави, передбачені КПК України, з яких суддя не має права брати участь в розгляді матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутні.

Керуючись статтями ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, ст.ст. 245, 283 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кубрак Юлії Володимирівни про відвід судді Чугуївського міського суду Харківської області Карімова Ігоря Валерійовича у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 (справа № 636/2591/25), - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Золотоверха