Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №758/8786/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м. Київ

Справа № 758/8786/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/1538/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Петрова Д.В. 19 травня 2025 року в м. Київ, повний текст рішення складений 19 травня 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії наук України про скасування розпоряджень та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, в якому просив скасувати розпорядження Президії НАН України: від 06.05.2024 № 285 «Про скасування надбавки»; від 20.05.2024 № 312 «Про оголошення догани»; від 03.06.2024 № 334 «Кадрове питання» в редакції розпорядження Президії НАН України від 04.06.2024 № 344 «Про внесення змін до розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334». Стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 100000 (ста тисяч) гривень та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що розпорядженням Президії НАН України від 06.05.2024 № 285 «Про скасування надбавки» останньому було скасовано надбавку за високі досягнення в праці. Як підставу для оскарження розпорядження Президії НАН України від 06.05.2024 № 285 «Про скасування надбавки», позивач зазначає ст. 103 КЗпП України та ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», за нормами яких про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни, а у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч.3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Позивач вважає, що скасування виплати йому надбавки за складність і напруженість в праці є зміною діючих умов праці в бік погіршення, а також зміною істотних умов праці, про які він мав би бути завчасно попереджений.

Розпорядженням Президії НАН України від 20.05.2024 № 312 «Про оголошення догани» позивачу було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків щодо організаційного та науково-інформаційного забезпечення проведення Загальних зборів Відділення економіки НАН України, зокрема несвоєчасну підготовку та оформлення рішення Загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024.

Як підставу для оскарження розпорядження Президії НАН України від 20.05.2024 № 312 «Про оголошення догани», позивач наводить ст. 139, 141, 147 та 149 КЗпП України, зазначаючи, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є незаконним, оскільки жодних порушень трудової дисципліни ним не вчинялось, а дії відповідача упереджені та фактично мають ознаки мобінгу.

Розпорядженням Президії НАН України від 03.06.2024 № 334 «Кадрове питання» в редакції розпорядження Президії НАН України від 04.06.2024 № 344 «Про внесення змін до розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334» ОСОБА_1 (позивача)переміщено з посади ученого секретаря Відділення економіки НАН України на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України без зміни істотних умов праці.

Оскаржуючи розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334 «Кадрове питання» в редакції розпорядження Президії НАН України від 04.06.2024 № 344 «Про внесення змін до розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334» позивач стверджує, що відповідачем порушено норми ст. 32 КЗпП України та Положення про Відділення НАН України, а саме, що замість переміщення фактично, без його згоди та попередження, відбулось переведення на іншу роботу.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року позов ОСОБА_1 до Національної академії наук України про скасування розпоряджень та стягнення моральної шкоди - залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що скасування надбавки за високі досягнення у праці не є зміною істотних умов праці, оскільки така надбавка не носить обов`язкового характеру, а її встановлення та скасування залежить від своєчасного виконання завдань, обсягу та якості роботи, дотримання трудової дисципліни.

Суд вказав на те, що наявність «окремої думки» позивача чи будь-якого члена відділення НАН України не може бути підставою для не оформлення позивачем належним чином протоколу та вже прийнятого (проголосованого) рішення Загальними зборами Відділення економіки НАН України.

Отже, позивачем з власної вини та з порушенням посадових обов`язків було допущено бездіяльність щодо оформлення документації Відділення (протоколу та рішення Загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024, причиною якої була наявність у позивача «окремої думки», як члена Відділення економіки НАН України, відносно питання позбавлення статусу дійсного члена (академіка) та члена-кореспондента НАН України і виключення зі складу НАН України, яке мало б бути висвітлене в цій документації.

Позивачем не наведено доказів застосування до нього зі сторони відповідача будь-яких форм психологічного чи економічного тиску, а застосування у встановленому законодавством порядку до позивача заходу дисциплінарного стягнення з метою подальшого належного виконання позивачем трудових обов`язків не може не вважатись мобінгом (цькуванням).

Скасування позивачу надбавки за високі досягнення в праці за розпорядженням Президії НАН України «Про скасування надбавки» від 06.05.2024 № 285 за затримку та несвоєчасне оформлення рішень Загальних зборів Відділення економіки НАН України не належить до заходів дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством.

А відтак, до позивача за порушення трудової дисципліни, а саме за неналежне виконання посадових обов`язків щодо організаційного та науково-інформаційного забезпечення проведення Загальних зборів Відділення економіки НАН України, було застосовано лише один вид дисциплінарного стягнення - догану, як і встановлено ст. 147 та ч. 2 ст. 149 КЗпП України.

Здійснивши порівняння кваліфікаційних вимог ученого секретаря Відділення економіки НАН України та ученого секретаря Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України су прийшов до висновку, що перебування позивача на посаді ученого секретаря Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України не вимагає від Позивача наявності додаткової кваліфікації чи спеціальності. Відтак відбулося законне переміщення позивача і підстави для визнання незаконними та скасування розпорядження відсутні.

Не погодився із вказаним рішенням суду позивач, ним подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуально права.

Позивач зазначає, що зняття надбавки у його випадку було застосовано, саме як покарання - дисциплінарне стягнення, а не як рішення власника за результатами роботи, однак суд першої інстанції на вказане уваги не звернув. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги його контракт від 23 травня 2023 року, в якому передбачені гарантії 50% надбавки, тобто сам роботодавець включив цю надбавку до складу заробітної плати.

В порушення норм КЗпП України позивача не було завчасно попереджено про істотну зміну істотних умов праці, а саме зменшення його заробітної плати та не ознайомлено з розпорядчим документом яким змінено істотні умови оплати праці.

Позивач також зазначає, що жодних порушень трудових дисципліни ним не вчинялось, а оголошення йому догани не має жодного законного підґрунтя й спирається на оціночних судженнях окремих посадових осіб, і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та окремими керівниками НАН України.

Суд першої інстанції не проаналізував у сукупності порядок дій відповідача в частині його очевидних, дискримінаційних дій, та не дослідив причинно-наслідковий зв`язок між прийнятими відповідачем документами.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник НАН України зазначає, що доводи наведені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними, а рішення суду є законним та ухвалено за повного з`ясування обставин справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Попович Р.І. підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просили про задоволення заявлених вимог.

Представник відповідача - Федосенко А.В. заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.

Сторони перебували у трудових відносинах з 01.02.2003 і позивач займав посаду вченого секретаря відділення економіки НАН України, вказані обставини визнані сторонами та матеріали справи містять відповідні докази, а саме : копія контракту від 23.05.2003; копія розпорядження Президії НАН України № 111 від 24.02.2003, копія розпорядження Президії НАН України № 342 від 02.06.2003; копія трудової книжки ОСОБА_1 ; довідка НАН України від 08.07.2024; копія постанови Президії НАН України № 154 від 03.06.2015; копія постанови Президії НАН України № 196 від 23.01.2020; копія постанови Президії НАН України № 154 від 23.10.2023. /т.1 а.с.29-33,152, т.2 а.с.22,24, 125/

30.11.2012 була затверджена Посадова інструкція ученого секретаря Відділення економіки НАН України к.е.н. ОСОБА_1., з якої він ознайомлений, про що свідчить його підпис.

Відповідно до п.1.1. цієї інструкції учений секретар Відділення економіки НАН України призначається Президією НАН України за поданням академіка-секретаря Відділення економіки на термін його повноважень. В своїй роботі підпорядковується безпосередньо академіку-секретарю Відділення економіки та керівнику Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України.

Згідно з п.1.3. як працівник Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України здійснює науково-аналітичну роботу аналізу стану та перспектив розвитку наукових досліджень в галузі економічної науки, підготовку пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення організації наукових досліджень, забезпечує організацію виконання доручень органів державної влади.

У п.2.1 основними завданнями ученого секретаря Відділення економіки НАН України визначені організаційне, науково-аналітичне, методичне та науково-інформаційне забезпечення, зокрема, підготовки та проведення Загальних зборів Відділення, науково-організаційних нарад, розробки проектів рішень та рекомендацій.

Для виконання покладених на нього завдань учений секретар Відділення економіки зобов`язаний: здійснювати організаційно-методичне керівництво і контроль за якістю роботи на всіх ділянках роботи Відділення, а також за роботою учених секретарів та відповідних служб установ; забезпечувати координацію діяльності з іншими відділеннями НАН України та підрозділами апарату президії НАН України, дирекціями установ Відділення (п.2.4.).

Пунктом 3.3. визначено, що учений секретар відділення несе відповідальність: за якісне і своєчасне виконання відділенням своїх функцій; за належний науковий та науково-методичний рівень підготовлених ним матеріалів та пропозицій; за невиконання обов`язків і невикористання прав, наданих цією інструкцією. /т.1 а.с.47-50/

Розпорядженням Президії НАН України № 314 від 14.05.2014 на ученого секретаря Відділення економіки НАН України к.е.н. ОСОБА_1. покладені обов`язки керівника Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України та встановлений посадовий оклад 4130 грн на місяць та надбавки: за високі досягнення в праці 50%, за стаж наукової роботи 20%, доплату за науковий ступінь кандидата економічних наук 15 %. /т.2 а.с.23/

З розпорядження № 332 від 30.04.2015 вбачається, що з 30.04.2015 ОСОБА_1 було скасовано виконання обов`язків керівника Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України та зобов`язано приступити до виконання обов`язків секретаря Відділення економіки НАН України, встановлений посадовий оклад 4130 грн на місяць та надбавки: за високі досягнення в праці 50%, за стаж наукової роботи 20%, доплату за науковий ступінь кандидата економічних наук 15 %. /т.2 а.с.19/

Статутом НАН України 2021 року визначено, що найвищим органом самоврядування НАН України є Загальні збори НАН України, до повноважень яких віднесені рішення про вибори та позбавлення статусу члена НАН України за поданням відповідного відділення НАН України або Президії НАН України (п.4.1., п.5.18).

У період між сесіями Загальних зборів НАН України загальне науково-організаційне керівництво поточною діяльністю НАН України здійснює Президія НАН України, зокрема, організовує роботу НАН України, спрямовує її на виконання завдань, визначених законом та статутом, координує вирішення питань добору і розстановки керівних кадрів, фінансового матеріально-технічного забезпечення досліджень, вирішує інші питання організації діяльності НАН України, а також вчиняє передбачені законодавством відповідні дії як керівник юридичної особи (п.7.1., п. 7.14.1., п.7.14.5, п.7.14.7). /т.2а.с.25-62/

Положенням про вибори дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів НАН України, затверджених постановою Президії НАН України № 18 від 20.01.2021, визначено процедуру виборів дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів НАН України, які проводяться Загальними зборами НАН України з числа кандидатів, обраних Загальними зборами відділень (п.15). /т.1 а.с.101-110/

Постановою Президії НАН України № 96 від 06.03.2024 було вирішено провести сесії Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень АНА України 22-25.04.2024 за затвердженою програмою, яка передбачала переважно звітні та організаційні питання, вручення дипломів, медалі, поточні питання.

На 22-23.04.2024 запланована була організація і проведення сесій загальних зборів відділень, відповідальними за виконання були визначені академіки-секретарі відділень НАН України. /т.1 а.с.111-118/

23.04.2024 відбулись Загальні збори Відділення економіки НАН України, про що був складений протокол від 23.04.2024, на яких за результатами підсумків голосування було прийнято дві постанови про звернення до Загальних зборів НАН України щодо позбавлення наукового звання дійсних членів (академіків) НАН України. /т.1 а.с.97-98, т.2 а.с.133,134/

25.04.2024 відбулись Загальні збори НАН України, про що складений протокол від 25.04.2024. /т.2 а.с.135-145/

Колегія суддів вважає, що першим питанням, яке підлягає до вирішення є питання щодо порушенням позивачем трудової дисципліни у вигляді несвоєчасного оформлення документів за результатами проведених Загальних зборів Відділення економіки НАН України, оскільки вказане визначено як підставою скасування надбавки за високі досягнення у праці, так і притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Судом встановлено, що 23.04.2024 відбулись Загальні збори Відділення НАН України, про що був складений протокол від 23.04.2024 за підписами голови Загальних зборів Відділення економіки НАН України Е.Лібанової та секретаря Загальних зборів Відділення НАН України ОСОБА_1. Поряд з підписами зазначено: «з окремою думкою (додається на 2 стор.» /т.1 а.с.97-98/

Окрема думка викладена секретарем Загальних зборів Відділення НАН України ОСОБА_1 без дати, в якій вказано на допущені, на думку ОСОБА_1 , процедурні порушення на цих Зборах. /т.1 а.с.99-100/

Також матеріали справи містять копії постанов Загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024 № 1 та № 2, за підписом голови цих зборів Е.Лібанової , згідно з якими за результатами підсумків голосування були прийняті рішення про звернення до Загальних зборів НАН України щодо позбавлення наукового звання дійсних членів (академіків) НАН України. /т.2 а.с.133,134/

23.04.2024 начальник ВНКК НАН України Ю.Бондаренко звернувся до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова з повідомленням, в якому вказував, що 23.4.2024 отримав від Відділення економіки НАН України протоколи лічильної комісії цього відділення щодо питання виключення зі складу НАН України двох академіків, проте протокол та/або рішення Загальних зборів Відділення економіки НАН України не було надано, хоча ці документи необхідні для винесення згаданого питання щодо виключення зі складу Академії на розгляд Загальними зборами НАН України. /т.1 а.с.96,132/

13.05.2024 Віце-президент, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданов звернувся до ученого секретаря Відділення економіки НАН України ОСОБА_1. з вимогою надати до 14.05.2024 пояснювальну записку щодо неподання протоколу Загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024, а також появу згаданого протоколу 01.05.2024 з окремою думкою. /т.1 а.с.123/

14.05.2024 ОСОБА_1 була подана пояснювальна записка, в якій він вказував на те, що ні він, ні інші співробітники апарату Відділення економіки НАН України не були попереджені про внесення на розгляд Загальних зборів відділення економіки НАН України 23.04.2024 питання щодо позбавлення статусу та виключення зі складу НАН України дійсних членів (академіків) НАН України. Вказував, що ані Статутом НАН України від 27.05.2021, ані Положенням про вибори дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів, іноземних членів НАН України від 20.01.2021 (зі змінами від 01.11.2023), ані Положенням про відділення НАН України ід 22.12.2021 не врегульовані питання оформлення протоколів Загальних зборів відділень, строків підготовки та подання, а також відповідальні за це особи. В Положенні про відділення НАН України міститься тільки вимога про підписання ученим секретарем протоколів Бюро відділення, натомість не визначають таких обов`язків стосовно протоколу Загальних зборів відділення. Стосовно подання «окремої думки» вказує на широке застосування такого документу у судовій практиці та він хотів звернути увагу на окремі процедурні питання, що доцільно було б врахувати. Цю окрему думку він оформив письмово і додав до протоколу загальних зборів відділення економіки НАН України, який ним не розповсюджувався. /т.1 а.с.92-95/

17.05.2024 академік секретар Відділення зборів Відділення економіки НАН України Е.Лібанова звернулася до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова з повідомленням, в якому вказала, що вона розуміє сутність обов`язків ученого секретаря відділення у підготовці всіх без винятку офіційних подій і посилання на відсутність конкретної події в їх переліку у Положенні про відділення для виправдання своєї бездіяльності некоректним. З огляду на викладене вважала за доцільне оголошення ОСОБА_1 догани. /т.1 а.с.133-134/

17.05.2024 Член-Відділення економіки НАН України, віце-президент НАН України, академік НАН України С.Пирожков звернувся до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова з повідомленням, в якому вказував щодо подання «окремої думки» до протоколу Загальних зборів Відділення НАН України, що її зміст був визнаний відділом науково-правового забезпечення діяльності НАН України 0.05.2024 - безпідставним та таким, що не відповідає положенням Статуту НАН України. Висловив думку, що свідомі дії і поведінка ученого секретаря Відділення економіки НАН України, члена-кореспондента ОСОБА_1 , особливо, під час розгляду Загальними зборами Відділення економіки НАН України питання про позбавлення статусу та виключення зі складу НАН України осіб, які в умовах воєнного стану співпрацюють з країною-агресором, наносять непоправимої шкоди іміджу НАН України, а він ( ОСОБА_1 ) має бути позбавлений права працювати в Президії НАН України. /т.1 а.с.135/

Розпорядженням Президії НАН України № 312 від 20.05.2024 у зв`язку з допущеною вченим секретарем Відділення економіки НАН України ОСОБА_1 необґрунтованою затримкою оформлення рішень Загальних зборів Відділення економіки НАН України щодо позбавлення статусу двох членів Академії, що відбулись 23.04.2024 (службова записка начальника відділу наукових і керівних кадрів НАН України від 23.04.2024), підготовки протоколу засідання Загальних зборів Відділення економіки НАН України та підписання його з окремою думкою, яка не відповідає положенням Статуту НАН України та надає недостовірну інформацію членам відділення, керуючись ст. 147 КЗпП України оголошеного догану ОСОБА_1 , вченому секретареві відділення економіки НАН України, за неналежне виконання посадових обов`язків щодо організаційного та науково-інформаційного забезпечення проведення Загальних зборів відділення економіки НАН України, зокрема підготовки та оформлення рішення Загальних зборів відділення економіки НАН України від 23.04.2024. /т.1 а.с.42/

Положенням про відділення НАН України, затвердженого постановою президії НАН України № 416 від 22.12.2021 визначено, що рішення загальних зборів відділення НАН України ухвалюються у формі постанов (п.3.7.)

У п. 3.8. вказано, що Загальні збори відділення НАН України скликаються щонайменше один раз на рік. Головою загальних зборів відділення є, як правило, академік секретар відділення чи інша визначена загальними зборами відділення особа зі складу членів відділення. Секретарем загальних зборів відділення є учений секретар відділення чи інший визначений загальними зборами член відділення.

Учений секретар відділення НАН України призначається (звільняється) за поданням академіка-секретаря відділення з числа докторів або кандидатів наук - штатних працівників апарату Президії НАН України і є членом бюро відділення за посадою (п.4.4.)

Учений секретар відділення НАН України здійснює науково-організаційне забезпечення діяльності відділення, відповідає за оформлення документації відділення. У своїй діяльності учений секретар відділення НАН України підпорядкований академіку-секретарю відділення та керівнику відповідного сектору Науково-організаційного відділу Президії НАН України (п. 7.1.) /т.1 а.с.60-73/

У п. 4.4 Посадової інструкції ученого секретаря Відділення економіки НАН України встановлено, що учений секретар, серед іншого, повинен знати нормативно-правові засади кадрової роботи у НАН України, а також відповідно до п.6 Посадової інструкції ученого секретаря Відділення економіки НАН України - має координувати свою роботу та діяльність Відділення, зокрема, з Відділом наукових і керівних кадрів НАН України.

Згідно з пунктом 3.3 Посадової інструкції ученого секретаря Відділення економіки НАН України учений секретар Відділення економіки НАН України несе відповідальність:

- за якісне і своєчасне виконання Відділенням економіки НАН України своїх функцій;

- за належний науковий та науково-методичний рівень підготовлених ним матеріалів і пропозицій;

- за невиконання обов`язків і невикористання прав, наданих цією інструкцією.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Положеннями ст. 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність згідно із статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищими у порядку підлеглості щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Частинами 1,2 ст. 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Положеннями ст. 34 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 щодо притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності вказала, що роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином. Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку.

У постанові від 12 листопада 2024 року у справі № 404/10098/23Верховний Суд звернув увагу на наступне.

Працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У цій постанові також вказано на те, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

У постановах від 25 жовтня 2022 року у справі № 487/1491/21, від 24 липня 2024 року у справі № 752/10024/21 Верховний Суд також вказував на те, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинно-наслідкового зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на нього трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає можливість оцінки дій працівника як дисциплінарного проступку (див. постанову Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17).

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець має зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників (див. постанови Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17 та ін.).

З наведених обставин справи вбачається, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач займав посаду ученого секретаря Відділення економіки НАН України, до його трудових обов`язків належало координація діяльності відділення та відповідальність за оформлення документації відділення.

23.04.2024 були проведенні Загальні збори Відділення економіки, протокол цих зборів був складений позивачем, проте фактично був виготовлений через сім днів після проведення зборів, в якості додатку до протоколу в письмовій формі долучена «окрема думка» складена позивачем.

У п. 3 Положення про відділення НАН України, затвердженого постановою президії НАН України № 416 від 22.12.2021 визначено порядок проведення загальних зборів відділення. Зокрема, передбачено, що головою зборів є, як правило, академік секретар відділення чи інша визначена загальними зборами відділення особа зі складу членів відділення, а секретарем загальних зборів відділення є учений секретар відділення чи інший визначений загальними зборами член відділення. Рішення загальних зборів відділення НАН України ухвалюються у формі постанов. Проте положення про складення протоколу таких зборів відсутнє.

А отже слід погодитись з твердженням сторони позивача, що складення протоколу зборів відділення не перебачено внутрішніми документами НАН України. Проте складання протоколів зборів є усталеною практикою на підприємствах, установах і організаціях.

В ході розгляду справи позивач вказував на відсутність в його трудових обов`язках конкретно визначеного обов`язку щодо складення протоколів зборів Відділення та відсутність даних про надання йому керівництвом такого доручення.

Сторона відповідача вказує на те, що в Положенні про Відділення НАН України у п.7.1., зокрема, визначено, що вчений секретар відділення відповідає за оформлення документації відділення.

Положення також передбачає, що секретарем загальних зборів відділення є учений секретар відділення чи інший визначений загальними зборами член відділення.

В матеріалах справи і, зокрема, в протоколі відсутні дані про визначену на загальних зборах відділення особу секретаря. Проте протокол був складений позивачем, про що свідчить його підпис та це було визнано ним в ході розгляду справи, в ньому позивач визначений як секретар загальних зборів відділення економіки НАН України.

Поряд з цим, слід погодитись з твердженням сторони позивача, що внутрішніми документами НАН України не визначені порядок та строки складення протоколу. Протокол складений датою проведення Загальних зборів відділення 23.04.2024, хоча з матеріалів справи вбачається і це визнано сторонами у справі протокол фактично був виготовлений 01.04.2024 тобто через сім днів. В судовому засіданні апеляційного суду представником відповідача визнано, що вказане не призвело до настання буд-яких негативних наслідків.

Отже враховуючи відсутність визначених у внутрішніх документах відповідача обов`язків по складенню такого роду документу та строків вчинення таких дій не можна стверджувати, що позивачем допущено порушення його трудових обов`язків.

У розпорядженні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вказано також на необґрунтовану затримку оформлення рішень Загальних зборів Відділення економіки НАН України щодо позбавлення статусу двох членів Академії.

У Положенні про відділення НАН України вказано, що рішення загальних зборів відділення НАН України ухвалюються у формі постанов, проте не визначено порядок оформлення та підписання рішень загальних зборів відділення.

Матеріали справи містять копії постанов Загальних зборів Відділення економіки НАН України № 1 та № 2, за підписом голови цих зборів Е.Лібанової, від 23.04.2024. Інших даних про дату їх складення матеріали справи не містять, але враховуючи, що ці рішення були предметом розгляду Загальних зборів НАН України 25.04.2024, слід дійти висновку, що вони були складені та передані на розгляд.

А отже висновок відповідача про допущену позивачем необґрунтовану затримку оформлення рішень Загальних зборів Відділення економіки НАН України слід визнати необґрунтованим.

У розпорядженні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визначено в якості порушення трудової дисципліни - підписання протоколу з окремою думкою, яка не відповідає положенням Статуту НАН України та надає недостовірну інформацію членам відділення.

Положеннями Статуту НАН України та іншими внутрішніми документами дійсно не передбачено викладення у письмовій формі такого документу як «окрема думка». Не можна погодитись і з посиланням позивача на широке застосування такого документу у судовій практиці, оскільки вказане передбачено нормами процесуальних законів для суддів, що входять до складу суду при розгляді справ.

Зміст складеного позивачем документу вказує на те, що позивачем викладена власна думка щодо процедури проведення обговорення і голосування з питання позбавлення статусу та виключення академіків. В ході розгляду справи стороною відповідача також не вказано та не доведено, яка саме викладена позивачем інформація є недостовірною, і якому колу осіб вона була доведена до відома.

Разом з тим свобода вираження думки гарантована Конституцією України і її вираження в тій чи іншій формі не може вказувати на порушення трудової дисципліни. До того ж стороною відповідача не надано доказів, що таке вираження позивачем власної думки мало негативні наслідки, навпаки в судовому засіданні апеляційного суду представником відповідача визнано відсутність настання буд-яких наслідків.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків, що у вказаній справі не знайшло свого підтвердження. А тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що позивачем з власної вини та з порушенням посадових обов`язків було допущено бездіяльність щодо оформлення документації Відділення (протоколу та рішення Загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024) не можна визнати законим і обґрунтованим.

Наступним питанням, яке підлягає до вирішення судом є законність рішення відповідача про скасування надбавки за високі досягнення у праці.

Судом встановлено, що контракті від 23.05.2003, укладеного між НАН України та ОСОБА_1 у п. 9 визначені умови оплати праці, а саме за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, працівнику встановлюється: посадовий оклад (тарифна ставка) у розмірі 550 грн на місяць, надбавка (доплата та інші виплати) за високі досягнення 50%, за стаж наукової роботи 10%. Цей контракт був укладений на строк з 01.05.2003 до 31.12.2003. /т.2 а.с.125-129/

Розпорядженням Президії НАН України № 264 від 25.04.2005 «Про умови оплати праці працівників Президії НАН України та її апарату» встановлено, що науковим працівникам, керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам і службовцям установлювати набавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання) - до 50 відсотків посадового окладу. Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються (п. ґ). /т.2 а.с.20-21/

Штатний розпис на 2024 рік затверджений 19.01.2024 передбачає надбавку за високі досягнення для 237 посад із 242 посад і, зокрема, для посади ученого секретаря відділення, доктора наук. Для посади ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України надбавки за високі досягнення не передбачено (п.89) /т.1 а.с.77-89/

Згідно зі змінами штатного розпису на 2024 рік, затвердженими 12.06.2024, виведено з штатного розпису з 21.06.2024 посади Сектору суспільних наук: ученого секретаря сектору, яка не передбачає надбавку за високі досягнення, та ученого секретаря відділення доктора наук, яка передбачає надбавку за високі досягнення. Введено посади Сектору суспільних наук: ученого секретаря сектору, яка не передбачає надбавку за високі досягнення, та ученого секретаря відділення доктора наук, яка не передбачає надбавку за високі досягнення /т.1 а.с.90/

У п. 7.1. Положення про відділення НАН України, затвердженого постановою президії НАН України № 416 від 22.12.2021 вказано, що учений секретар відділення НАН України здійснює науково-організаційне забезпечення діяльності відділення, відповідає за оформлення документації відділення. /т.1 а.с.60-73/

02.05.2024 начальник Науково-організаційного відділу Президії НАН України О.Кубальський звернувся до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова із службовою запискою, в якій вказував про допущену ученим секретарем Відділення економіки НАН України ОСОБА_1 необґрунтовану затримку оформлення рішень загальних зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024 та просив розглянути питання щодо скасування ученому секретарю відділення економіки ОСОБА_1 надбавки за високі досягнення в праці. /т.1 а.с.37-38/

Згідно з протоколом засідання постійно діючої комісії Президії НАН України від № 10 від 02.05.2024 на засіданні голова комісії Богданов В.Л. повідомив, що у Відділенні економіки НАН України не оформлені вчасно документи, а саме протокол сесії Загальних Зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024, протокол лічильної комісії було передано до Президії НАН України того ж дня - 23.04.2024, а протокол проведення сесії Загальних Зборів, чи витяг або постанову загальних Зборів Відділення економіки НАН України не було надано. Протокол з`явився 01.05.2024, оформлений без дотримання затверджених форм. Після підпису вченого секретаря відділення економіки НА України ОСОБА_1 пише окрему думку. Відбулось обговорення цього питання та прийнято рішення ро скасування ОСОБА_1 , вченому секретареві Відділення економіки НАН України, надбавки за високі досягнення в праці. /т.1 а.с.35-36/

Розпорядженням президії НАН України № 285 від 06.05.2024 ОСОБА_1 , вченому секретареві Відділення економіки НАН України, скасовано надбавку за високі досягнення в праці з 01.05.2024. Підставою визначено протокол засідання постійно діючої комісії Президії НАН України від № 10 від 0205.2024. /т.1 а.с.34/

В силу ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч.3,4 ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 1,13,22 Закону України «Про оплату праці».

Положеннями ст.2 закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 488 від 08.05.2001 «Про умови оплати праці працівників президії Національної академії наук та її апарату» президентові Національної академії наук в межах коштів, передбачених кошторисом доходів і видатків на утримання працівників президії та її апарату, надано право встановлювати науковим працівникам, керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам і службовцям може встановлюватись надбавка, зокрема, за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (на термін її виконання) - до 50 відсотків посадового окладу. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни ці надбавки скасовуються або зменшуються.

Порядок встановлення надбавок до посадових окладів працівників Президії НАН України та її апарату встановлений Положення про порядок преміювання працівників Президії НАН України та її апарату, встановлення набавок та надання матеріальної допомоги, затверджене розпорядженням Президії НАН України № 261 від 28.04.2014

Пунктом 3.1 цього Положення визначено, що надбавка до посадового окладу за високі досягнення у праці встановлюється керівним, науковим працівникам, професіоналам, фахівцям, службовцям і працівникам НАН України та її апарату незалежно від виду трудового договору (робота на постійній основі, за строковим трудовим договором (контрактом), за сумісництвом) за сумлінне, кваліфіковане. Професійне виконання службових обов`язків та окремих доручень керівництва президії НАН України в межах фонду оплати праці, передбаченого кошторисом та утримання працівників президії НАН України та її апарату.

Встановлення цієї надбавки або зміна її розмірів здійснюється розпорядженням Президії НАН України за поданням керівника структурного підрозділу на підставі рішення комісії, узгодженого профспілковим комітетом Президії НАН України (п.3.2. цього Положення).

Граничний розмір надбавки за високі досягнення у праці в сумі з надбавкою за виконання особливо важкої роботи для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу (п.3.3. цього Положення).

У разі несвоєчасного виконання завдань, зменшення обсягів або погіршення якості роботи, порушення трудової дисципліни ця надбавка скасовується або зменшується з першого числа місця, у якому відбулося порушення. Рішення про скасування або зменшення розміру надбавки приймається у тому самому порядку, що й про встановлення (п.3.5. цього Положення). /т.1 а.с.39-41/

Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 750/1031/20 вказав на те, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

З наведеного обставин справи вбачається, що позивачу, як вченому секретарю Відділення економіки була встановлена надбавка за високі досягнення у праці у розмірі 50 відсотків від посадового окладу.

Встановлення цієї надбавки простежується з: умов укладеного між сторонами договору від23.05.2003; Розпорядження Президії НАН України № 264 від 25.04.2005 «Про умови оплати праці працівників Президії НАН України та її апарату»; Розпорядження № 332 від 30.04.2015, яким позивача зобов`язано приступити до виконання обов`язків секретаря Відділення економіки НАН України; Штатного розпису на 2024 рік затвердженого 19.01.2024; оскаржуваним Розпорядженням президії НАН України № 285 від 06.05.2024, яким цю надбавку скасовано.

Обставини виплати позивачу надбавки за високі досягнення у праці з початку трудових відносин і до видання 06.05.2024 оскаржуваного розпорядження також були визнані сторонами у справі.

Таким чином зазначена надбавка мала постійних характер, входила до структури заробітної плати позивача, як додаткова заробітна плата.

Положеннями ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці» встановлена заборона роботодавцю в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Виключення з цього правила становить лише випадки визначені нормами законодавства України.

В оскаржуваному розпорядженні від 06.05.2024 не визначена підстава скасування надбавки за високі досягнення в праці, здійснено посилання на протокол засідання постійно діючої комісії Президії НАН України від № 10 від 02.05.2024.

Відсутність в оскаржуваному розпорядженні підстави скасування надбавки, само по собі вказує на допущену відповідачем невизначеність щодо підстав прийнятті такого рішення, оскільки як Постанова Кабінету Міністрів України № 488 від 08.05.2001, так і прийняте на її основі Положення про порядок преміювання працівників Президії НАН України та її апарату визначають три підстави: несвоєчасне виконання завдань; погіршення якості роботи; порушення трудової дисципліни, що в свою чергу вказує на порушення прав позивача.

На момент прийняття рішення про скасування надбавки ще не були встановленні обставини порушення трудової дисципліни з підстав порушення строків оформлення документів за результатами Загальних зборів від 23.04.2024, таке рішення було прийнято у формі Розпорядження Президії НАН України № 312 від 20.05.2024. Отже порушення трудової дисципліни не могло бути підставою для скасування надбавки. А на обставини погіршення якості роботи сторона відповідача не вказувала в ході розгляду справи.

Зі змісту протоколу засідання постійно діючої комісії Президії НАН України від № 10 від 02.05.2024 вбачається, що підставою стало не оформлені вчасно документи, а саме протокол сесії Загальних Зборів Відділення економіки НАН України від 23.04.2024.

Апеляційним судом встановлено, що внутрішніми документами НАН України не визначені порядок та строки складення протоколу та не встановлено допущення позивачем порушення його трудових обов`язків.

Таким чином, оскаржуване розпорядження не відповідає критеріям чіткості, обґрунтованості та безсторонності, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для його прийняття.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що виплата спірної надбавки була обумовлена умовами трудового договору, мала триваючий і постійних характер, а її скасування передбачено у разі невиконання позивачем своїх функціональних обов`язків за посадою, що стороною відповідача не доведено. Безперечно, що невиплата такої надбавки вплинуло на матеріальне становище позивача і це вказує на протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах.

Наступним питанням, яке підлягає до вирішення судом є законність переміщення позивача з посади вченого секретаря Відділення економіки НАН України на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук науково-організаційного відділу президії НАН України.

Судом встановлено, що 31.05.2024 начальник Науково-організаційного відділу Президії НАН України О.Кубальський звернувся до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова із службовою запискою, в якій вказував на постійне збільшення обсягів роботи в апараті Президії НАН України, пов`язаних з виконанням доручень органів державної влади та керівництва НАН України за профілем діяльності Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України, та з метою посилення кадрового складу і забезпечення більш ефективної роботи Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України запропонував в межах Сектору перемістити з 21.06..2024 ученого секретаря Відділення економіки НАН України ОСОБА_1 на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України. /т.1 а.с.43/

Розпорядженням Президії НАН України № 334 від 03.06.2024 ОСОБА_1 переміщено 21.06.2024 з посади ученого секретаря Відділення економіки НАН України на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України без зміни істотних умов праці з посадовим окладом у розмірі 15231 грн на місяць, надбавкою за стаж наукової роботи в розмірі 30% посадового окладу та доплатою за науковий ступінь доктора економічних наук у розмірі 25% посадового окладу. Підставою визначено службову записку начальника Науково-організаційного відділу Президії НАН України О.Кубальського від 31.05.2024. /т.1 а.с.130/

Розпорядженням Президії НАН України № 344 від 04.06.2024 внесені зміни до розпорядження від 03.06.2024 № 334, виклавши його в такій редакції:

«1. Вивести з 21.06.2024 із штатного розпису Президії НАН України та працівників апарату НАН України посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України з посадовим окладом у розмірі 15231 грн на місяць та ввести посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України з посадовим окладом у розмірі 15050 грн на місяць.

2. ОСОБА_1 перемістити 21.06.2024 з посади ученого секретаря Відділення економіки НАН України на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України без зміни істотних умов праці з посадовим окладом у розмірі 15050 грн на місяць, надбавкою за стаж наукової роботи в розмірі 30% посадового окладу та доплатою за науковий ступінь доктора економічних наук у розмірі 25% посадового окладу.

Підстава: службова записка начальника Науково-організаційного відділу Президії НАН України О.Кубальського від 31.05.2024». /т.1 а.с.131/

Згідно з актом від 04.06.2024, складеним працівниками НАН України, ОСОБА_1 відмовився від підписання про ознайомлення з розпорядженням Президії НАН України від 03.06.2024 № 334 та від 04.06.2024 року № 344, йому залишено копії цих розпоряджень. /т.2 а.с.146/

Згідно з актом від 04.06.2024, складеним працівниками НАН України, ОСОБА_1 відмовився від підписання про ознайомлення з посадовою інструкцією ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України, йому вручено копію цієї інструкції. /т.2 а.с.147/

04.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданова із службовою запискою, в якій просив про скасування розпорядження президії НАН України від 03.06.2024 № 334 та просив зберігти за ним посаду ученого секретаря Відділення економіки НАН України, із покладенням обов`язків ученого секретаря Сектору суспільних наук науково-організаційного відділу президії НАН України на громадських засадах. Вказав, що зможе забезпечити їх сумлінне виконання, підтвердженням чого є попередній досвід, зокрема у 2014-2015 роках, а також набута кваліфікація. /т.1 а.с.119-121/

В листі від 05.06.2024 Віце-президента, в.о. головного ученого секретаря НАН України В.Богданов повідомив Члену-кореспонденту НАН України ОСОБА_1 про відсутність підстав для відміни рішення про його переміщення, посилаючись на рівнозначність посад. /т.1 а.с.124/

У п.1 Положення про Науково-організаційний відділ Президії НАН України, затвердженого постановою Бюро Президії НАН України№ 165 від 14.07.2016 визначено, що Науково-організаційний відділ Президії НАН України є головним структурним науковим підрозділом апарату НАН України, який здійснює організаційне та науково-методичне забезпечення формування та реалізації єдиної наукової та науково-технічної політики в НАН України, розроблення необхідних науково-організаційних механізмів діяльності установ, організацій та підприємств НАН України, удосконалення системи планування, виконання та координації науково-дослідних робіт.

Науково-організаційний відділ Президії НАН України координує діяльність структурних підрозділів апарату президії НАН України з вирішення питань ефективного використання фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів НАН України, нормативно-правового забезпечення наукової, науково-технічної, інноваційної та міжнародної діяльності НАН України, науково-організаційного, експертно-аналітичного, правового, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності президії НАН України, інформування широкої громадськості про діяльність НАН України. /т.1 а.с.51-59/

Відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених пунктом 5 Посадової інструкції ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України, затвердженої начальником Науково-організаційного відділу Президії НАН України 31.05.2024:

«На посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України призначається особа, яка має вищу освіту, науковий ступінь у галузі суспільних або гуманітарних наук, досвід науково-організаційної роботи, володіє комп`ютерною технікою.

Відповідно до високих вимог щодо рівня здійснюваної науково-організаційної, науково-аналітичної та науково-методичної роботи учений секретар Сектору суспільних наук НОВ Президії НАН України має право на встановлення йому надбавки до заробітної плати за науковий ступінь, вчене звання.».

Обов`язки ученого секретаря Сектору визначені у п.3.2. Посадової інструкції, згідно з якими він несе відповідальність: за якісне і своєчасне виконання виробничих завдань і доручень керівництва; за належний науковий та науково-методичний рівень підготовлених ним матеріалів і пропозицій; за невиконання обов`язків і невикористання прав, наданих цією інструкцією. /т.1 а.с.44-46/

У п. 1 Положення про відділення НАН України, затвердженого постановою президії НАН України № 416 від 22.12.2021 вказано, що відділення НАН України - колегіальна структура НАН України, що створюється з метою координації діяльності наукових установ, організацій, підприємств НАН України, які входять до складу відділення, визначення пріоритетних напрямів і тематики фундаментальних і прикладних досліджень, підготовки експертних висновків у відповідних галузях наук, організації досліджень з цих напрямків та оцінювання їхніх результатів, координації фундаментальних досліджень у відповідній галузі науки, участі у виборах дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів НАН України, призначенні керівників наукових установ НАН України і об`єднує за відповідними галузями та напрямами наук членів НАН України, всіх працівників наукових установ, організацій, підприємств НАН України, які входять до складу відділення.

У п. 7.1. цього вказано, що у своїй діяльності учений секретар відділення НАН України підпорядкований академіку-секретарю відділення та керівнику відповідного сектору Науково-організаційного відділу Президії НАН України. /т.1 а.с.60-73/

Відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених пунктом 5 Посадової інструкції ученого секретаря Відділення економіки НАН України к.е.н. ОСОБА_1.:

«На посаду ученого секретаря Відділення економіки НАН України призначається особа, яка має вищу освіту, науковий ступінь кандидата економічних наук, досвід науково-організаційної роботи, володіє комп`ютерною технікою.

Відповідно до високих вимог щодо рівня здійснюваної науково-організаційної, науково-аналітичної та науково-методичної роботи учений секретар Відділення економіки НАН України має право на встановлення йому надбавки до заробітної плати за науковий ступінь, вчене звання тощо.».

Обов`язки ученого секретаря Відділення визначені у п.3.2. Посадової інструкції, згідно з якими він несе відповідальність: за якісне і своєчасне виконання Відділенням своїх функцій; за належний науковий та науково-методичний рівень підготовлених ним матеріалів і пропозицій; за невиконання обов`язків і невикористання прав, наданих цією інструкцією./т.1 а.с.47-50/

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 32 КЗпП України визначено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються згідно із Законом № 2136-IX від 15.03.2022.

У ч. 2 ст.3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вказано, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Пленум Верховного Суду України у постанові №6 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у п. 31 роз`яснив, що відповідно до ст.32 КЗпП переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов трудового договору проведена не у зв`язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, в установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов`язку поновити працівникові попередні умови праці.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 760/3755/22 вказав на те, що поняття «переміщення» у цій нормі застосовується у судовій практиці у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

Виходячи зі змісту частини третьої статті 32 КЗпП України, зміна істотних умов праці включає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Перелік істотних умов праці не є вичерпним.

У постанові від 06 серпня 2025 року у справі № 761/8119/22 Верховним Судом висказано на те, що аналіз частини третьої статті 32 КЗпП України свідчить, що істотними умовами праці є, зокрема: система та розміри оплати праці; пільги та компенсації, передбачені колективним договором, локальними актами або чинним законодавством; режим роботи (дистанційна, надомна робота, гнучкий режим тощо); встановлення або скасування неповного робочого часу (неповного робочого дня чи неповного робочого тижня); зміна робочого часу та часу відпочинку, графіків змінності; суміщення професій; зміну розрядів і найменування посад; зміну посадових обов`язків; зміна строку трудового договору. Цей перелік не є вичерпним.

Істотними можуть вважатися й інші умови праці, як свідчить судова практика, це зокрема зменшення педагогічного навантаження, введення контрактної форми трудового договору, зміна посадових обов`язків працівника при продовженні роботи на тій самій посаді тощо.

З наведених обставин справи вбачається, що позивач займав посаду ученого секретаря Відділення економіки НАН України, яке підпорядковане Сектору суспільних наук науково-організаційного відділу президії НАН України.

Оскаржуваним Розпорядженням Президії НАН України № 334 від 03.06.2024 позивача переміщено 21.06.2024 з посади ученого секретаря Відділення економіки НАН України на посаду ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України без зміни істотних умов праці.

Кваліфікаційні умови для заняття вказаних посад є аналогічними, тобто не вимагає наявності додаткової кваліфікації чи спеціальності.

Обсяг обов`язків визначених і відповідних посадових інструкціях відрізняється тим, що учений секретар Сектору несе відповідальність за якісне і своєчасне виконання виробничих завдань і доручень керівництва, а учений секретар Відділення - за якісне і своєчасне виконання Відділенням своїх функцій.

Проте Науково-організаційний відділ Президії НАН України координує діяльність всіх структурних підрозділів апарату президії НАН України , в тому числі і Відділення економіки, а отже обсяг виробничих завдань очевидно є більшим. А отже слід погодитись з твердженням сторони позивача про те, що обсяг відповідальності за вказаними посадами є різним.

Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

З матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем дій щодо повідомлення позивача про переміщення, причини його здійснення до здійснення такого переміщення. До того ж відповідач, стверджуючи про необхідність переведення позивача на нову посаду не зазначив підстав, не надав жодних доказів, які б підтверджували, що Відділення, в якому позивач до цього працював втратив необхідність у посаді вченого секретаря і що, в разі переведення позивача на іншу посаду не змінить обсяг його відповідальності.

Крім того зі штатного розпису на 2024 рік затверджений 19.01.2024 вбачається, що на відміну від посади ученого секретаря Відділення, для посади ученого секретаря Сектору суспільних наук Науково-організаційного відділу Президії НАН України не передбачено надбавки за високі досягнення (п.89), проте був передбачений більший оклад, однак відповідачем були внесені зміни якими розмір окладу був зменшений до рівня окладу секретаря Відділення. А отже зазначення у оскаржуваному розпорядженні про відсутність істотних змін умов праці не відповідає дійсності.

Таким чином позовні вимоги про визнання Розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334 «Кадрове питання» в редакції розпорядження Президії НАН України від 04.06.2024 № 344 «Про внесення змін до розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334» слід визнати такими, що знайшли своє підтвердження.

При звернені до суду позовом позивач також вказував на те, що дії відповідача мають ознаки мобінгу.

Визначення вказаного поняття наведено у ст.2-2 КЗпП України, згідно з якими мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

З наведеного вбачається, що мобінгом можуть визнаватись систематичні тривалі умисні дії роботодавця, спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску.

При розгляді справи апеляційним судом встановлено порушення прав позивача відповідачем, проте встановлені обставини справи не вказують на те, що такі відповідача мали систематичний та умисний характер, були направлені на приниження честі та гідності позивача, його ділової репутації. А тому ознак мобінгу у діях відповідача не вбачається.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

В порядку визначеному ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Верховний Суд у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 708/447/23 роз`яснив, що вказана норма закону (ст. 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що становлять підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. Так, підставою для відшкодування моральної шкоди є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплата належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 4, 5, 13 ЦПК України).

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не забезпечується самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати (див. постанову Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12, від 14 грудня 2016 року у справі № 428/7002/14-ц та постанову Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц) .

Враховуючи, що судом встановлені обставини порушення прав позивача відповідачем, що для відновленого порушеного права та для організації свого життя позивач змушений був докладати додаткових зусиль, апеляційний суд вважає, що позивач має право на компенсацію моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди не визначений на законодавчому рівні, він визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням всіх цих принципів, апеляційний суд приходить до висновку, що розмір компенсації моральної шкоди позивачу має становити 10000 (десять тисяч) грн, який підлягає стягненню з відповідача.

А отже, враховуючи встановлену наявність норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції частково, апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення частково.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, враховуючи наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог частково, наявні і підстави для компенсації позивачеві понесених ним витрат пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачена сума судового збору в розмірі 4844, 80 грн, а при звернені з апеляційною скаргою 7250,70 грн, а тому з відповідача підлягає стягненню сума в загальному розмірі - 12095,50 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національної академії наук України про скасування розпоряджень та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Президії НАН України: від 06.05.2024 № 285 «Про скасування надбавки».

Скасувати розпорядження Президії НАН України від 20.05.2024 № 312 «Про оголошення догани».

Скасувати розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334 «Кадрове питання» в редакції розпорядження Президії НАН України від 04.06.2024 № 344 «Про внесення змін до розпорядження Президії НАН України від 03.06.2024 № 334».

Стягнути з Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 12 095,50 грн

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Національна академія наук України (код ЄДРПОУ: 00019270, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 54).

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук