Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №361/9761/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 361/9761/24 Головуючий у суді першої інстанції - Писанець Н.В.

Номер провадження № 22-ц/824/4842/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Писанець Н.В., у місті Бровари, у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 листопада 2019 року у розмірі 79 060,25 грн станом на 11 липня 2024 року, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 79 060,25 грн, заборгованість за пенею та комісією 0,00 грн, а також просив стягнути сплачений судовий збір.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 26 листопада 2019 року.

Положеннями (Змістом) анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 70 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач зазначав, що у відповідача станом на 30 травня 2023 року прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі положення п.п. 5.17 п.5 Розділу ІІ «Умов..» відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30 травня 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п 5.18, 5.19 кредит 28 червня 2023 року став у формі «на вимогу».

На підставі вищевикладеного загальний розмір заборгованості за договором станом на 11 липня 2024 року становить 79 060,25 грн, в тому числі загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 79 060,25 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 26 листопада 2019 року у розмірі 79 060,25 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням представник ОСОБА_1 - адвокат Хуторенко І.М. подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що на його переконання вимоги Банку є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, крім того позивач не надав до суду необхідних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, визначених у позовній заяві, та звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

В доводах апеляційної скарги вказує, що зміст позовної заяви не містить інформації про зарахування 26 листопада 2019 року на поточний рахунок відповідача грошових коштів з визначенням кредитного ліміту, а посилання позивача на Договір, на підставі якого відповідач отримав 70 000 грн у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 не може бути прийнято.

Долучена до позовної заяви позивачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг з датою 26 листопада 2019 року не містить інформації про зарахування на поточний рахунок грошових коштів у розмірі 70 000 грн, також відсутня інформація у анкеті-заяві про визначення розміру кредитного ліміту і порядок збільшення кредитного ліміту. Окрім цього анкета-заява не містить посилання направлення чи ознайомлення відповідача з умовами Договору про надання банківських послуг відкриття оскільки в анкетних даних не зазначено адреси електронної скриньки.

Звертає увагу, що Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг не містить інформації про те, за отриманням яких саме послуг звернувся до банку відповідач.

У цьому документі лише зазначено, що відповідач згідний із тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Разом із позовною заявою, крім згаданих копій анкети-заяви і копію паспорта ім?я ОСОБА_3 , позивач долучив такі документи: розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за договором, який містять лише підпис представника банку; витяг з Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank Universal Bank», копія Витягу з Тарифів за карткою Monobank, копія документу що посвідчує особу відповідача, копія довіреності, копія банківської ліцензії 92 від 10.10.2011 р., копія виписки з ЄДРЮОФП, копія Статуту від 20.01.2022 р., які не містять підпису відповідача про ознайомлення саме з цими редакціями зазначених документів.

Звертає увагу, що сума наданого кредиту, розмір процентної ставки, порядок її нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Разом з тим, у підписаній анкеті - заяві розмір наданого кредитного ліміту не вказано, процента ставка не зазначена, відсутні умови договору про обов`язок повернути кошти і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку та не міститься посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

Крім того, наданий розрахунок заборгованості не містить виписки по особовому рахунку на підтвердження користування кредитними коштами.

Суд не звернув уваги, що до позовної заяви позивачем не долучена виписка по картці за період з 26.11.2019 по 11.07.2024, з якої можливо дізнатися про тіло кредиту: зараховану суму фактично використаних коштів клієнта, в тому числі автоматичні (регулярні) платежі, а також погашені за рахунок кредиту нараховані відсотки та штрафи (договірне списання) за рахунок кредитного ліміту.

Зазначає, що відповідно до наданих позивачем доказів, сальдо на яке в цьому періоду проценти не нараховуються ( пільговий період), не є умовою кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) нарахований 30 вересня 2022 року у розмірі 2 428,52 грн, який збільшився до 11 липня 2024 року і становить 79 060, 25 грн, що вказує на відсутність зарахування в рахунок погашення за наданим кредитом грошових коштів відповідача.

Фактично було повернуто банку кошти у розмірі 80 425 грн. Отже, станом на дату звернення до суду, у неї була відсутня заборгованість за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача заборгованість.

Крім того, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тіло кредиту) становить 79 060, 25 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом.

Вказує, що відповідачка неодноразово вносила кошти у рахунок погашення кредитної заборгованості, що підтверджено позивачем у відповіді на відзив, однак сплачені кошти розподілялись банком на погашення відсотків, які передбачені Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надані банківських послуг щодо продуктів monobank, які не були відомі та не були погоджені відповідачкою. Також нею не підписані вказані умови в частині погоджених відсотків, тобто позивачем протиправно внесені нею кошти на погашення тіла кредиту спрямовувались на погашення процентів по кредиту, у зв`язку з чим заборгованість по тілу зростала.

В апеляційній скарзі також просить вирішити питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 12 000 грн.

Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2025 року та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог банку відмовити повністю.

АТ «Універсал Банк» має зареєстрований особистий кабінет в підсистемі (модулі) ЄСІТС Електронний суд, тому у відповідності до положень ст. 14 ЦПК України та Положення про ЄСІТС листування здійснюється в електронній формі.

Суд апеляційної інстанції забезпечив право позивача АТ «Універсал Банк» подати відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, направивши ухвалу Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року про відкриття апеляційного провадження, разом з апеляційною скаргою до особистого кабінету АТ «Універсал Банк» у підсистемі (модуля) ЄСІТС Електронний суд.

Ухвалу про відкриття провадження АТ «Універсал Банк» отримало в особистому кабінеті Електронного суду 24.12.2025 о 17:41:10, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Останнім днем для подання відзиву, з урахуванням положень ст. 124 ЦПК України, було 05 січня 2026 року.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.

Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 шляхом підписання анкети-заяви було укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі до 70 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови (п. 2-3 анкети-заяви).

Згідно з п. 3 анкети-заяви, відповідач беззастережно погодилась з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти її про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Підписанням анкети-заяви ОСОБА_3 засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання удосконаленого електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису (п. 6).

Згідно з п. 11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Банком було долучено паспорт споживчого кредиту Чорної карти monobank та таблицю обчислення вартості, а також паспорт споживчого кредиту «Транзакція в розстрочку» разом з таблицею обчислення, паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою» разом з таблицею обчислення (а.с. 27 - 29, 121 - 125, 130 - 135, 139 - 144, 148 - 153, 157 - 162, т.1).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 26 листопада 2019 року, укладеного між банком та ОСОБА_3 . Станом на 11 липня 2024 року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 79060,25 гривень, яка складається із наступного: 79060,25 гривень залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту) (а.с. 6-10, т. 1).

Крім того, банком було надано до суду банківську виписку про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_3 по картці НОМЕР_2 за період з 26 листопада 2019 року по 11 липня 2024 року (а.с. 105-116, т. 1).

Так, згідно виписки з банківського рахунку ОСОБА_3 за період з 26 листопада 2019 року по 11 липня 2024 року встановила кредитний ліміт (станом на 11 липня 2024 року): 44 000 грн, заборгованість (станом на 11 липня 2024 року) - 79 060,25 грн. Баланс на початок періоду: 5 000 грн, та на кінець періоду: 35 060,25 грн.

В матеріалах справи міститься також довідка про наявність рахунку від 13 грудня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_3 має кредитну картку НОМЕР_1 (а.с. 117, т. 1).

Також позивачем було надано довідку про розміри встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_3 , де вказано, що з 26 листопада 2019 року кредитний ліміт збільшувався до 70 000 грн та зменшувався до 44 000 грн (а.с. 118, т.2).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги АТ «Універсал Банк» мотивував своє рішення тим, що зі змісту довідок про рух грошових коштів по рахунку, відкритому для обслуговування ОСОБА_3 , вбачається, що відповідач неодноразово знімала грошові кошти та розраховувалась ними. Всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не подала достатню кількість беззаперечних доказів на підтвердження належного виконання нею грошового зобов`язання за кредитним договором. Таким чином, відповідач не довела належне виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, тому у неї виник борг за кредитним договором в розмірі 79 060,25 грн, що підтверджується виконаними позивачем письмовими розрахунками. Суд також вказав, що всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України ОСОБА_3 не подала докази на підтвердження того, що станом на день ухвалення рішення суду вона хоча б частково повернула означений борг, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд не в повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог банку в повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

У позовній заяві АТ «Універсал Банк» вказував на те, що особливістю проекту monobank є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.

Судом першої інстанції дані обставини були належним чином враховані.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив проект «monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_3 з метою отримання банківських послуг звернулась до АТ «Універсал Банк» й заповнила та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_3 , зокрема дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_3 , які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді.

Таким чином, вказане спростовує доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту укладення кредитного договору на умовах, вказаних у позовній заяві.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем було надано достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову АТ «Універсал Банк», оскільки позивачем надано належні та допустимі докази укладання між сторонами 26 листопада 2019 року кредитного договору та отриманням відповідачем кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

При цьому відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 14 грудня 2024 року клієнту ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 згідно із умовами кредитного договору від 26 листопада 2019 року було відкрито банківський рахунок за банківською кредитною карткою № НОМЕР_1 і в період користування вказаною кредитною карткою користувачем змінювався кредитний ліміт: 26.11.2019 року в 18:35 у розмірі 5000 грн; 14.12.2019 року в 15:18 в розмірі 8000 грн, 17 червня 2020 року в 18:04 в розмірі 25000 грн; 09.02.2021 року в 08:20 в розмірі 45000 грн; 09.02.2021 в 09:09 в розмірі 25000 грн; 12.02.2021 в 18:39 в розмірі 45000 грн; 07.01.2022 в 08:30 в розмірі 70000 грн; 07.01.2022 в 09:22 в розмірі 45000 грн; 07.01.2022 в 09:23 в розмірі 44 000 грн (а.с. 148 т. 1).

Вказана інформація повністю узгоджується із банківськими операціями зазначеними у виписці по банківській кредитній картці № НОМЕР_1 від 13 грудня 2024 року (а.с. 105 -116, 180-185 т.1).

Із довідки про наявність рахунку виданої АТ «Універсал банк» 13 грудня 2024 року вбачається на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , банком була видана - чорна картка «монобанк» № НОМЕР_1 із строком активної дії до 04/24 (а.с. 117 т.1).

Із виписки по банківській кредитній картці № НОМЕР_1 від 13 грудня 2024 року вбачається, що відповідачка у даній справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період із 26 листопада 2019 року по 11 липня 2024 року користувалася наданими позивачем їй кредитними коштами, а також відповідно повертала отримані у кредит кошти. Даний факт підтверджується і доводами, які викладені у запереченні представника відповідачки у справі адвоката Хуторненко І.М. Разом із тим, останній не заперечуючи фактів отримання відповідачкою грошових коштів та їх сплату категорична не погоджується із тим, що позивач як кредитор без відповідних погоджених умов Договору зарахував частину сплачених відповідачкою грошових коштів у розмірі 37040,13 грн на погашення відсотків таким чином не правомірно збільшив заборгованість по тілу кредиту на вище вказану суму.

Представник позивача у справі АТ «Універсал банк» Мєшнік К.І. в своїм додаткових поясненнях наданих до суду 07 січня 2025 року також погодився із вказаними доводами про нарахування процентів за вище вказаним договором по кредитній картці від 26 листопада 2019 року укладеного із ОСОБА_3 та підтвердив, що банком було списано за період із 01 березня 2020 року по 01 березня 2023 року відсотки у розмірі 40293,42 грн ( а.с. 13 т.2). При цьому такі дії він вважав законними, оскільки на його переконання сплата відповідачкою процентів за користування кредитом, передбачена у п. 11 Розділу ІІ «Умов і правил обслуговування» - пільгова процентна ставка становила -0,00001%, а базова процентна ставка : становила 3.2% в місяць ( 38,4 % річних), була нею узгоджена при підписанні 26 листопада 2019 року «Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг» ( а.с. 11 т.1).

Однак колегія суддів із вказаними доводами представника позивача не погоджується, оскільки в самій «Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг» не зазначено ні розмір, ні порядок сплати позичальником процентів, а надані позивачем до суду «Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobak|Universal Bank» та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача, що спростовує доводи позивача про узгоджений порядок сплати процентів.

Чинним законодавством на позивача покладено обов`язок довести погодження між ним та позичальником усіх умов договору, і відповідно, виникнення у нього права на нарахування на підставі цих умов заборгованості.

Факт використання кредитних коштів, часткове погашення заборгованості не свідчать про те, що ОСОБА_3 погодилася на нарахування відсотків, у порядку, який передбачений Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobak|Universal Bank», та на якому наполягав позивач у позовній заяві.

03 липня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 342/180/17, в якій зробила висновок про те, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах надання банківських послуг надає кредитору можливість додавати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. А, отже, для того, щоб Умови та правила банку були застосовані необхідно, щоб вони містили підпис позичальника.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що у анкеті-заяві відповідача відсутні відомості про погодження відсотків за користування кредитними коштами, а саме: їх розмір і порядок нарахування, тобто, сторони у розумінні цивільного законодавства не погодили розмір та підстави стягнення відсотків.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Апеляційний суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому згідно пункту 3 вказаного Положення клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Оскільки із виписки по банківській кредитній картці № НОМЕР_1 від 13 грудня 2024 року, наданої позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог вбачається, що відповідачка у даній справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період із 26 листопада 2019 року по 03 березня 2024 року користувалася послугами, які їй надав позивач і за вказаний період нею було витрачено 159898,25 грн, та за цей же період нею було внесено на картковий рахунок суму в розмірі 80383,00 грн, тому сума заборгованості згідно даної довідки складає 79060,25 грн.

Колегія суддів, даючи оцінку доводам, викладеним в апеляційній скарзі представника відповідача, поясненням наданим представником позивача від 07 січня 2025 року, доходить висновку, що вказана позивачем сума заборгованості по тілу кредиту повинна бути зменшена на розмір незаконно утриманих Банком процентів - 40293, 42 грн ( а.с. 13 т.2), та повинна складати 38766, 83 грн (79060,25 - 40293, 42 ).

Крім того, із наданої представником відповідачки копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданої 16.11.2021 року вбачається, що прізвище відповідачки було змінено із ОСОБА_4 на ОСОБА_5 , тому саме із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) повинна бути стягнута вказана сума заборгованості.

В іншій частині вимог необхідно відмовити позивачу у справі у зв`язку із не доведеністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги зменшив розмір задоволених позовних вимог банку, тобто задовольнив позовні вимоги на 49%, а також враховуючи, що апеляційну скаргу було задоволено на 51%, то до перерозподілу підлягають судові витрати.

Таким чином, враховуючи, що банк сплатив за подачу позовної заяви судовий збір у розмірі 3 028 грн, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 483,72 грн (49%).

Оскільки ОСОБА_3 сплатила за подачу апеляційної скарги 4 542 грн судового збору, а апеляційну скаргу було задоволено на 51%, то до стягнення з позивача на користь відповідача підлягає судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2316,42 грн (51% від 4 542 грн).

Враховуючи взаємозалік сум судового збору, з позивача АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 832, 70 грн (2316,42 - 1483,72).

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 381, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 26 листопада 2019 року у розмірі 38766,83 грн (тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень 83 копійки).

В іншій частині позову Акціонерному товариству «Універсал Банк» відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 832, 70 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Текст постанови складено 04 березня 2026 року.

Судді :

_______________ ________________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв