Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №361/8832/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 року м. Київ

Справа № 361/8832/24

Апеляційне провадження №22-ц/824/1619/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Цимбал І.К. 26 червня 2025 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

У вересні 2024 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 324487,82 грн.

В обґрунтування позовної заяви представник АТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що 23 вересня 2022 року між Банком та відповідачем, шляхом підписання останньою заяви-анкети, було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого Банк надав відповідачу платіжний інструмент у виді кредитної карти із визначеним лімітом у розмірі до 300000 грн. В у мовах договору відповідач зобов`язалася повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Заява містить анкетні дані, контактну інформацію та підпис ОСОБА_1 .

Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до вересня 2029 року, тип «Visa Platinum». Процента ставка, відсотків річних 36,0 %.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки, у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 25 серпня 2024 року становить 324487,82 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 304836,36 грн та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 19651,46 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2024 року справу № 361/8832/24 за позовом Акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 вересня 2022 року в розмірі 324487, 82 грн та судовий збір у розмірі 3893,85 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначені умови надання кредиту, в тому числі з розміром процентної ставки 36% річних для карт «Visa Platinum» та іншими умовами. Суд врахував, що у цій справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. Оскільки відповідач, будучи обізнаною з умовами отримання кредитних коштів свої зобов`язання належним чином не виконує, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Не погодилась із зазначеним судовим рішенням відповідач, нею подано апеляційну скаргу в якій вона вказує на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема, її право на участь в судовому процесі, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час та місце останнього судового засідання, а тому була позбавлена можливості приймати участь в судовому засіданні, надавати свої пояснення та подавати докази. Також позивач зазначає, що вона перебуває у складному фінансовому становищі, що не було враховано судом першої інстанції.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції за її участі. Зменшити розмір боргу, враховуючи її матеріальне становище.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, будь яких доказів на спростування укладення кредитного договору та наявної заборгованості відповідачем суду не надано. А тому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Рура Н.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом (а.с. 88-89 т.2), причини неявки суду не повідома. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідач в доводах апеляційної скарги вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо її належного повідомлення в останнє судове засідання, що у свою чергу що унеможливило подання нею необхідних доказів у справі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції, апеляційним судом встановлено, що відповідач повідомлялась про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, проте судові повідомлення були повернуті поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»(а.с.139, 161, 170 т.1 )

Проте 04 березня 2025 року до звернувся уповноважений представник відповідача - адвокат Лещенко Ю.В. із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, на якій міститься відмітка про здійснення ознайомлення з матеріалами справи 20 березня 2025 року (а.с.171-173 т.1).

08 квітня 2025 року представником відповідача - адвокатом Лещенко Ю.В., через систему «Електронний суд» були подані пояснення у справі та клопотання про відкладення розгляду (а.с.188-194 т.1).

В судовому засіданні 09 квітня 2025 року клопотання представника відповідача задоволено на 07 травня 2025 року (а.с.195 т.1).

Також з матеріалів справи вбачається, що представник відповідача - адвокат Лещенко Ю.В. просив про відкладення розгляду справи призначеного на 04 червня 2025 року (а.с.1 т.2).

Згідно з протоколом судового засідання від 04 червня 2025 року розгляд справи відкладений на 19 червня 2025 року (а.с.4 т.2)

Про судове засідання призначене на 19 червня 2025 року відповідач та її представник повідомлені через систему «Електронний суд» (а.с.7,10 т.2)

19 червня 2025 року представником відповідача - адвокатом Лещенко Ю.В., через систему «Електронний суд» були подані додаткові пояснення у справі, в яких також містилась заява про розгляд справи без його участі (а.с.11-14 т.2)

Згідно з протоколом судового засідання від 19 червня 2025 року сторони у справі в судове засідання не з`явились, суд вважав, що їх неявка не перешкоджає розгляд справи та перейшов до стадії прийняття рішення (а.с.19 т.2)

Рішення суду першої інстанції ухвалено 26 червня 2025 року.

Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, в рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч.ч.2, 4,5 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України); у передбачених нормами ЦПК України випадках повне судове рішення може відображати дату судового засідання, яким завершено судовий розгляд (відповідна дата вказана у вступній частині судового рішення) та дату складення повного судового рішення (відповідна дата вказана у резолютивній частині або після резолютивної частини судового рішення).... Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11).

Зі справи вбачається, що відповідач була повідомлена про розгляд справи й через свого представника адвоката Лещенка Ю.В. неодноразово подавала до суду клопотання (про ознайомлення з матеріалами справи, про відкладення), додаткові пояснення, в яких викладено позицію відповідача щодо пред`явлених банком вимог.

В останніх поясненних представник відповідача будучи належним чином повідомленим про судове засідання призначене на 19 червня 2025 року просив також провести без його участі й суд у зв`язку з неявкою учасників справи перейшов до стадії прийняття рішення, повний текст якого проголосив 26 червня 2025 року.

Тобто з боку суду у даному випадку відсутні порушення процесуального закону, оскільки в судовому засіданні 19 червня 2025 року про яке була повідомлена відповідач, уже перейшов до стадії ухвалення рішення, проте повний текст склав 26 червня 2025 року. Призначення нового судового засідання для складення повного тексту рішення не передбачено.

При цьому колегія суддів зауважує, що ані відповідач, ані її представник жодного разу не прибули в призначені судом першої інстанції засідання, а тому посилання на те, що судом не надано можливості особисто взяти участь у розгляді справи є безпідставним.

За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі доводи про порушення процесуальних прав відповідача, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги по суті заявлених вимог Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, судом встановлено наступне.

23 вересня 2022 року ОСОБА_1 електронним шляхом підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 35-60 т.1).

Згідно пункту 3 заяви Банк та Клієнт (далі разом іменовані "Сторони") узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т. ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: ОТР пароль, QR-код, кнопки "Підпис", "Підписав", "Підтверджую", "Ознайомився" тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь-якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТРпаролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта. Сторони узгодили, що Банк самостійно приймає рішення про застосування того чи іншого виду електронного підпису."

Сторони визнають правочин у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов`язковими для сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження.

Умовами договору визначено, що загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані Клієнту на умовах цього Договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, та який за розміром не перевищує: 200 000 грн для карт Універсальна та Універсальна голд, 300000 грн для Преміальної картки Platinum, Преміальної картки World Black Edition, Преміальної картки VISA Signature, 400000 грн для Преміальної картки World Elite, 800000 грн для Преміальної картки Infinite. При цьому Сторони узгодили, що протягом строку кредиту розмір кредитного ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження із Клієнтом.

Сторони узгодили, що в період строку користування кредитом Клієнт має право змінювати вид кредитної картки. При цьому Сторони узгодили, що в такому разі платність за користування кредитом може змінюватися як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення відповідно до діючих Тарифів Банку для відповідного типу карток на дату зміни типу картки. При цьому зміна типу картки не потребує додаткового погодження Сторонами.

Кредит надається шляхом встановлення Банком кредитного ліміту на рахунку Клієнта на підставі аналізу кредитоспроможності Клієнта з урахуванням законодавства та внутрішньобанківських документів.

Розмір кредиту, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту на дату укладення Договору, усі припущення, використані для обчислення процентної ставки зазначені в Паспорті споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною Договору.

Сторони узгодили, що при користуванні кредитом Банк встановлює Пільговий період. Пільговий період кредитування встановлений Банком період з моменту виникнення заборгованості за кредитом, протягом якого відсотки за користування кредитом нараховуються за пільговою ставкою. За користування кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку фіксовану процентну ставку в розмірі 0,00001 % річних від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Тривалість Пільгового періоду - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредиту, за користування кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту.

За користування кредитом (за виключенням Пільгового періоду) Клієнт сплачує Банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у Тарифах Банку та Паспорті споживчого кредиту.

В разі прострочення зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної процентної ставки від суми трат, здійснених за рахунок кредиту.

Сторони дійшли згоди, що в разі: - неповернення Клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі, якщо Клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати Клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 60,0 % - для картки "Універсальна"; - 60,0 % - для картки "Універсальна голд"; - 60,0 % - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature

Того ж дня відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 90-98 т.1);

В матеріалах справи міститься також довідка про відкриття 23 вересня 2022 року картки № НОМЕР_1 , терміном дії до 09/29 (а.с. 34 т.1).

Підписано позивачем та відповідачем й додаткову угоду № SAMDNWFC00080483860_01 до кредитного договору від 18 квітня 2023 року (а.с. 99-104 т.1).

З виписки за договором № б/н за період із 23 вересня 2022 року по 09 вересня 2024 року, де власником банківського рахунку визначена ОСОБА_1 вбачається активне використання кредитних коштів, а також періодичне поповнення рахунку. Зокрема, за звітній період було здійснено витрат на 478893,87 грн, а надходжень на суму 454378, 55 грн. На кінець періоду баланс по рахунку складає - 342487,82 грн (а.с. 78-82 т.1 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 23 серпня 2022 року у відповідача станом на 25 серпня 2024 року складає 342487,82 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 304 836,36 грн, заборгованість за простроченими відсотками - 19 651,46 грн (а.с. 105-108 т.1).

Окрім цього до позову долучено копію паспорта відповідача, сторінки якого засвідчені належним чином (а.с. 119-21 т.1).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

На підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

В порядку визначеному ч. ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. п. 62,63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 456/3643/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 20 листопада 2024 року у справі № 214/1423/15-ц, від 25 грудня 2024 року у справі № 501/2018/16-ц, від 17 квітня 2025 року у справі № 280/1099/19, вказував на те, що виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 274/7221/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2024 року, справа № 381/1647/21.

З наведених обставин справи вбачається, що відповідач звернувся до АТ КБ "ПриватБанк", з метою отримання банківських послуг та підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Апеляційний суд вважає, що підписавши заяву про приєднання Умов та правил Банку, відповідач погодився із запропонованими йому умовами кредитування, оскільки в даному випадку, всі умови та правила містяться в одному документі, а не є окремим додатком до договору.

Тобто, відповідач підписавши вказану заяву, погодився зі всіма істотними умовами кредитування, а саме отримання кредитного ліміту, умови погашення заборгованості, розмір відсотків і відповідальність за прострочення чергового платежу, оскільки під час підписання заяви приєднання, відповідачу було відомо про всі умови кредитування.

Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.

Згода відповідача підтверджена його власноручним підписом у заяві. Укладений правочин не оспорювався, відповідно є дійсним і правомірним та обов`язковим до виконання його сторонами.

Отже встановлені у справі обставини, дають підстави для висновку про те, що договір від 23 вересня 2022 року про надання банківських послуг, сторонами укладено відповідно до вимог ЦК України, на умовах, зазначених у заяві відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг. Зокрема, в умовах договору чітко зазначена вся інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, вказаний порядок повернення кредиту. Таким чином, сторонами були погоджені умови кредитування щодо нарахування та сплати відсотків.

Матеріали справи містять виписки по рахунках, які є первинними банківськими документами, які беззаперечно підтверджують, що позивачем надавались, а відповідачем використовувались кредитні кошти.

Таким чином судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, активно користувався кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, а також поповнював картку власними коштами, однак їх розмір не є таким, що в повному обсязі покриває розмір кредитних зобов`язань про що свідчить виписка за рахунком. При цьому відповідачем не спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов`язком.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в установлені договором строки.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків по сплаті кредиту, позовні вимоги Банку є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі, що й зроблено районним судом.

Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги за своїм змістом не містять заперечень щодо наявної заборгованості, натомість відповідач вказує про скрутне матеріальне становище, яке районний суд не врахував та просить зменшити суму боргу.

Водночас такі доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування законного рішення районного суду, оскільки колегія суддів під час перевірки матеріалів справи не знайшла підтвердження недотримання позивачем умов кредитного договору, в той час як відповідач погодилася з ними проставивши свій підпис під договором, який у законному порядку не визнано недійсним, користувалася кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.

Інших переконливих доводів апеляційна скарга не містить.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законним і обґрунтованим, відповідає обставинам справи та положенням матеріального закону.

Суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, підстави для компенсації відповідачеві понесених на стадії апеляційного перегляду справи судових витрат - відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києвавід 26 червня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 09 березня 2026 року.