Постанова від 23 лютого 2026 р. у справі №753/10364/23 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року місто Київ

справа № 753/10364/23

апеляційне провадження № 22-ц/824/5393/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання:Приходька Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на додаткову ухвалу Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М. від 7 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виконання договірного зобов`язання з прийняття товару,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2023 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виконання договірного зобов`язання з прийняття товару.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 8 серпня 2025 року закрито провадження у справі № 753/10364/23 на підставі поданої ФОП ОСОБА_1 заяви про відмову від позову.

15 серпня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заява обґрунтована тим, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн, які підлягають стягненню з позивача у зв`язку з його відмовою від позову.

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковою ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 7 листопада 2025 року заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Додаткова ухвала мотивована тим, що відповідачем понесено документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн, які підлягають стягненню з позивача у зв`язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткову ухвалу суду і постановити нову про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн.

Скаржник зазначає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу є завищеною, неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, не відповідає критерію необхідності і розумності їх розміру та реальності.

Також вказує, що ні позивач, ні його представник не отримували доступу для ознайомлення із поданою заявою, у зв`язку з чим скаржник фактично був позбавлений можливості надати свої заперечення та висловити позицію щодо обґрунтованості розміру заявлених витрат.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві представник ОСОБА_3 - Машков К.Є. зазначає, що витрати на правничу допомогу є обґрунтованими, пов`язаними саме з цією справою, є співмірними зі складністю справи та часом витраченим адвокатом. Додаткова ухвала є законною, обґрунтованою, постановленою з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник ОСОБА_3 - Машков К.Є. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив додаткову ухвалу залишити без змін.

ФОП ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що 8 травня 2023 року між адвокатом Машковим К.Є. та ОСОБА_3 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі- договір), відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в об`ємі та на умовах передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 3.1. договору, сторони погодились з тим, що за послуги адвоката, пов`язані з наданням правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, що буде визначений у додатковій угоді.

Відповідно до пункту 2 додатку № 3 від 2 серпня 2023 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 8 травня 2023 року, сторони погодили, що гонорар адвоката є фіксованим та становить 15 000 грн.

Відповідно до акту наданих послуг № 1 від 24 квітня 2024 року сторони погодили перелік та вартість наданих послуг: надання усної консультації правового характеру щодо виконання договірного зобов?язання зі прийняття товару - 0,3 години; пошук та аналіз судової практики щодо розірвання договору та виконання своїх обов?язків виконавцем - 1 година; складання відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про зупинення провадження у справі, формування пакету документів та відправка їх позивачу та подання в суд - 2 години; прийняття участі в судових засіданнях 20 листопада 2023 року, 16 січня 2024 року, 26 березня 2024 року, 24 квітня 2024 року - 1,5 години. Загальна вартість послуг склала 15 000 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається виключно за домовленістю адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у такі правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або наявністю публічного інтересу до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін та можливого впливу її вирішення на репутацію сторони.

Згідно з частиною 3 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Установивши, що провадження у справі № 753/10364/23 закрито у зв`язку з поданням позивачем заяви про відмову від позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем.

Перелік виконаних адвокатом робіт, зазначений в акті наданих послуг № 1 від 24 квітня 2024 року, узгоджується з матеріалами справи та підтверджується наявними у ній процесуальними документами.

Таким чином, зазначені в акті послуги були фактично надані адвокатом Машковим К.Є., а відповідні витрати відповідача підтверджені належними доказами, зокрема договором про надання правничої допомоги, додатком до нього, рахунком та актом наданих послуг.

З огляду на характер спору, тривалість розгляду справи та необхідність представництва інтересів відповідача у суді, розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн є співмірним обсягу виконаної адвокатом роботи та не має надмірного характеру.

Доводи апеляційної скарги про те, що дана справа не є складною, а відтак заявлений розмір витрат є неспівмірним, не можуть бути підставою для відмови у їх відшкодуванні.

Сам по собі розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не свідчить про відсутність необхідності у наданні професійної правничої допомоги та не виключає можливості відшкодування витрат на таку допомогу. Критерієм для відшкодування таких витрат є їх реальність, необхідність та документальне підтвердження.

Посилання скаржника на те, що справа не вимагала проведення експертиз чи аналізу значного обсягу судової практики, також не спростовує факту надання адвокатом правничої допомоги, яка включає аналіз матеріалів справи, формування правової позиції, консультування клієнта, підготовку процесуальних документів та участь у судових засіданнях.

Посилання апелянта на коефіцієнт складності справи 1.000, визначений автоматизованою системою документообігу суду, є безпідставним, оскільки такий коефіцієнт використовується виключно з технічною метою розподілу справ між суддями та не може свідчити про фактичну складність справи або впливати на оцінку обсягу наданої правничої допомоги.

Також безпідставними є доводи про завищеність фіксованого гонорару адвоката, оскільки відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розмір гонорару визначається за домовленістю сторін договору про надання правничої допомоги з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та інших істотних обставин.

Посилання апелянта на те, що ані позивач, ані його представник не отримали доступу для ознайомлення із заявою про ухвалення додаткового рішення, також спростовуються матеріалами справи, оскільки в них міститься накладна Укрпошти № 0208100174928від 15 серпня 2025 року про направлення відповідної заяви з додатками на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 (т.1, а.с. 248).

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що додаткова ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

Відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 7 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: