Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №755/9638/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року

справа № 755/9638/25

провадження № 22-ц/824/1212/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

заінтересовані особи: АТ «Сенс Банк», Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Марценюк Аліни Сергіївни на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Галаган В.І. за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ «Сенс Банк», Конотопський відділ державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою, в якій просить визнати бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у незнятті арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_1 неправомірною; зобов`язати начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 на виконання виконавчого листа № 6-1482/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 29.12.2010 року.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що згідно 27.12.2011 року державним виконавцем Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист № 6-1482/10, виданий Дніпровським районним судом м. Києва від 29.12.2010 року державним виконавцем повернуто стягувачу. Виконавчий лист повторно до виконання не пред`являвся, стягнення не здійснюється. Однак станом на 10.03.2025 року згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься обтяження - арешт майна заявника ОСОБА_1 нерухомого майна, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 07.02.2011 року. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.01.2025 року у справі № 920/77/24 звільнено ОСОБА_1 від боргів, вимоги конкурсних кредиторів вважаються погашеними, а виконавчі документи визнано такими, що не підлягають виконанню. 26.02.2025 року заявник звернулась до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту, яку начальником виконавчої служби залишено без задоволення, що є підставою звернення заявника з даною заявою до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року скаргу на дії державного виконавця задоволено.

Визнано бездіяльність начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає що полягає у незнятті арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_1 , - неправомірною.

Зобов`язано начальника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати обтяження № 10803201 - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 на виконання виконавчого листа № 6-1482/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 29.12.2010 року.

Не погоджуючись із ухвалою суду представник Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Марценюк Аліна Сергіївна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення, яким скаргу залишити без задоволення.

Вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження № НОМЕР_2 знищено, у зв`язку із закінченням строку його зберігання, відповідно до вимог визначених Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Виконавчий лист № 6-1482/10 виданий 29.12.2010 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 2 723 725, 83 грн. боргу, 25500, 00 грн. третейський збір в солідарному порядку станом на 06.06.2025 повторно на виконання у Відділ не надходив.

Правові підстави для зняття арешту, накладеного на майно боржника, та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що незняття ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами даної справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а моє порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт з майна боржника.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження відносно заявника, на виконання якого накладено арешт на майно боржника, завершено, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, бездіяльність виконавчої служби щодо не зняття арешту з майна заявника є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння його майном.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1482/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва від 29.12.2010 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості, державним виконавцем Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції постановою від 14.02.2011 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 та накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1

27.12.2011 року державним виконавцем Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист було повернуто стягувачу.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.01.2025 року у справі № 920/77/24 звіт ОСОБА_1 про виконання плану реструктуризації боргів боржника від 03.12.2024 (вх.№ 5263) у справі № 920/77/24 - затверджено. Процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - припинено. Дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.02.2024, - припинено. Звільнено фізичну особу - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов`язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов`язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Провадження у справі № 920/77/24 - закрито.

Згідно Листа Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.03.2025 року № 25.2-30/14553 начальником Відділу відмовлено ОСОБА_1 у скасуванні арешту нерухомого майна, накладеного державним виконавцем Відділу в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, оскільки наразі виконавчий документ у Відділі на виконанні не перебуває.

Відповідно до частини 4, статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт знімається за наступних підстав:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Також п.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Виконавче провадження № НОМЕР_2 знищено, у зв`язку із закінченням строку його зберігання, відповідно до вимог визначених Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Виконавчий лист № 6-1482/10 виданий 29.12.2010 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 2 723 725, 83 грн. боргу, 25500, 00 грн. третейський збір в солідарному порядку станом на 06.06.2025 повторно на виконання у Відділ не надходив.

Правові підстави для зняття арешту, накладеного на майно боржника, та скасування інших вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, відсутні.

Відповідно до вимог статті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважать, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічне положення міститься й у статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (частина перша статті 450 ЦПК України).

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Статтею 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон) передбачено, що державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи положення статті 447 ЦПК України та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", суб`єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, оскільки відповідно до частини другої статті 7 Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз вищевикладених норм матеріального та процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що суд за результатами розгляду скарги може ухвалити судове рішення про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності конкретного державного виконавця, який вчинив такі дії, а не органу виконавчої служби, як юридичної особи. Державний виконавець, дії або бездіяльність якого оскаржується, має бути залучений до участі у справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 по справі № 715/974/13-ц.

У даній справі об`єктом оскарження є дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Суд першої інстанції, розглянувши по суті скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Конотопського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа: АТ «Сенс Банк» не звернув уваги на те, що державний виконавець не був залучений до участі у справі (не був стороною у справі).

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказана скарга, де скаржник звертається до Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, е є тотожною із скаргою, заявленою до державного виконавця, з різними учасниками і предметом позовних вимог.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розглядуз підстав не залучення заінтересованої особи суб`єкта оскарження державного виконавця Конотопського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не є формальним, оскільки у Конотопського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, як суб`єкта оскарження, та державного виконавця, як представника органу влади, різні права та обов`язки.

Аналіз вказаних вище норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що суд за результатами розгляду скарги може ухвалити судове рішення про визнання неправомірними рішень, дій чи бездіяльності конкретного державного виконавця, який вчинив такі діяння, а не органу виконавчої служби, як юридичної особи. Державний виконавець, діяння якого оскаржується, має бути залучений до участі у справі, про те що суд першої інстанції не роз`яснив скаржнику зазначених норм та не повідомив про розгляд скарги суб`єкта, дії якого за змістом скарги були предметом оскарження.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції - Марценюк Аліни Сергіївни задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 05 березня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді