Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 30 листопада 2025 р.
Справа: №363/1204/25
Суддя: Рейнарт Ійя Матвіївна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________
Справа № 363/1204/25
Апеляційне провадження
№ 33/824/5202/2025
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року (суддя Свєтушкіна Д.А.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605грн 60коп.
Постановою судді визнано доведеним, що 28 лютого 2025 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 в порушення пункту 2.9.а Правил дорожнього руху керував транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Конюшко Д.Б. зазначає, що тестування ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я здійснювалось за допомогою імунохроматографічного тесту на наркотики (ІХК), тобто так званого швидкого тесту. Разом з тим, у випадку позитивного результату такого тесту, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачає обов`язкове підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини у біологічних зразках особи за допомогою лабораторного дослідження, чого працівниками закладу охорони здоров`я, де проводився огляд ОСОБА_1 , зроблено не було, тому висновок про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння є недопустимим доказом.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. доводи апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення судової-повістки повідомлення на його поштову адресу, у судове засідання двічі не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д.Б., вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення
та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, не дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не підтверджується належними доказами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259057 від 28 лютого 2025 року, цього ж дня о 19 год. 30 хв.по вул. Набережна, 18-Б у місті Вишгород, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у Вишгородській ЦРЛ, висновок лікаря номер 32, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення підписав, однак будь-яких письмових пояснень не надав.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано висновок щодо результатів медичного огляду № 32 від 28 лютого 2025 року, складений лікарем Вишгородської ЦРЛ, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання наркотичних засобів (марихуана) (с.с.4).
Частиною 1 статті 9 КУпАПвизначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до приписів п. п. 1.3, 1.4 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. При цьому, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правила.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Положеннями п. 2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану наркотичного сп`яніння, фіксація проведення такого огляду відповідно до вимог законодавства і його результати.
Згідно Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, (тут і далі у редакції на час проведення огляду, далі - Інструкція № 1452), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2 Інструкції).
Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи
декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4).
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).
За змістом статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи відсутність спеціальних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, для огляду на стан наркотичного сп`яніння, огляд водія, у якого наявні ознаки наркотичного сп`яніння, проводяться у закладі охорони здоров`я.
Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що працівник поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 у зв`язку із оформленням матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася за участю останнього, зазначає, що вбачає у нього ознаки наркотичного сп`яніння та пропонує пройти огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погоджується, заперечуючи вживання наркотичних засобів.
При цьому працівником поліції не були зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, які він виявив у ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що лікарем-наркологом проведено швидкий тест навміст
наркотичних засобів у сечі ОСОБА_1 , який дав позитивний результат на марихуану. ОСОБА_1 категорично заперечував результат тесту, стверджуючи, що він взагалі не курить.
З витребуваного суддею місцевого суду акту медичного огляду № 32 від 28 лютого 2025 року, складеного за результатом медичного огляду ОСОБА_1 , вбачається, що лікарем-наркологом ОСОБА_2 було встановлено, що ОСОБА_1 має охайний вигляд, чистий одяг, поведінка адекватна, свідомість ясна, орієнтується в просторі, мовна здатність не порушено, наявне почервоніння очей, дихання не змінене, пульс 140/80, зіниці не змінені, реакція на світло жива, рухова сфера збережена, міміка звичайна, запах алкоголю відсутній, швидкий тест на 10 речовин «Wondfo № 10» (ІХА) позитивний на марихуану (с.с.34).
Відповідно до пунктів 7-8 розділу ІІІ Інструкції № 1452, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.
Згідно п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 із змінами, внесеними постановою КМ № 690 від 13 червня 2024 року (далі Порядок), огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Відповідно до інструкції до експрес-тесту «Wondfo № 10», комбінований тест Wondfo на наркотики у вигляді панелі - це конкурентний імунохімічний аналіз для визначення наявності наркотичних речовини у сечі людини.
Тест призначений для розрізнення негативного результату від можливого позитивного. Всі позитивні результати повинні бути підтверджені за допомогою лабораторного дослідження.
Таким чином, метод імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики in vitro «Wondfo № 10» не є лабораторним дослідженням у розумінні пункту 10 Порядку.
Отже, в даному випадку, отримавши позитивний результат тесту ОСОБА_1 , лікарем-наркологом не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу, як того вимагає Порядок та Інструкція № 1452.
Пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції № 1452 передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, результати огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння є недійсними.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що висновок № 32 від 28 лютого 2025 року є неналежним доказом, оскільки був складений з порушенням вимог Порядку та Інструкції № 1452 без проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу.
На вказані обставини не звернула увагу суддя першої інстанції, зробивши висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року стосовно
ОСОБА_1 щодо порушення ним п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння був проведений з порушенням встановленої законом процедури, тому є недійсним.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки у результаті апеляційного перегляду встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена належними доказами, провадження в справі щодо нього в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.247, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити.
Постанову судді Вишгородського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувати та закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт
Оригінал: reyestr.court.gov.ua