Вирок від 04 березня 2026 р. у справі №643/3725/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/676/26

Справа № 643/3725/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12025226200000144 від 13.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кундур Архаринського району Амурської області Російської Федерації, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 758/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, за наказом начальника ОСОБА_4 від 28.01.2025 № 29-PС був призначений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на посаду водія кулеметного взводу 1 штурмового батальйону.

Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», на момент вчинення кримінального правопорушення молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на посаді водія кулеметного взводу НОМЕР_1 штурмового батальйону та вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу у Збройних Силах України.

У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, молодший сержант ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.

Однак, всупереч вказаним вимогам законодавства України, молодший сержант ОСОБА_3 став на шлях протиправної діяльності, за наступних обставин.

12.03.2025 о 21:55 годині молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у відпустці, знаходився у громадському місці, біля будинку № 187 по пр. Льва Ландау у м. Харкові, де почав безпідставно стукати у віконне скло кв. АДРЕСА_3 вказаного будинку, в якій мешкає малознайома йому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з двома неповнолітніми дітьми і вимагати, щоб вона покликала його знайомого на ім?я ОСОБА_6 , який на його думку знаходився у вказаній квартирі.

На стук до вікна підійшла власниця квартири ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповіла ОСОБА_3 , що ОСОБА_6 у неї в квартирі немає і вона не може його покликати, але ОСОБА_3 , будучи агресивно налаштованим, безпідставно розпочав словесний конфлікт з нею, ображаючи її честь та гідність брудною нецензурною лайкою, наполягаючи, щоб вона покликала йому ОСОБА_6 , не приймаючи до уваги її доводи, та кулаком своєї правої руки наносити удари по скляному вікну, на що ОСОБА_5 почала фіксувати його протиправні дії на відеозапис свого мобільного телефону і попередила, що якщо він не припинить їх, вона викличе поліцію.

Не припиняючи своїх протиправних дій, ОСОБА_3 , розлютившись ще більше, усвідомлюючи, що він знаходиться у громадському місці, маючи протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати ОСОБА_5 і оточуючим своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, зневажливе ставлення до чужої власності, своє протиправне буйство і агресію, п?яне молодецтво та бешкетність, діючи зухвало, з хуліганських спонукань, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, підняв із землі каміння та, утримуючи його в правій руці, проявляючи особливу зухвалість, умисно зі значною силою жбурнув його у скло вікна квартири АДРЕСА_4 , розтрощивши скло у нерухомій частині однокамерного склопакета (висота скла 1450 мм, ширина скла 500 мм, товщина скла 24 мм; 4 мм - товщина першого скла, 16 мм – ширина повітряної камери, 4 мм товщина другого скла) металопластикового вікна, закинувши каміння у кухонне приміщення квартири, налякавши своїми агресивними, буйними діями та погрозами власника квартири ОСОБА_5 та її двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого, вважаючи свій протиправний умисел доведеним до кінця, самостійно припинив свої протиправні хуліганські дії і пішов з місця вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з висновком експертного дослідження, в ході вчинених ОСОБА_3 протиправних дій, потерпілій ОСОБА_5 заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 1 102,36 грн, внаслідок пошкодження нерухомої частини однокамерного склопакета висота скла 1450 мм, ширина скла 500 мм, товщина скла 24 мм, (4 мм – товщина першого скла, 16 мм - ширина повітряної камери, 4 мм товщина другого скла).

Вказані протиправні дії ОСОБА_9 є умисними, зухвалими, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, вчиненими в громадському місці, з хуліганських мотивів, з проявом особливої зухвалості, і з демонстративною зневагою до норм та правил поведінки в суспільстві.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України, тобто хуліганство – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вказані обставини не заперечуються учасниками судового провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно із заявою ОСОБА_3 , щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника адвоката ОСОБА_10 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження № 12025226200000144 від 13.03.2025, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла також надала заяву, згідно з якою згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акта, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, із середньо спеціальною освітою, має постійне місце мешкання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України – є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У даному випадку, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який має середньо спеціальну освіту, в силу ст. 89 КК України не судим, майновий стан обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді штрафу у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, за якою він обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.

На переконання суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою. Саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 790 від 28.03.2025 у розмірі 424,08 грн суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлений.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирається.

Цивільний позов не заявлявся.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 790 від 28.03.2025 у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) грн 08 коп.

Речові докази:

- CD-R диск з одним відео записом; CD-R диск з одним аудіо записом – після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання його копії.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1