Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №630/1619/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1619/25

Провадження № 3/630/6/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 березня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Сухоруков І.М. розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого штукатуром у ТОВ «Східбуд», який зареєстрований: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.11.2025 приблизно о 21.36 у м.Люботин на вул. Слобожанській, буд. 52, керував транспортним засобом електроскутером Crosser Brand Electric Scooter потужністю 1200w та працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова. ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис.

У діях ОСОБА_1 є порушення п.п. 2.5 ПДР України. Відповідальність за дане діяння передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, та пояснив, що водійського посвідчення він ніколи не отримував. Він придбав собі електровелосипед Crosser Brand Electric Scooter, на якому є педалі а також електричний двигун потужністю 1200 w. 23.11.2025 він їхав на цьому транспорті із увімкнутим електричним двигуном. Його зупинили працівники поліції та звинуватили, що він, начебто у стані сп`яніння. Він відмовився проходити медичний огляд на стан сп`яніння, так як його транспорт у розумінні ПДР та законодавства не є транспортним засобом, а є велосипедом і для його керування не потрібно отримувати посвідчення водія. З цього приводу є багато судової практики, коли суди вважали, що неможна притягувати за ст.130 КУпАП за керування електроскутерами з двигунами потужністю до 3 кіловат.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 521751 від 23.11.2025р.,

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксовано виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, а також зафіксовано відмову водія від проходження такого огляду.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, де зафіксовано виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, а також зафіксовано відмову водія від проходження такого огляду.

- копією постанови серії ЕНА № 6210120 від 23.11.2025 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 за керування транспортним засобом електроскутером Crosser Brand Electric Scooter потужністю 1200w без мотошолома.

- довідками інспектора САП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області та РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, згідно яких, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував,

- відеозаписом подій на DVD- диску.

Посилання ОСОБА_1 на те, що електровелосипед, на якому він їхав не є механічним транспортним засобом, оскільки він має потужність менше 3 кВт, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій, зокрема передбачених статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема пункт 1.10. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №13-06, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами від 24.02.2023, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 тощо.

Так, згідно п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.

Втім, норма статті 130 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, або відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність для водіїв усіх транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер (електросамокат), і у вузькому - механічний транспортний засіб.

Слід зазначити, що 23 березня 2023 року набрав чинності Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», яким внесено зміни до Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, визначено, що:

-електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії;

-легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

-низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Зазначені зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі №127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи, як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката, як механічного транспортного засобу, з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Згідно наданих ОСОБА_1 товарного чеку та товарних характеристик, засіб Crosser Brand Electric Scooter має електричний двигун потужністю 1200 Вт, вагу 94 кг та максимальну швидкість 60 км/год.

З огляду на вищевикладене, електричний транспортний засіб Crosser Brand Electric Scooter, яким керував ОСОБА_1 (як учасник дорожнього руху: водій), являється транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного, наркотичного сп`яніння, а також за відмову від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена статтею 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, судом не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Пом`якшуючих обставин, визначених ст. 34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Відповідно до п. 1.10. Розділу 1. Загальних положень ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій – особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Як вбачається з довідок інспектора САП ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області Ю. Чорної та РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Отже, ОСОБА_1 в контексті ПДР та Закону України «Про автомобільний транспорт» не може вважатися водієм.

Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд приходить до висновку про неможливість покладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній не отримував водійського посвідчення і підлягає притягненню до відповідальності за санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, як «інша особа».

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України«Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. в дохід держави.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 268, 283, 284, КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA168999980313020149000020001, Банк одержувача – Казначейство України, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300).

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя: І.М. Сухоруков