Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 05 березня 2026 р.
Справа: №385/282/26
Суддя: ВЕНГРИН М. В.
Справа №: 385/282/26 Провадження № 3/385/84/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.2026 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 11.02.2026 о 11:24 в м. Гайворон по вул.. Центральна керуючи автомобілем Vоlkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , під час об`їзду перешкоди, а саме автомобіля Вольво V50, номерний знак НОМЕР_2 який стояв, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, також недотримався безпечного інтервалу, в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, а саме на стоячому автомобілі Вольво V50 відбите ліве дзеркало, а на автомобілі Vоlkswagen Jetta праве дзеркало має тріщину показчика повороту та подряпину корпусу дзеркала, чим порушив вимоги п. 13.3 ПДР, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим належним чином про дату час та місце проведення судового розгляду. Про причини неявки суд не повідомив. Будь яких клопотань не заявляв.
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення такого, не з`явився, будь-яких заяви чи клопотань не подавав.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_2 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом. З огляду на те, що ОСОБА_1 достовірно знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який розглядаються Гайворонським районним судом Кіровоградської області, що підтверджується, окрім вказаних протоколів, дослідженими судом відеозаписами, долученим до матеріалів справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його явки в судове засідання з поважних причин, не з`явився в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як зловживання своїм правом, направлене на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно ст. 9, 247 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна внаслідок порушення ПДР.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 588725 від 11.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 11.02.2026 о 11:24 в м. Гайворон по вул. Центральна керуючи автомобілем Vоlkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 , під час об`їзду перешкоди, а саме автомобіля Вольво V50, номерний знак НОМЕР_2 який стояв, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку, також недотримався безпечного інтервалу, в результаті чого відбулося зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, а саме на стоячому автомобілі Вольво V50 відбите ліве дзеркало, а на автомобілі Vоlkswagen Jetta праве дзеркало має тріщину показчика повороту та подряпину корпусу дзеркала.
З протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію від 11.02.2026 вбачається, що ОСОБА_2 11.02.2026 о 11:24 в м. Гайворон по вул. Центральна 83, припаркував свій автомобіль Вольво V50 номерний знак НОМЕР_2 та повернувшись виявив що трапилось ДТП за участю його автомобіля та невідомого транспортного засобу, який залишив місце ДТП і поїхав в невідомому напрямку, під час ДТП на його автомобілі пошкоджено ліве переднє дзеркало.
З письмового пояснення ОСОБА_2 від 11.02.2026 вбачається, що 11.02.2026 о 11:30 в м. Гайворон по вул.. Центральна 83, він припаркував свій автомобіль Вольво V50 номерний знак НОМЕР_2 а о 11:40 виявив, що сталась ДТП з його стоячим автомобілем а саме відбите ліве переднє дзеркало, При перегляді відео бачив що в цей час їхав автомобіль Vоlkswagen Jetta номера якого він не бачив та вважає, що саме цей автомобіль вчинив ДТП. Інші свідки ДТП відсутні.
З письмового пояснення ОСОБА_1 від 11.02.2026 вбачається, що 11.02.2026 о 11:30 в м. Гайворон по вул. Центральна 83, він близько обіду керував своїм автомобілем Vоlkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 та не бачив, що він вчинив ДТП при роз`їзді з автомобілем Вольво V50 номерний знак НОМЕР_2 , чим пошкодив його ліве дзеркало заднього виду. Також зазначив, що його автомобіль повністю непошкоджений.
З доданих фото вбачається, що на автомобілі Вольво V50 наявне пошкодження лівого дзеркала заднього виду, на автомобілі Vоlkswagen Jetta праве дзеркало брудне, містить тріщинку.
Відповідно до ст. 279, 280 КУпАП, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.
Нормами статті 278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов`язок перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи.
Згідно з положеннями частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, з урахуванням положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року та «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципи рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, в фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 ЄКПЛ.
Таким чином уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий протокол, не додано беззаперечних доказів адміністративного правопорушення, а саме з протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення чи іншу подію та письмового пояснення потерпілого ОСОБА_2 не вбачається, що саме автомобіль Vоlkswagen Jetta, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 вчинив ДТП, зокрема такі містять лише твердження, що автомобіль Vоlkswagen Jetta проїждав біля припар кованого автомобіля, що належить потерпілому; в письмового поясненні ОСОБА_1 заперечує наявність пошкоджень автомобіля, з долученої фотографії неможливо достовірно встановити наявність пошкоджень правого дзеркала Vоlkswagen Jetta, окрім дрібної тріщинки, при чому доказів того, що така утворилась в цей день та саме від даної ДТП.
Таким чином, на переконання суду, вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення поза розумним сумнівом не доведено.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 10 травня 2018 року у справі №760/9462/16-а.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з частиною 2 статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а,в силу принципу невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеності невинуватості цієї особи.
Зміст загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 06.12.1998 року,полягаєв тому,що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням коригувати обвинувачення, а також збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставиною, яка виключає провадження по справі, за якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю.
У зв`язку з наведеним впровадження в справі слід закрити.
Керуючись ст. 124, п. 1 ст. 247 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя : / М. В. ВЕНГРИН
Дата документа 06.03.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua