Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №376/3632/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3632/25

Провадження № 3/376/43/2026

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року Сквирський районний суд Київської області у складі: головучого судді Батовріної І.Г., секретаря судових заідань Гіптенко Є.О., розглянувши матеріали, що надійшли від батальйону №2 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 листопада 2025 року о 23.56 год. по вул.Космонавтів в с.Чубинці Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив п.2,5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Гашенко О.А. в судовому засіданні заявила клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з недоведеністю винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, через: відсутніть підстав для зупинки транспортного засобу, порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , ненадання йому першої медичної допомоги та невидачі направлення для проходження медичного огляду в лікарні. Не заперечувала, що на відеозаписі відображено ОСОБА_1 , про те зазначила, що останній є тяжко хворим, має інвалідність ІІ групи, в момент зупинки транспортного засобу йому стало зле, він просив надати йому медичної допомоги, тому не проходив медичний огляд, оскільки перш за все хвилювався за власне здоров`я.Уся його поведінка обумовлена виключно його захворюванням, оскільки за станом здоров`я ОСОБА_1 взагалі заборонено вживати алкогольні напої.

Суд, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, дійшов до наступного.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст.245КУпАП,є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог п. 2.5 ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Положенням ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями вимог частини 2,3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння за допомогою технічних засобів або у лікаря нарколога, в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №515252 від 17.11.2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Сквирської ЦРЛ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6166926 від 17.11.2025 за ч.1 ст. 126 КУпАП; відеозаписами з нагрудної бодікамери працівників поліції та відеореєстратора службового транспорту.

Так, протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зокрема у цьому протоколі вказані ознаки алкогольного сп`яніння, що були встановлені патрульним поліцейським, серед інших запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відпвідає обстановці, що узгоджується з п. 3 розділу1Інструкції №1413/27858.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти Російської Федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних бодікамер поліцейських, які чітко відображають нерівний рух транспортного засобу Renault Duster д.н.з. НОМЕР_2 , якого наздоганяє службовий автомобіль працівників поліції і вихід з-за керма ОСОБА_1 , який намагається тікати з місця зупинки транспортного засобу, але був зупинений працівниками поліції та затриманий в порядку ст. 261 КУпАП. Крім того, на записах з бодікамер працівників поліції вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності неодноразово відмовляється від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (26.21хв.,27-28хв.,32хв. clip 2), більш того також відмовляється від проходження огляду в кареті швидкої допомоги, як була викликана на місце зупинки транспортного засобу.

Суд відзначає, що ці відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Також додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від проходження встановлюється ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією № 1413/27858.

Встановленим порядком визначено, що водій має на право не погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, а також не погодитись з його результатами.

У такому випадку водій зобов`язаний пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я.

Заперечення представника ОСОБА_1 щодо неможливості пройти огляд самойстійно через невручення працівниками поліції направлення для проходження відповідного огляду не є переконливими з огляду на наявність в Білоцерківському районі безліч приватнийх лікарнь та лабараторій, більш того, слід зазначити , що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.2.5 ПДР України ( відмова від проходждення огляду), а не п.2.9 ПДР України (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння)

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, та в сукупності вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – Гашенко О.А. на те, що матеріали справи не містять доказів підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спростовуються відеозаписом з відео реєстратору службового автомобіля, на якому навіть незалежному спостерігачу є очевидним факт виїзду за межі проїзної частини автомобіля Renault Duster та його нерівної їзди. Також в матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 126 ч.1 КУпАП від 17.11.2025 відносно ОСОБА_1 , яка на час судового розгляду за змінена, не скасована.

Судом було забезпечено право на захист особи, можливість особи бути присутнім в судовому засіданні, надати докази та пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення.

Доводи представника ОСОБА_1 про його невинуватість, суд розцінює як спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинення правопорушення.

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України матеріали справи не містять, а отже суб`єктивні твердження предтавника особи, яка приягується до адміністративної відповідальності з цього приводу, а саме те, що працівниками поліції спотворено події, є необґрунтованими.

Інші доводи представника ОСОБА_1 , в тому числі перерваної фіксації камерою адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки не змінюють суті правопорушення, не спростовують факту керування транспортним засобом та відмови водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, тобто вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогамст. 251 КУпАП

Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин викладені обставини дають обґрунтоване право притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке є умисним і суспільно небезпечним, особу порушника, ступінь його провини, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчиненню нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів.

Суддя І.Г.Батовріна