Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №283/2234/25 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2234/25

провадження №2/283/95/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 березня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., за участю представника позивача адвоката Шевченка С.М. (в режимі ВКЗ), відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Малині цивільну справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (м. Малин вул. Грушевського, 42) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька дітей,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

27 серпня 2025 року представник позивача адвокат Шевченко С.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить виключити записи про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дітей з актових записів про їх народження, а саме: з актового запису № 159 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 13.09.2024 Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також з актового запису № 160 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 13.09.2024 Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Разом з матеріалами позову було подано клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи.

В обґрунтування позовних вимог вказує, ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Житомир у сторін народились спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно копій свідоцтв про народження дітей серії НОМЕР_1 від 13.09.2024 та серії НОМЕР_2 від 13.09.2024 та роздруківок інформації з веб-порталу «Дія», батьком дітей зазначено ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 .

20 вересня 2024 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано у Малинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 20.09.2024 складений відповідний актовий запис № 157.

Наприкінці червня 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до Малинського районного суду Житомирської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до судового наказу, виданого 01 липня 2025 року Малинським районним судом Житомирської області, у справі № 283/1617/25, стягнуто з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 30.06.2025 і до досягнення дітьми повноліття.

Однак, нещодавно у позивача з`явились сумніви щодо того, що він є рідним (біологічним) батьком дітей та вважає, що відсутнє кровне споріднення між ним та дітьми, тому ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про оспорювання свого батьківства та виключення записів (відомостей) про себе як батька дітей з актових записів про їх народження.

Явка та позиція сторін по справі:

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача адвокат Шевченко С.М. в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для вирішення питання про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька дітей, вважає необхідним відмовити за безпідставністю, виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року клопотання представника позивача адвоката Шевченка С.М. про призначення судово молекулярно-генетичної експертизи задоволено, проведення якої доручено експертам Медико-генетичного центру ТОВ «Мама Папа» (вул. Тарасівська, 2/21, м. Київ, 01033).

05 грудня 2025 року з експертної установи надійшов висновок експерта №50726 від 26 листопада 2025 року.

Ухвалою суду 11 грудня 2025 року відновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 27 січня 2026 року.

Факт укладення шлюбу 20 вересня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , зареєстрований Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.21).

Судом встановлено з актового запису про народження № 159 від 13 вересня 2024 року, свідоцтво серії НОМЕР_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15-16).

Також в актовому записі про народження № 160 від 13 вересня 2024 року, свідоцтво серії НОМЕР_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17-18).

Судовим наказом, виданого 01 липня 2025 року Малинським районним судом Житомирської області, у справі № 283/1617/25, стягнуто з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 30.06.2025 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.26).

Висновком молекулярно-генетичної експертизи Медико-генетичного центру ТОВ «Мама Папа» від 26 листопада 2025 року встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9997 %.

Ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99997 %. (а.с.50-71).

Мотиви та застосовані норми права.

Статтею 51 Конституції України, частинами 2-3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

На реалізацію положення Конституції і передбачено визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, оскільки гарантується дитині батьківство, незалежно від того, в шлюбі перебувають її батьки чи ні.

Згідно ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зауважував, що наразі ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (див. наприклад рішення ЄСПЛ у справі «Kalacheva v. russian federation» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Крім того ЄСПЛ у справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) звертав увагу, що хоча найважливіше завдання статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) це захист особи від довільних дій державних органів, можуть також існувати позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною «повагою» до приватного чи сімейного життя. Ці позитивні зобов`язання можуть передбачати вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя, навіть у сфері міжособистісних стосунків людей (див. справу «Мікулич проти Хорватії» (Mikulic v. Croatia, № 53176/99) та справу «С. Х. та інші проти Австрії» (S.H. and Others v. Austria), № 57813/00).

Окрім того, повага до приватного життя вимагає, щоб кожна людина мала змогу встановити подробиці свого особистого походження, а право особи на таку інформацію має важливе значення в контексті впливу на його чи її особистість, які визначають розвиток людини. Таке встановлення передбачає отримання інформації, необхідної для розкриття істини щодо важливих аспектів особистого походження, як-от особистість батьків (див., наприклад, справу «Келін та інші проти Румунії» (Calin and Others v. Romania), № 25057/11).

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства, суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Пунктами 2.13,2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК, - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Для встановлення чи оспорювання батьківства проводиться експертиза ДНК.

Експертиза ДНК або молекулярно-генетична експертиза призначається з метою формування належної, допустимої та достатньої за стандартом доказування «поза розумним сумнівом» доказової бази.

Об`єктом молекулярно-генетичного дослідження є ядерна ДНК (ДНК, розташована в ядрі клітини), отримана з крові, слини, букального та іншого епітелію, волосся (при наявності волосяного фолікула), а також часток тканин і органів людини. Для визначення спірного батьківства необхідна присутність ймовірного батька і дитини для проведення забору вихідного біологічного матеріалу. В результаті проведення ДНК-аналізу на предмет встановлення батьківства ймовірність похибки позитивного висновку становить 0,000001%. Негативний факт батьківства встановлюється із 100% ймовірністю.

Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

Беззаперечним доказом для визнання чи спростування батьківства у судовому порядку може бути висновок судово-генетичної експертизи.

Висновком молекулярно-генетичної експертизи Медико-генетичного центру ТОВ «Мама Папа» від 26 листопада 2025 року встановлено ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,9997 %. Ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,99997 %, який доводить походження дитини від позивача та є беззаперечним доказом у справі.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Верховний суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про виключення відомостей про ОСОБА_2 як батька з актових записів про народження дітей, а саме: з актового запису № 159 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 13.09.2024 Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також з актового запису № 160 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 13.09.2024 Малинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не підлягають задоволенню, оскільки стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а наявність кровного споріднення між батьком ОСОБА_2 та дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується висновком експерта, що спростовує позицію позивача.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача у справі.

Керуючись статтями 10, 11, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про оспорювання батьківства та виключення відомостей про особу як батька дітей за безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений та підписаний 09 березня 2026 року.

Суддя