Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №420/33877/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/33877/25

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. Дата і місце ухвалення: 24.11.2025р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірним наказом до ОСОБА_1 , старшого державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці, застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог статей 501, 520 та 541 Митного кодексу України, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731. Вказаний наказ ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки в ньому не зазначено, які саме рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, не були виконані позивачем. Порушення, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, полягає в тому, що старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 не було направлено запиту до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо надання довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил №0447/50000/24, у зв`язку з чим витрати митного органу у справі про порушення митних правил не обраховувались та не були направлені до суду. Позивач стверджував, що прийняття рішень щодо стягнення витрат є виключною компетенцією суду. Разом з тим, питання щодо стягнення витрат у справах про порушення митних правил не є пріоритетним оскільки судом розглядаються питання щодо наявності у діях особи ознак порушення митних правил, ступінь вини особи, наявність пом`якшувальних або обтяжувальних обставин, строки притягнення особи до відповідальності, подальша доля затриманих в справі предметів (ст. 487, 527 МК України, ст. 280, 283 КУпАП). Отже, в судовому засіданні повноваження позивача обмежуються правом на подачу клопотань, тоді як рішення, в тому числі про стягнення витрат, ухвалює виключно суд. Враховуючи закріплене законодавством право представника митного органу заявляти усні клопотання та відсутність вимоги щодо їх обов`язкового подання у письмовій формі, будь-які твердження про нібито порушення ОСОБА_1 положень ст.501 МК України є безпідставними. Крім того, позивач стверджував, що строк притягнення його до дисциплінарної відповідальності по справі про порушення митних правил №0447/50000/24 (судова справа №521/10087/24) сплинув.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношення ОСОБА_1 ».

??????Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 24.11.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано обґрунтування в наказі Одеської митниці від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 » суті та обставин допущеного позивачем проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності. Судом надана неналежна оцінка обставинам справи №0447/50000/24 від 19.04.2024р. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, провадження у якій здійснено старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 . Зокрема, позивачем не було направлено запиту до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо надання довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил, про що свідчать дані зазначені в службовій записці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці від 02.09.2025р. №22/22-03/43696. Оскільки відповідний запит від управління боротьби з порушеннями митних правил не надходив, довідка про розрахунок витрат на зберігання товару по справі про ПМП 0447/50000/24 не надавалась. У зв`язку з цим, витрати митного органу у справі про порушення митних правил не обраховувались та не були направлені до суду. З неналежним дотриманням вимог статей 501, 520 та 541 Кодексу та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731, 06.02.2025р. автомобіль було повернуто власнику без обрахування витрат митного органу по справі про порушення митних правил. На теперішній час витрати на зберігання товару по вищевказаному протоколу ПМП не стягувалися. Сума, яка підлягає поверненню 102929,29 грн.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ОСОБА_1 , як посадова особа, відповідальна за супроводження справ про порушення митних правил, після отримання копій судових постанов повинен був здійснювати заходи щодо належного супроводження справ. У разі виявлення, що судом питання про компенсацію цих витрат не вирішено або не зазначено у резолютивній частині постанови, ОСОБА_1 мав невідкладно вжити заходів для виправлення ситуації - підготувати та направити до суду відповідне клопотання або інші процесуальні документи з метою забезпечення стягнення таких витрат. Саме такі дії є проявом належного виконання службових обов`язків, передбачених статтями 501, 519 та 520 Митного кодексу України, які спрямовані на ефективний захист інтересів держави. Невжиття подібних заходів після отримання судових рішень свідчить про формальний підхід до службових обов`язків, чого суд першої інстанції не врахував.

Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не правильно трактуються положення частини 3 статті 65 Закону України «Про державну службу» щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Чинним законодавством України не визначено поняття «триваюче правопорушення». За загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення. У цій справі учинені ОСОБА_1 порушення (неналежне виконання обов`язків) фактично є триваючим правопорушенням, оскільки неналежне виконання обов`язків тривало протягом його перебування на посаді головного державного інспектора.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що в апеляційній скарзі Одеська митниця обмежується загальним посиланням на норми Митного кодексу України та Закону України «Про державну службу», не наводячи жодного аналізу конкретних обставин справи та не доводячи наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Позивач стверджує, що у справах №0619/50000/24 та №0831/50000/24 ним було не лише формально долучено довідки про понесені витрати, а в повному обсязі здійснено всі необхідні процесуальні дії, зібрано доказові матеріали та забезпечено належний супровід проваджень, що в результаті призвело до ухвалення рішень на користь держави. Таким чином, діяльність ОСОБА_1 у вказаних справах була активною, добросовісною та спрямованою на досягнення позитивного результату. Водночас позивачу, як можливому суб`єкту дисциплінарної відповідальності, безпідставно ставиться у вину відсутність у судових рішеннях відомостей про стягнення витрат, попри те, що ухвалення та зміст судового рішення не належать до повноважень ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що він не приймає відповідних рішень і не може впливати на їх остаточний зміст, а всі процесуальні дії, які залежали від нього, були виконані у повному обсязі та належним чином. За таких обставин, покладення на ОСОБА_1 відповідальності за обставини, що перебувають поза межами його повноважень та компетенції, є необґрунтованим і таким, що суперечить принципам законності та персональної відповідальності. Не долучення довідки про витрати митного органу у справі №0447/50000/24 сталося виключно внаслідок необережності та під впливом сукупності об`єктивних і суб`єктивних чинників, а саме: значного службового навантаження, постійної участі у судових засіданнях, а також специфічних умов роботи, які суттєво ускладнювали організацію щоденної діяльності. Йдеться про прояв звичайного людського фактору, а не про умисне чи недобросовісне невиконання службових обов`язків. При цьому, відділ провадження у справах про порушення митних правил не здійснює ні видачу товарів зі складу митного органу, ні контролю за цією видачею. ОСОБА_1 у межах своєї компетенції було належним чином та у достатньому обсязі проінформовано відповідальний структурний підрозділ про необхідність відшкодування витрат митного органу на зберігання товарів та сплати відповідних митних платежів. Позивач стверджує про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями (або бездіяльністю) та будь-якими негативними наслідками для держави. Просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ним було подано до Хаджибейського районного суду м. Одеса клопотання про стягнення витрат у справі №0447/50000/24. Розгляд даної справи призначено на 29.01.2026р. До того ж, при прийнятті спірного наказу Одеською митницею не враховано, що законодавець установив граничний строк притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності — один рік з моменту вчинення проступку, що прямо передбачено як у статті 74, так і у статті 65 Закону України «Про державну службу».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Одеської митниці від 15.07.2021р. №99-о ОСОБА_1 , радник митної служби ІІІ рангу, займав посаду старшого державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці з 15.07.2021р.

Згідно наказу Одеської митниці від 14.01.2025р. №113-о позивача переведено на посаду старшого державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці.

Наказом Одеської митниці №221 від 01.04.2025р. «Про призначення та проведення тематичної перевірки» призначено тематичну перевірку щодо дотримання посадовими особами структурних підрозділів Одеської митниці вимог статтей 519-520 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731 «Порядок обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування» за період з 01.09.2024р. по 19.03.2025р., причини та наслідки яких можуть свідчити про можливе порушення вимог законодавства України, нормативно-правових актів, розпорядчих документів Держмитслужби та Одеської митниці під час виконання своїх посадових обов`язків, визначених Положеннями про структурні підрозділи, посадовими інструкціями та контрактами про проходження державної служби.

Актом про результати тематичної перевірки, проведеної на підставі наказу Одеської митниці від 01.04.2025р. №221, встановлено наступне:

«Справа №00619/50000/24 від 27.05.2024р. за ознаками правопорушення, передбаченого ст.484 Митного кодексу України: провадження здійснено старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 .

Тимчасово вилучений товар (модуль монітору) поміщено 16.08.2024р. до митного складу «Сільгосппостач» (Одеська область, с. Усатово, вул. Новомосковська дорога, буд. 23).

Запит про надання довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил управлінням боротьби з порушеннями митних правил було направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку 07.06.2024р. (від 07.06.2024р. № 20-06/20-06/24374). …Вказана вище справа про порушення митних правил буде направлена для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси не пізніше, ніж 24.06.2024р….

Згідно довідки по справі про порушення митних правил №00619/50000/24 від 27.05.2024р. відповідно до статті 519 Митного кодексу України витрати складаються з витрат на зберігання майна та становлять суму 160,83 грн. за весь період зберігання. Комісією встановлено, що довідка про витрати митного органу у зазначеній справі про порушення митних правил подавалась разом з матеріалами на розгляд Малиновського районного суду м. Одеси для здійснення відшкодування понесених витрат митниці, але у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 відсутні вимоги щодо стягнення витрат митного органу. Рішенням суду особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 484 Митного кодексу України. Адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією безпосередніх предметів правопорушення згідно протоколу № 00619/50000/24 від 27.05.2024.

11.04.2025р., тобто після винесення рішення по Протоколу 3-П наради керівного складу Одеської митниці від 19.03.2025р., де було наголошено про вказаний недолік, та після розпочатої даної перевірки представником Одеської митниці було направлено клопотання до Малиновського районного суду щодо вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів.

На даний час тимчасово вилучений товар знаходиться у митному складі «Сільгосппостач» (Одеська область, с. Усатово, вул. Новомосковська дорога, буд. 23).

На теперішній час витрати на зберігання товару по вищевказаному протоколу ПМП не стягувалися. Сума яка підлягає поверненню 160,83 гривень.

Справа №0831/50000/24 від 11.08.2024р. за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України: провадження здійснено старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 .

Тимчасово вилучений товар (вологі серветки) поміщено 16.08.2024р. до митного складу «Сільгосппостач» (Одеська область, с. Усатово, вул. Новомосковська дорога, буд. 23).

Запит про надання довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил управлінням боротьби з порушеннями митних правил було направлено до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку 17.09.2024р. (від 17.09.2024р. №20-06/20-06/42921). …Вказана вище справа про порушення митних правил буде направлена для розгляду до Малиновського районного суду м. Одеси не пізніше, ніж 27.09.2024р….

Згідно довідки про витрати митного органу у справі про порушення митних правил №0831/50000/24 від 11.08.2024р. відповідно до статті 519 Митного кодексу України витрати складаються з витрат на зберігання майна та становлять суму 1468,46 грн. за весь період зберігання. Комісією встановлено, що довідка про витрати митного органу у зазначеній справі про порушення митних правил подавалась разом з матеріалами на розгляд Малиновського районного суду м. Одеси для здійснення відшкодування понесених витрат митниці, але у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 05.12.2024р. відсутні вимоги щодо стягнення витрат митного органу. Рішенням суду особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України. Адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товарів, вилучених згідно протоколу № 0831/50000/24 від 11.08.2024р.

11.04.2025р., тобто після винесення рішення по Протоколу 3-П наради керівного складу Одеської митниці від 19.03.2025р., де було наголошено про вказаний недолік, та після розпочатої даної перевірки, представником Одеської митниці було направлено клопотання до Малиновського районного суду щодо вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів.

На даний час тимчасово вилучений товар знаходиться у митному складі «Сільгосппостач» (Одеська область, с. Усатово, вул. Новомосковська дорога, буд. 23) та 29.05.2025р. заарештовано державним виконавцем.

На теперішній час витрати на зберігання товару по вищевказаному протоколу ПМП не стягувалися. Сума яка підлягає поверненню 1468,46 гривень.

Справа №0447/50000/24 від 19.04.2024р. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України: провадження здійснено старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 .

До матеріалів вищевказаної справи, старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 не було направлено запиту до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо надання довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил. У зв`язку з цим, витрати митного органу у справі про порушення митних правил не обраховувались та не були направлені до суду.

Тимчасово вилучений товар (рідина до електронних цигарок) поміщено 22.04.2024р. до митного складу «СКЛАД №3» (м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21а). Товар, який тимчасово вилучено за вищезазначеною справою про порушення митних правил, було 14.07.2025р. передано до ТОВ «ПЕРША ПРАВНИЧА ЛІГА». Тимчасово вилучений автомобіль BMW 525і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації - республіка Молдова поміщено 22.04.2024р. до митного складу «ПРОМБАЗА» (Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, буд. 104а).

06.02.2025р., в порушення вимог статей 501, 520, 541 Кодексу та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731 «Порядок обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування», автомобіль було повернуто власнику, без обрахування витрат митного органу по справі про порушення митних витрат.

На теперішній час витрати на зберігання товару по вищевказаному протоколу ПМП не стягувалися. Сума, яка підлягає поверненню 102929,29 грн.

Клопотання до суду щодо вирішення питання про стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів, не направлялось.

Дії або бездіяльність посадових осіб Одеської митниці у справі №0447/50000/24 від 19.04.2024р. щодо не обрахування повних витрат, пов`язаних зі зберіганням транспортного засобу, та видача його без стягнення повної суми, з моменту розміщення його на склад митниці, потребують окремої перевірки, у зв`язку з встановленням факту порушення посадовими особами Одеської митниці норм чинного законодавства, які виходять за предмет перевірки визначеним наказом від 01.04.2025р. №221.»

Вказаним актом, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, запропоновано порушити дисциплінарне провадження, зокрема, стосовно ОСОБА_1 .

Наказом Одеської митниці №118-дс від 14.08.2025р. порушено дисциплінарне провадження стосовно старшого державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці Дмитра Євдокимова.

Начальником управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці надано заперечення щодо результатів тематичної перевірки, затверджених актом від 28.07.2025р. №31/25, у яких, серед іншого зазначено, наступне:

«….в рамках здійснення провадження у справі про порушення митних правил №0619/50000/24 старшим державним інспектором Відділу Д.Євдокимовим довідку про витрати митного органу було долучено до матеріалів справи, що направлені до Хаджибейського районного суду м. Одеси. Разом з тим, під час судового засідання посадовими особами Відділу заявлено усне клопотання щодо відшкодування витрат митного органу. Додатково, після винесення рішення Малиновським районним судом м. Одеси у справі №521/10669/24 направлено клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат.

….в рамках здійснення провадження у справі про порушення митних правил №0831/50000/24 старшим державним інспектором Відділу Д.Євдокимовим довідку про витрати митного органу було долучено до матеріалів справи, що направлені до Хаджибейського районного суду м. Одеси. Разом з тим, під час судового засідання посадовими особами Відділу заявлено усне клопотання щодо відшкодування витрат митного органу. Додатково, після винесення рішення Малиновським районним судом м. Одеси у справі №521/17648/24 направлено клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат.

… щодо справи про порушення митних правил №0447/50000/24 зазначено, що відповідно до п. 9.1, 9.4 Порядку №731, товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх утримувачам лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів. Так, питання повернення тимчасово вилучених товарів та транспортних засобів, а також визначення витрат на їх зберігання не є виключною компетенцією Відділу провадження у справах про порушення митних правил."

Позивачем було надано письмові пояснення Голові дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи та начальнику Одеської митниці, відповідно до яких позивач категорично не погоджується з обставинами, що ставляться йому у провину. Зазначав, що єдиною правовою вимогою до нього, як посадової особи Відділу в частині відшкодування витрат, понесених митним органом, є вчасне направлення запитів до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, а також приєднання довідок до матеріалів справи під час направлення до уповноваженого органу для прийняття відповідного рішення. Зазначено також, що під час судового засідання було заявлено усні клопотання щодо відшкодування витрат митного органу. Водночас, питання щодо відсутності у постановах суду вимог про стягнення витрат, понесених митним органом, з особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, належить безпосередньо до компетенції суду.

19.09.2025р. Одеською митницею прийнято наказ №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 », яким до старшого державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог статей 501, 520, 541 Митного кодексу України, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731.

Відповідно до вказаного наказу, під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил (протоколи від 27.05.2024р. №0619/50000/24, від 11.08.2024р. №0831/50000/24, від 19.04.2024р. №0447/50000/24) ОСОБА_1 в межах своїх повноважень не заявив клопотання про стягнення митних витрат та не надіслав їх разом з матеріалами до суду, а також не оскаржив зазначені рішення суду з використанням всіх процесуально можливих заходів щодо стягнення митних витрат з визнаних винними осіб у зазначених справах. Крім того, ОСОБА_1 не долучив довідку про витрати митного органу в справі про порушення митних правил від 19.04.2024р. №0447/50000/24 при направленні матеріалів справи до суду. У своєму поясненні перед притягненням до дисциплінарної відповідальності від 16.09.2025р. ОСОБА_1 свою вину у скоєнні дисциплінарного проступку не усвідомив та не визнав.

Не погоджуючись з правомірністю наказу Одеської митниці від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » ОСОБА_1 оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов та скасовуючи спірний наказ суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були вчинені всі передбачені його посадовою інструкцією дії щодо недопущення порушення вимог статей 501, 520 та 541 Митного кодексу України, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731, по справах №0619/50000/24 та №0831/50000/24. Що стосується провадження №0447/50000/24 від 19.04.2024р., то судом встановлено, що тимчасово вилучений автомобіль було повернуто власнику без обрахування витрат митного органу. При цьому, суд визнав обґрунтованими доводи позивача, що питання повернення тимчасово вилучених товарів та транспортних засобів, а також визначення витрат на їх зберігання не є виключною компетенцією відділу провадження у справах про порушення митних правил. Суд звернув увагу, що саме на управління адміністративно-господарської діяльності покладено прямий обов`язок здійснювати контроль видачі тимчасово вилученого майна, а тому уповноважений структурний підрозділ зобов`язаний неухильно дотримуватись незмінних норм щодо порядку видачі товарів, транспортних засобів зі складу митниці. Відділ провадження у справах про порушення митних правил не наділений повноваженнями відстеження коли саме та у якому порядку фактично повертаються товари, що підтверджується також Положенням про управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці. Судом, також, враховано, що матеріали справи №0447/50000/24 направлені до Малиновського районного суду м. Одеси 17.06.2025р. (без відповідної довідки), тобто поза межами періоду, за який було здійснено тематичну перевірку (з 01.09.2024р. по 19.03.2025р.). Разом з тим, а ні Комісією, а ні керівником Митниці не було прийнято до уваги вказаний факт.

А відтак, за висновками суду, спірний наказ Одеської митниці від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для застосування дисциплінарного стягнення.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Статтею 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Види дисциплінарного стягнення, які застосовуються до державних службовців, передбачені частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

При цьому, частиною 1 статті 67 Закону №889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Частиною 1 статті 74 Закону №889-VII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Згідно ч.1 ст.77 Закону №889-VII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою КМУ №1039 від 04.12.2019р.

Пунктом 7 Порядку №1039 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Відповідно до пункту 33 Порядку №1039 дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

З аналізу наведених норм права вбачається, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2025 року по справі №480/4068/22 вказав, що об`єктом дисциплінарного проступку державного службовця є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця (службовий обов`язок).

Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку державного службовця, як обов`язковою ознакою його складу, є зовнішнє вираження протиправної поведінки державного службовця. Об`єктивні риси дисциплінарного проступку виявляються у здійсненні діяння, що завдає або може завдати шкоди певним суспільним відносинам. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності, яке несе негативні наслідки, що визначають як завдану шкоду об`єкту такого проступку.

Суб`єктом у випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Присяги державного службовця має виступати державний службовець, який склав Присягу державного службовця.

Суб`єктивною стороною дисциплінарного проступку державного службовця, як обов`язковою ознакою його складу у вигляді порушення Присяги, є несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця, про що може свідчити невиконання останнім службових обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Згідно статті 201 МК України, представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом.

Представник митного органу здійснює свої повноваження в суді на підставі належно оформленої довіреності, виданої митним органом.

Представник митного органу має право ознайомлюватися з документами, долученими до справи, робити з них витяги або знімати копії, одержувати копії рішень, постанов, ухвал суду, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, які беруть участь у справі, ознайомлюватися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Згідно ч.7 ст.239 Митного кодексу України розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Відповідно до ст.501 Митного кодексу України представник митного органу, посадові особи якого здійснювали провадження у справі про порушення митних правил, підтримує позицію цього органу щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, під час розгляду зазначеної справи судом.

Статтею 520 Митного кодексу України передбачено, що витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Посадова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов`язані зібрати та додати до справи документи про понесені у справі витрати.

Порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил, обчислення сум, що підлягають відшкодуванню, а також порядок розпорядження отриманими коштами встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.3 ст.541 Митного кодексу України витрати митного органу, пов`язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил. Порядок відшкодування зазначених витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, розраховується в порядку, передбаченому законодавством України для визначення собівартості платних послуг.

Подання клопотань впродовж судового розгляду справи здійснюється учасниками процесу, які приймають участь у справі.

Відповідно до розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування та розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731 (далі - Порядок №731) обчислення сум витрат у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Порядку й оформлюється шляхом заповнення довідки про витрати митного органу у справі про порушення митних правил за формою, встановленою в додатку до цього Порядку.

Довідка готується вповноваженою посадовою особою бухгалтерської служби митного органу на запит посадової особи митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил.

Запит на отримання Довідки направляється посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, до бухгалтерської служби митного органу завчасно, але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати направлення матеріалів у цій справі до суду або дати розгляду справи митним органом.

Дата направлення матеріалів справи про порушення митних правил до суду чи дата розгляду цієї справи митним органом зазначається у запиті посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа.

Довідка та Документи надаються посадовій особі митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, відповідальною посадовою особою бухгалтерської служби митного органу не пізніше ніж за добу до дати направлення матеріалів у цій справі до суду або дати розгляду справи митним органом.

Згідно пункту 1 розділу ІІІ Порядку №731, витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення.

Відповідно до пункту 12 Порядку №731, при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум.

Згідно статті частини 2 статті 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені частиною шостою статті 470, частиною третьою статті 471, статтями 472, 473, 476, частиною шостою статті 481, статтею 481-1, статтями 482-485 цього Кодексу, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими загальними судами.

З урахуванням вищенаведеного, посадова особа митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов`язані зібрати та додати до справи документи про понесені у справі витрати. Рішення про відшкодування відповідних витрат належить виключно до компетенції органу, що уповноважений розглядати справу про порушення митних правил.

З матеріалів справи вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, передбачених пунктами 1, 6, 7, 8 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог статей 501, 520, 541 Митного кодексу України, Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012р. №731.

Так, як вже зазначалося колегією суддів, старшим державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил ОСОБА_1 здійснювалось провадження по справі №00619/50000/24 від 27.05.2024р., в рамках якого позивачем, серед іншого, здійснено направлення запиту до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо надання довідки про витрати митного органу.

Отримана довідка була долучена старшим державним інспектором Відділу Євдокимовим Д.А. до матеріалів справи, що направлені до Малиновського районного суду м. Одеси, однак у постанові районного суду від 05.12.2024р. відсутнє рішення щодо стягнення витрат митного органу.

Аналогічна ситуація має місце під час провадження по справі №00831/50000/24.

З вказаного слідує, що під час здійснення провадження у справах про порушення митних правил №00619/50000/24 та №00831/50000/24 позивачем було виконано посадові обов`язки в повному обсязі, у тому числі в частині відшкодування витрат, шляхом надання до суду довідок про витрати та заявлення усних клопотань про відшкодування витрат.

Впродовж розгляду справи відповідач не зазначив, який саме взаємозв`язок існує між діями позивача та відсутністю у постановах суду рішення про відшкодування витрат митного органу.

Водночас, колегія суддів зауважує, що не вирішення Малиновським районним судом м.Одеси питання стягнення витрат митного органу під час розгляду справи щодо порушення митних правил не є підставою для оскарження постанови суду, прийнятої за результатом розгляду справи, а тільки є підставою для звернення до суду щодо вирішення цього питання судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.05.2025р. по справі №521/17648/24 відмовлено в задоволенні клопотання Одеської митниці про вирішення питання щодо стягнення витрат по справі про порушення митних правил №0831/50000/24.

Підставою для відмови клопотання про вирішення питання про стягнення витрат по справі №0831/5000/24 стало те, що товар по даній справі було конфісковано в дохід держави, що не передбачає поверненню цих товарів його власнику, а конфіскований товар не є за своєю суттю тимчасово вилученим товаром, якій підлягає поверненню його власнику, тому до вказаного товару не може бути застосовано стягнення витрат за його зберігання, оскільки його повернення власнику не здійснювалось.

Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 22.05.2025р. по справі №521/10669/24 клопотання представника Одеської митниці про вирішення питання щодо стягнення витрат, понесених митним органом за зберігання товарів по справі про порушення митних правил №0619/50000/24 від 27.05.2024р. залишено без розгляду у зв`язку із фактичною сплатою витрат по справі.

З вказаного слідує, що після винесення Малиновським районним судом м. Одеси постанов про накладення штрафу за порушення митних правил у справах №521/10669/24 та №521/17648/24 посадовими особами Митниці було направлено клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вжиття додаткових заходів, зокрема, подання клопотання про вирішення питання щодо стягнення витрат у справах про порушення митних правил після набрання постановами законної сили, в яких відповідне питання не вирішено судом, не може бути кваліфіковане як неналежне виконання посадовими особами відділу провадження у справах про порушення митних правил управління боротьби з порушеннями митних правил службових обов`язків.

Щодо провадження у справі про порушення митних правил №0447/50000/24 від 19.04.2024р., то сторонами у справі не заперечується, що тимчасово вилучений автомобіль BMW 525і, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було повернуто власнику без обрахування витрат митного органу.

Під час дисциплінарного провадження позивачем надано пояснення щодо того, що не долучення довідки про витрати митного органу у справі №0447/50000/24 сталося виключно внаслідок необережності та під впливом сукупності об`єктивних і суб`єктивних чинників, а саме: значного службового навантаження, постійної участі у судових засіданнях, а також специфічних умов роботи, які суттєво ускладнювали організацію щоденної діяльності.

Оцінка таким поясненням позивача митним органом не надана.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що наразі позивачем було подано до Хаджибейського районного суду м. Одеса клопотання про стягнення витрат у справі №0447/50000/24.

Крім того, при вирішенні спору колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п.9.1, п.9.4 Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 30.05.2012р. №627 (далі - Порядок №627) товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Заява/звернення та додані до неї документи розглядаються підрозділом/спеціалістом зі складського обліку вилученого майна та розпорядження ним, а у випадках повернення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, чи предметів, вилучених відповідно до кримінального процесуального законодавства, також керівниками юридичної служби та підрозділу протидії митним правопорушенням.

Пунктом 9.8 Порядку №627 передбачено, що залежно від підстави розміщення та мети видачі товарів і транспортних засобів комерційного призначення до митниці подаються, зокрема документи, що підтверджують відшкодування витрат митниці на зберігання товарів і транспортних засобів на складі митниці.

Таким чином, питання повернення тимчасово вилучених товарів та транспортних засобів, а також визначення витрат на їх зберігання не є виключною компетенцією відділу провадження у справах про порушення митних правил.

Як правильно зазначено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, саме на управління адміністративно-господарської діяльності покладено прямий обов`язок здійснювати контроль видачі тимчасово вилученого майна, а тому уповноважений структурний підрозділ зобов`язаний неухильно дотримуватись незмінних норм щодо порядку видачі товарів, транспортних засобів зі складу митниці.

Відділ провадження у справах про порушення митних правил не наділений повноваженнями відстеження коли саме та у якому порядку фактично повертаються товари.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2024р. до Одеської митниці надійшла заява гр. Молдови ОСОБА_2 щодо повернення транспортного засобу, вилученого за протоколом про порушення митних правил №0447/50000/24, головним виконавцем якого є управління адміністративно-господарської діяльності.

За результатами опрацювання зазначеної заяви, було повідомлено, що заперечення щодо виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси відсутні за умови додержання вимог чинного законодавства.

Як вже зазначалося, відділ провадження у справах про порушення митних правил не здійснює ні видачу товарів зі складу митного органу, ні контролю за цією видачею. ОСОБА_1 у межах своєї компетенції було належним чином та у достатньому обсязі проінформовано відповідальний структурний підрозділ про необхідність відшкодування витрат митного органу на зберігання товарів та сплати відповідних митних платежів.

Таким чином, суд робить висновок про недоведеність відповідачем безпосередньо вини позивача у поверненні власнику автомобіля без обрахування витрат митного органу по справі про порушення митних витрат.

Зазначене у сукупності, на думку колегії суддів, свідчить про те, що спірний наказ Одеської митниці від 19.09.2025р. №150-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для застосування дисциплінарного стягнення.

Колегія суддів не надає правову оцінку посиланням апелянта на те, що судом першої інстанції не правильно трактуються положення частини 3 статті 65 Закону України «Про державну службу» щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки в оскаржуваному рішенні суду відсутні висновки щодо дотримання/недотримання Одеською митницею строків притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення скарги Одеської митниці та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа, у відповідності до п.1 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук