Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Дата: 24 лютого 2026 р.
Справа: №202/13348/24
Суддя: Юдіна С. Г.
Справа № 202/13348/24
Провадження № 2/185/3703/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Резниченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів та стягнення моральної шкоди, суд –
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просила суд стягнути з відповідачки : безпідставно набуті кошти у розмірі 200 доларів США, 3% річних – 769,72 грн. та індекс інфляції у розмірі – 3 718, 50 грн.; моральну шкоду у розмірі 20 000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначила, що 01.10.2021 року ОСОБА_2 отримала від неї грошові кошти у розмірі 200 доларів США за послугу підключення до мережі електропостачання та забезпечення електроенергією ділянки № НОМЕР_1 , яка перебуває у її власності в Садівничому товаристві «Золотий Пармен». На підтвердження отримання коштів, відповідачка надала розписку зазначив про строки «пока висит кабель». Послуги підключення до електромережі їй надані не були у зв`язку з чим, вона звернулась до відповідачки з метою повернення коштів. Однак, дана вимога була проігнорована відповідачкою. З урахуванням курсу долару на день звернення до суду з позовом, розмір безпідставно набутих відповідачкою коштів в еквіваленті становить 8 279 грн. 08 коп. Позивачка вважає, що в результаті отримання відповідачкою безпідставно набутих коштів їй було завдано моральних та фізичних страждань, у зв`язку з чим погіршився її зір і вона була вимушена звернутись до лікаря – офтальмолога. Завдану моральну шкоду оцінює в 20 000 грн.
Ухвалою від 30.01.2025 року суддею Павлоградського міськрайонного суду Зінченко А.С. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Відповідачкою надано відзив на позов, зазначила що має на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_2 у с/ь «Золотий Пармен», була прийняла в члени садового товариства. 03.11.2010 року між нею та СТ було укладено договір на постачання їй електричної енергії. Крім того, відповідно до Акту про технологічне приєднання, вона за власний рахунок придбала необхідні матеріали для приєднання до електромережі СТ «Золотий Пармен», оплатила роботи по приєднанню до мережі та отримала у власність приєднану дільницю електромережі. В кінці вересня 2021 року до неї звернулася ОСОБА_1 , яка є її сусідкою з проханням приєднати її будинок до лінії електропередач. ОСОБА_1 на той час була новим членом СТ «Золотий Пармен» і тому їй не постачалось «зимове світло», а саме світло в зимовий період. Позивачка наполегливо умовляла її дозволити підключитися їй до електромережі і саме запропонувала кошти в розмірі 200 доларів США за надання дозволу на приєднання та користування лініями електропередач відповідачки. 01.10.2021 року враховуючи що позивачка проживала в будинку з з неповнолітньою дитиною а чоловік перебував на заробітках, відповідачка погодилася на приєдання до її мереж до того моменту поки не виникне потреба з тих чи інших підстав здійснити заміну лінії електропередач. Позивачка принесла 200 доларів США та як гарантію попросила написати розписку, що і було зроблено. Позивачка підключилась до її ліній та оплачувала за фактично спожиту електроенергію в касу СТ «Золотий Пармен». 12.12.2021 року будинок відповідачки згорів внаслідок пожежі. Тільки 07.05.2022 року з метою заміни кабелю вона відключила позивачку від своєї лінії електромережі та переключила до мережі СТ. у 2024 році їй стало відомо, що позивачка звернулася до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме отримання у ОСОБА_1 у борг 200 доларів США шляхом обману та неповернення коштів. Вважає позовні вимоги безпідставними, недоведеними та просила відмовити у задоволенні позову.
Позивачка надала до суду відповідь на відзив де підтримала заявлені позовні вимоги.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025 року справа передана для розгляду судді Юдіній С.Г.
Ухвалою від 28.04.2025 року цивільна справа прийнята до розгляду суддею Юдіною С.Г. розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Ухвалою від 18.06.2025 року за клопотанням представника відповідача витребувані докази.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та на свої пояснення надані в судовому засіданні.
Відповідачка та її представник, кожен окремо, в судовому засіданні позов не визнали, посилались на доводи викладені у відзиві на позов.
Вислухав учасників справи, свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19, від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17 та інших).
Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У постанові від 29 березня 2022 року у справі № 296/3518/19 Верховний Суд вказував, що за змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.
Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi цієї статті тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.
Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (стаття 1213 ЦК), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна, а набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого.
Для з`ясування наведених вище питань і правильного вирішення спору суд має дослідити обставини якими опосередковувалися спірні правовідносини, зміст доказів наданих сторонами на підтвердження своїх аргументів щодо позову, і на підставі цього встановити наявність (відсутність) підстав для задоволення позовних вимог.
Судом по даній справі встановлено, що сторони є членами Садівничого товариства «Золотий Пармен». ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 , фактично проживає : АДРЕСА_2 . Даний факт підтверджений сторонами.
Згідно протоколу засідання правління № 3-21, СТ «Золотий Пармен» від 09.10.2021 року було вирішено припинити сезонне, цілодобове постачання електроенергії на ділянки садівничого товариства з 01.01.2021 року по 11.03.2022 року, за виключенням субот та неділь з 11.00 до 13.00, а також тих ділянок які підключені до цілодобової подачі електроенергії в «зимовий» період (з 01.11.2021 – 31.03.2022). (а.с. 177)
ОСОБА_2 є членом СТ «Золотий Пармен» з вересня 2006 року (а.с. 65), приєднана до електромережі СТ з 03.11.2010 року, виконала за власний рахунок технологічне приєднання до електромережі та отримала у власність ділянку ЛЕМ, що приєднується. (а.с. 64)
Як встановлено в судовому засіданні на адресу відповідачки світло подавалось цілодобово протягом року, в той час коли на адресу позивачки світло цілодобово було подано в літній період. В зимовий період на адресу позивачки світло подавалося відповідно до рішення правління № 3-21.
01.10.2021 року ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 розписку в тому, що вона надала в користування особистий кабель електричної енергії ОСОБА_1 власниці ділянки № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 сплатила внесок за кабель в розмірі 200 доларів США. Дана розписка дійсна поки висить кабель, або з якихось причин буде потреба у його заміні, розписка припиняє свою дію.
Як пояснила в судовому засіданні відповідачка, вони домовилися з ОСОБА_1 про те, що остання приєднується до її лінії електромережі, яку вона особисто та за власний рахунок провела. За користування її кабелем ОСОБА_1 запропонувала і в подальшому передала 200 доларів США, про що і була видана розписка. Позивачка ОСОБА_1 приєдналась до її мережі і користувалась світлом сплачуючи за користування електроенергією на рахунок садівничого товариства до 07.05.2022 року.
Позивачка в судовому засіданні пояснила, що надала ОСОБА_2 200 доларів США однак послугу не отримала.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_2 знайомий з 2013 року, спілкується з нею часто. Пам`ятає, що він та ще одна спільна знайома були вдома у ОСОБА_2 коли прийшла ОСОБА_1 та просила приєднати її до електромережі. ОСОБА_5 не погоджувалася, саме вони умовили її допомогти ОСОБА_6 оскільки у неї є дитина. ОСОБА_5 погодилася, ОСОБА_6 передала в його присутності 200 доларів. ОСОБА_5 написала розписку. Кошти були передані ОСОБА_5 за користування її лінією електромережі.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що є сестрою позивачки, часто буває у неї в гостях. Одного разу приїхала до сестри, прилягла відпочити на другому поверсі і почула що прийшла жінка до ОСОБА_7 передала їй якісь кошти, а сестра написала розписку і жінка пішла. Пізніше вона запитала у сестри хто це був, на що остання повідомила що то сусідка якій вона передала кошти за підключення до електромережі.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Норми статті 1212 ЦК України застосовуються до позадоговірних зобов`язань.
Вказана правова позиція сформульована Верховним Судом у постановах: від 10 вересня 2018 року у справі № 638/11807/15-ц (провадження № 61-1215св17), від 12 вересня 2018 року у справі № 154/948/16 (провадження № 61-4497ск18),від 12 грудня 2018 року у справі № 205/3330/14-ц (провадження № 61-1133св18),від 24 березня 2021 року у справі № 369/8126/17 (провадження № 61-5137св19).
Враховуючи вищенаведене норми права та встановлені у справі фактичні обставини суд приходить до висновку, що наведені позивачкою підстави позову щодо передачі відповідачці коштів з метою отримання доступу до її електромережі, не можуть кваліфікуватися як безпідставно отримане майно, оскільки за вказаних позивачкою обставин виникли договірні відносини. Отже в рамках розгляду цього позову відсутні підстави для застосування наслідків, передбачених статтею 1212 ЦК України та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, оскільки спірні кошти вносились позивачем як плата за користування електричними мережами відповідачки.
У зв`язку з відсутністю підстав для визнання спірних грошових коштів безпідставно набутим майном, відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови у позові покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 11-13, 81, 95, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих грошових коштів та стягнення моральної шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення суду складено 09.03.2026 року.
Учасники справи: Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_4 .
Суддя С. Г. Юдіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua