Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №560/21584/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21584/25

РІШЕННЯ

іменем України

09 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою від 17.12.2025, в якій просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову в призначенні пенсії №221650004977 від 05.11.2025; 2) визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні пенсії №221650004977 від 18.11.2025; 3) зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи:- навчання в Білоруській РСР з 01.09.1984 по 16.06.1989, з 01.08.1989 по 31.12.1991 роботи на території Білоруської РСР; 01.01.1992 по 18.07.2005 роботи на території Республіки Білорусь, призначити нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з дня виникнення права, тобто з 30.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачі протиправно не зарахували до страхового стажу періоди з 01.09.1984 по 16.06.1989, з 01.08.1989 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 18.07.2005 та відмовили у призначенні пенсії за віком.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що прийнято рішення №221650004977 від 05.11.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності необхідного страхового стажу — 32 роки.

До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що винесено рішення № 221650004977 від 18.11.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

До суду поступив відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що згідно поданих документів страховий стаж позивачки складає 23 роки 7 місяців 19 днів (за необхідних 32), що недостатньо для призначення пенсії за віком. Вказує, що з 22.06.2023 припинено дію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995. Відтак, починаючи з цієї дати відсутні правові основи врегулювання відносин у зазначеній сфері. Також просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для проведення судового засідання з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.10.2025 та 11.11.2025 зверталася з заявами про призначення пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Розгляд документів, наданих до заяви від 28.10.2025 для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, а наданих до заяви від 11.11.2025 для призначення пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.11.2025 № 221650004977 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 28.10.2025 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV (32 роки).

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.11.2025 № 221650004977, відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно заяви від 11.11.2025 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV (32 роки).

До страхового стажу позивача не зараховано періоди: - з 01.08.1989 року по 31.12.1991 рік в Білоруській РСР, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 27.08.1984, оскільки відсутні документи не здійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період; - з 01.01.1992 року по 18.07.2005 рік на території Республіки Білорусії у зв`язку із припиненням з 23.12.2023 дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995; - з 01.09.1984 року по 16.06.1989 рік період навчання згідно диплома НОМЕР_2 від 16.06.1989 в Білоруській РСР, оскільки відсутні документи не здійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначений період. Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 23 роки 7 місяців 19 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно статті 26 Закону № 1058-IV, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди роботи та навчання в Білоруській РСР з 01.09.1984 по 16.06.1989, з 01.08.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 18.07.2005, оскільки заявником при зверненні за призначенням пенсії не долучено документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат, що є порушенням Постанови № 562.

Стосовно посилань відповідачів на припинення з 22.06.2023 дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення від 14.12.1995, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до частин 1, 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Отже, при призначенні пенсій громадянам України застосуванню підлягають: норми національного законодавства щодо порядку врахування стажу, який дає право на відповідні пенсійні виплати; норми міжнародного договору - у разі якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення.

Тому, при вирішенні питання про призначення пенсії громадянину України уповноважений територіальний орган ПФУ має встановити наявність чинного міжнародного договору України, яким встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення. У разі відсутності такого договору застосуванню підлягають норми національного законодавства щодо порядку врахування стажу, який дає право на призначення відповідного виду пенсії.

Законом України № 546/96-ВР від 22.11.1996 ратифікована Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, підписану 14.12.1995 у м. Києві.

Відповідно до статті 6 Угоди при призначенні пенсій зараховується трудовий (страховий) стаж, в тому числі і той, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, набутий по законодавству будь-якої з Договірних Сторін, в тому числі і до набуття чинності цієї Угоди, а також на території СРСР до 1 січня 1992 року. При цьому обчислення трудового (страхового) стажу проводиться по законодавству Договірної Сторони, яка призначає пенсію.

Статтею 12 Угоди передбачено, що необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані на території будь-якої з Договірних Сторін, приймаються без легалізації.

В частині 1 статті 16 Угоди зазначено, що кожна Договірна Сторона має право денонсувати цю Угоду, повідомивши письмово про це іншу Договірну Сторону. Дія цієї Угоди припиняється з дня, вказаного у повідомленні, але не раніше ніж через шість місяців з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

29.05.2023 Верховна Рада України прийняла Закон "Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення" № 3117-ІХ.

04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав" за змістом пункту 1 якої під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

В частині 2 статті 16 Угоди визначено, що права громадян, набуті згідно положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили в разі її денонсації.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

За нормами статті 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Отже, спірні періоди навчання та роботи в організаціях, які знаходяться на території республіки білорусь підлягають зарахуванню до страхового стажу, оскільки Угода між Урядом України та Урядом республіки білорусь на момент виникнення спірних правовідносин була чинною.

Таким чином, відповідачами протиправно не зараховано до страхового стажу спірні періоди, тоді як документи, що були надані із заявою про призначення пенсії, містять всі необхідні відомості, для врахування спірних періодів до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

Враховуючи викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №221650004977 від 05.11.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №221650004977 від 18.11.2025 є протиправними.

З врахуванням стажу позивача, який враховано відповідачами - 23 роки 7 місяців 19 днів, та періодів, які слід врахувати за результатами розгляду цієї справи, ОСОБА_1 має понад 32 роки стажу.

Позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії 28.10.2025, тому пенсія повинна бути їй призначена з 31.07.2025 - з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 Кодексу.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при обчислені стажу позивача та відмовляючи у призначенні пенсії, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3633,60 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №221650004977 від 05.11.2025 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №221650004977 від 18.11.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи та навчання в Білоруській РСР з 01.09.1984 по 16.06.1989, з 01.08.1989 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 18.07.2005 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 31.07.2025, і здійснити відповідні нарахування й виплату.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 березня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )

Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 20987385) Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158Б,м. Запоріжжя,Запорізька обл., Запорізький р-н,69005 , код ЄДРПОУ - 20490012) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович