Рішення від 08 березня 2026 р. у справі №440/11939/25 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 09 березня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/11939/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Головка А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2025 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у якій просить: визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, проходження медичної реабілітації та перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини в періоди: з 13.05.2024 по 16.05.2024, з 16.05.2024 по 11.06.2024, з 11.06.2024 по 25.06.2024, з 17.09.2024 по 07.10.2024, з 02.12.2024 по 20.12.2024, з 02.03.2025 по 16.03.2025; зобов`язання військової частини № НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках за періоди стаціонарного лікування, проходження медичної реабілітації та перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі постанови (висновку) ВЛК у зв`язку із отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини в періоди: з 13.05.2024 по 16.05.2024, з 16.05.2024 по 11.06.2024, з 11.06.2024 по 25.06.2024, з 17.09.2024 по 07.10.2024, з 02.12.2024 по 20.12.2024, з 02.03.2025 по 16.03.2025; стягнення з відповідача – Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь позивача – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривен).

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період його перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що виплати додаткової грошової винагороди за період перебування відповідача на реабелітації не здійснювались з огляду на те, що поняття "реабілітації" не тотожне поняттю "стаціонарного лікування" у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, що прямо впливає на правову підставу для здійснення нарахування та виплати додаткової грошової винагороди. Наголошував, що згідно з вимогами Постанови № 168, право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень виникає лише за час перебування на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Проходження ВЛК є медичним оглядом для визначення придатності до служби, а не процесом лікування чи реабілітації. Оскільки, позивач не отримував стаціонарну медичну допомогу, підстави для нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, відсутні. З огляду на це, вимоги позивача за вказаний період вважає безпідставними.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ від 17.03.2022 № 66 (по стройовій частині) ОСОБА_1 був зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_4 , виданого 11.05.2023 року.

06.05.2024 ОСОБА_1 , під час безпосереднього виконання службово-бойових завдань в районі населеного пункту Урожайне, Запорізької області, отримав поранення, що підтверджується Довідкою форми №100 Первинної медичної картки від 06.05.2024 року. Внаслідок поранення ОСОБА_1 отримав акубаротравму (АКБТ) без травматичного розриву барабанних перетинок, цефалгічний синдром. Лікування отримував в підрозділі протягом 5 днів.

13.05.2024 року ОСОБА_1 , під час виконання службово-бойових завдань в районі населеного пункту Урожайне, Запорізької області, внаслідок скидів ворожих дронів-камікадзе отримав поранення. Військовослужбовець знаходився в засобах індивідуального захисту. На стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння не встановлювався. Даний факт підтверджується Довідкою форми №100 Первинної медичної картки від 13.05.2024 року. Внаслідок поранення ОСОБА_1 отримав ЗЧМТ; струс головного мозку (СГМ); мінно вибухову травму; вогнепальне осколкове сліпе поранення (ВОСП) обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя, лівого плеча; гіповолемічний шок I-II ступеня. Військовослужбовцю було накладено турнікет та евакуйовано в лежачому стані в ПХГ Гаврилівка.

Після отриманого поранення під час бойового завдання ОСОБА_1 проходив лікування, що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №10848 від 15.05.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 14.05.2024 – 15.05.2024) за діагнозом: Е06.8 – Інші уточнені травми з залученням декількох ділянок тіла. Мінно вибухова травма від 13.05.2024. Вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя, правого плеча; стороннє тіло (метал) обох стегон та гомілок, правого передпліччя; ЗЧМТ, струс головного мозку, цефалгічний синдром. Акубаротравма без травматичного розриву барабанних перетинок.

Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) молодшому сержанту ОСОБА_1 від 04.06.2024 року №119, виданою та підписаною командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 встановлені обставини травм, які зазначені вище. Встановлено, що 13 травня 2024 року одержав: ВТ, ЗЧМТ, СГМ, множинні ВОСП обох стегон та гомілок, гіповолемічний шок 1-2 ступеня, ВОСП лівого плеча, правого передпліччя.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №24/0929/643 від 16.05.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 15.05.2024 – 16.05.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Основне захворювання: S71.1 – ВОСП обох стегон, гомілок, правого передпліччя, правого плеча, стороннє тіло обох стегон та гомілок, правого передпліччя. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. Ускладнення основного захворювання: Y36.2 – Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів і уламків. Супутня патологія: S06.00 – МВТ (при ВСО 13.05.2024). ЗЧМТ. Струс головного мозку, помірний цефалгічний та вестибулярний синдроми, гострий період.

Також за інформацією з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №24/0974 від 11.06.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 16.05.2024 – 11.06.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Основне захворювання: Т01.8 – МВТ (13.05.2024): Вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон, гомілок, правого передпліччя, правого плеча, сторонні тіла (осколки) обох стегон та гомілок та правого передпліччя. Супутня патологія: S06.00 – ЗЧМТ. Струс головного мозку, цефалгічний синдром. МВТ (при ВСО 13.05.2024). ЗЧМТ. Струс головного мозку, помірний цефалгічний та вестибулярний синдроми, гострий період. Y36.2 – Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів і уламків. Т70.0 – Акубаротравма без розриву барабанних перетинок. У відповідності до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №6167/8 від 25.06.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 11.06.2024 – 25.06.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Т14.1 – МВТ (13.05.2024) Вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча. Рана післятравматична тривалонезагоююча ділянки лівого стегна та гомілки. СПО (13.05.2024). Аутодермопластика. Що підтверджується довідкою № 1247 виданою ОСОБА_1 . Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня №16 філія 3 Дніпропетровської міської ради».

Разом з тим, за даними з виписки із медичної карти амбулаторного хворого б/н від 13.08.2024 ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Мінно вибухова травма (13.05.2024). Вогнепальне осколкове сліпе поранення обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча, сторонні тіла (осколки) обох стегон та гомілок та правого передпліччя. ЗЧМТ. Стус головного мозку, цефалгічний синдром. Акубаротравма без розриву барабанних перетинок. Консультаційним висновком від 26.08.2024 спеціаліста невропатолога ОСОБА_1 встановлено діагноз: Післятравматична нейропатія правого великогомілкового та малогомілкового нервів з чутливими та помірними руховими розладами лівого сідничного нерву. ЗЧМТ, струс головного мозку (2024) у вигляді стійкого цефалгічного синдрому. Згідно з довідкою №356-с/НГУ ОСОБА_1 пройшов медичний огляд в медичній установі (військово-лікарській) комісії ДУ ТМО МВС України по Дніпропетровській області 05.09.2024 року. Рішенням медичної (військово-лікарської) комісії: «Стан після МВТ (13.05.2024): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з незначним цефалгічним синдромом, синдромом вегетативної дисфункції; вогнепального осколкового сліпого поранення м`яких тканин обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча; оперативного лікування 18.06.2024р. – ПХО, ВХО ран, аутодермопластики з гранулюючою раною лівої гомілки, свіжими зміцнілими рубцями шкіри, невилученими сторонніми тілами (металевої щільності) м`яких тканин кінцівок, посттравматичною нейропатією гілок правого сідничного нерву, помірними чутливими та руховими розладами в правій кінцівці. Наслідки акубаротравми (13.05.2024) у вигляді двобічної нейросенсорної приглуховатості І (легкого) ступеня». Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Рішенням медично-відбіркової комісії №5072 від 12.09.2024 року ОСОБА_1 направлено на медичну реабілітацію до МРЦ МВС «Хутір Вільний терміном на 21 день (з 17.09.2024 по 07.10.2024). Діагноз: Стан після вибухової травми (13.05.2024); закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синдромом вегетативної дисфункції; посттравматичною нейропатією гілок правого сідничного нерву, помірними чутливими та руховими розладами в правій нижній кінцівці.

Крім того за інформацією з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №240762/573р від 07.10.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 17.09.2024 – 07.10.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Основне захворювання: Т94.0 – Стан після МВТ (13.05.2024): ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, синдром вегетативної дисфункції; ВОСП м`яких тканин обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча; оперативного лікування 18.06.2024р. – ПХО, ВХО ран, аутодермопластики з гранулюючою раною лівої гомілки, свіжими зміцнілими рубцями шкіри, невилученими сторонніми тілами (металевої щільності) м`яких тканин кінцівок.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого б/н від 30.10.2024 ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Стан після перенесеної вибухової травми (13.05.2024):ЗЧМТ, струс головного мозку у вигляді стійкого цефалогічного синдрому; синдром вегетативної дисфункції; ВОСП м`яких тканин обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча; оперативного лікування 18.06.2024р. – ПХО, ВХО ран, аутодермопластики з гранулюючою раною лівої гомілки, свіжими зміцнілими рубцями шкіри, невилученими сторонніми тілами (металевої щільності) м`яких тканин кінцівок; посттравматичною нейропатією гілок правого сідничного нерву, помірними чутливими та руховими розладами в правій нижній кінцівці; наслідки акуботравми (13.05.2024) у вигляді двобічної нейросенсорної приглуховатості I (легкого) ступеню.

Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №24/1675 від 20.12.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 02.12.2024 – 20.12.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Основне захворювання: Т93.4 – Діагноз: Наслідки МВТ (13.05.2024) ВОСП обох стегон, гомілок, правого передпліччя, правого плеча з наявністю металевих уламків у вигляді післятравматичної двобічної сенсомоторної нейропатії гілок сідничного нерва (n.peroneus, n.suralis, n.tibialis) з помірним парезом флексорів, екстензорів обох стоп, помірним порушенням функції ходи. Стан після перенесеної ЗЧМТ (13.05.2024) струсу головного мозку з помірним цефалгічним синдромом, вегето-судинною недостатністю. Хронічна вертеброгенна цервікалгія з елементами радикулопатії корінців С5, С6 праворуч на тлі міжхребцевого остеохондрозу шийного відділу, деформуючий спондильоз, спондилоартроз, протрузії мхд С2-С3, С3-С4, С4-С5, кили мхд С5-С6, С6-С7, помірний больовий, м`язово-тонічний синдром, прогредієнтно-рецидивуючий перебіг, стадія загострення, без порушення функції хребта. Артроз правого плеча. Пошкодження ротаортної манжети правого плеча.

За даними з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №533 від 16.03.2025 (період надходження і виписки з стаціонару 02.03.2025 – 16.03.2025) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення):Т90.5. Наслідки після ВТ (13.05.2024): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень обох верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл металевої щільності (операції 18.06.2024-ПХО, ВХО ран аутодерматопластика, у вигляді посттравматичної (13.05.2024) невропатії правого великогомілкового нерва з помірним сенсомоторним порушенням з помірним порушенням функції нижньої кінцівки, лівих великогомілкового та малогомілкового нервів з незначними сенсомоторними порушеннями з незначним порушенням функції нижньої кінцівки, зміцнілих рубців, невилучених сторонніх тіл; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості І ст.; ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним, лікворно гіпертензивним, астенічним синдромами. Вертеброгенний правобічний радикулоневрит шийного відділу хребта з м`язево-тонічним синдромом в стадії нестійкої ремісії на фоні обмеженого міжхребцевого остеохондрозу на рівні С4-С7, L1-L4, L5-S1; спондилоартрозу на рівні С2-С6, L1-L3, деформуючого атланто-дентальний артрозу, лівобічного сколіозу поперекового відділу хребта І-го ст. з незначним порушенням функції. Остеоартроз плечового суглобу І ст., остеоартроз правого ключично-акромінального суглобу, часткове пошкодження сухожилку підлопаткового м`язу з незначним порушенням функції правого плечового суглобу. Двобічний гонартроз ІІ ст. з помірним порушенням функції лівого колінного суглобу. Остеоартроз І плесно-фалангового суглобу правої стопи. Ангіопатія сітківок. Пресбіопсія. Вторинна адентія 16, 26, 46 зубів. Карієс 15, 24 зубів. Викривлення перегородки носу з порушенням функції носового дихання. Вроджені невуси обличчя, тулубу. Висновком військово-лікарської комісії, що відображені у Свідоцтві про хворобу №382/65 від 14.03.2025, а саме – діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва): Т90.5. Наслідки після ВТ (13.05.2024): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень обох верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл металевої щільності (операції 18.06.2024-ПХО, ВХО ран аутодерматопластика, у вигляді посттравматичної (13.05.2024) невропатії правого великогомілкового нерва з помірним сенсомоторним порушенням з помірним порушенням функції нижньої кінцівки, лівих великогомілкового та малогомілкового нервів з незначними сенсомоторними порушеннями з незначним порушенням функції нижньої кінцівки, зміцнілих рубців, невилучених сторонніх тіл; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості І ст.; ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним, лікворно гіпертензивним, астенічним синдромами. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (підстава: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.06.2024 №119). Травма, поранення відносяться до тяжких згідно класифікатора тяжкості травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370. Вертеброгенний правобічний радикулоневрит шийного відділу хребта з м`язево тонічним синдромом в стадії нестійкої ремісії на фоні обмеженого міжхребцевого остеохондрозу на рівні С4-С7, L1-L4, L5-S1; спондилоартрозу на рівні С2-С6, L1-L3, деформуючого атланто-дентальний артрозу, лівобічного сколіозу поперекового відділу хребта І-го ст. з незначним порушенням функції. Остеоартроз плечового суглобу І ст., остеоартроз правого ключично-акромінального суглобу, часткове пошкодження сухожилку підлопаткового м`язу з незначним порушенням функції правого плечового суглобу. Двобічний гонартроз ІІ ст. з помірним порушенням функції лівого колінного суглобу. Остеоартроз І плесно-фалангового суглобу правої стопи. Ангіопатія сітківок. Пресбіопсія. Вторинна адентія 16, 26, 46 зубів. Карієс 15, 24 зубів. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Позивач вважає, що, відповідачем безпідставно не нараховано та не виплачено у повному обсязі ОСОБА_1 всіх належних сум додаткової винагороди у відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану», у зв`язку із отриманим бойовим пораненням та довготривалим лікуванням та перебуванням на стаціонарному лікуванні, в тому числі проходження медичної реабілітації в закладах охорони здоров`я в періоди: з 13.05.2024 по 16.05.2024, з 16.05.2024 по 11.06.2024, з 11.06.2024 по 25.06.2024, з 17.09.2024 по 07.10.2024, з 02.12.2024 по 20.12.2024, з 02.03.2025 по 16.03.2025.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, в редакції на момент отримання позивачем поранення), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 (в чинній редакції) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Відповідно до довідок додаткової винагороди ОСОБА_1 №6/52/13-2256 від « 14» липня 2025 р. та №25/52/17-2596-2026 від « 20» лютого 2026р., позивач за періоди з 15.05.2024 по 16.05.2024, з 16.05.2024 по 11.06.2024, з 11.06.2024 по 25.06.2024, з 02.12.2024 по 20.12.2024 отримав додаткову винагороду за лікування, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідно до рішення про направлення на медичну реабілітацію від 12.09.2024 №5072 та виписки із медичної карти амбулаторного хворого №240762 від 07.10.2024 Медичного реабілітаційного центру Міністерства внутрішніх справ України «Хутір Вільний», позивач в період з 17.09.2024 по 07.10.2024 перебував на реабілітації.

За інформацією з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №240762/573р від 07.10.2024 (період надходження і виписки з стаціонару 17.09.2024 – 07.10.2024) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом: Основне захворювання: Т94.0 – Стан після МВТ (13.05.2024): ЗЧМТ, струс головного мозку з цефалгічним синдромом, синдром вегетативної дисфункції; ВОСП м`яких тканин обох стегон, обох гомілок, правого передпліччя та правого плеча; оперативного лікування 18.06.2024р. – ПХО, ВХО ран, аутодермопластики з гранулюючою раною лівої гомілки, свіжими зміцнілими рубцями шкіри, невилученими сторонніми тілами (металевої щільності) м`яких тканин кінцівок.

Відповідачем також не заперечується факт перебування позивача на реабілітаційному лікуванні.

За ч. 1 статті 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801ХII (далі - Закон № 2801ХII):

- послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров`я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;

- реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров`я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров`я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;

- реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров`я, соціального захисту або іншим суб`єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;

- реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров`я у взаємодії з її середовищем;

- загальний заклад охорони здоров`я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров`я.

Отже, реабілітаційний центр є закладом охорони здоров`я.

Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством (стаття 8 Закону № 2801ХII).

Згідно ч. 8 статті 33 Закону № 2801ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.

Правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров`я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі передбачені Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров`я» від 03.12.2020 № 1053-IX.

Згідно ч. 1 статті 20 Закону № 1053-IX реабілітація у сфері охорони здоров`я - це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.

Отже, реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності, а доводи відповідача, що позивач за період з 17.09.2024 – 07.10.2024 перебування на стаціонарі на реабілітації, не має права на додаткову винагороду в розмірі до 100000 грн є помилковими.

За даними з виписки із медичної карти стаціонарного хворого №533 від 16.03.2025 (період надходження і виписки з стаціонару 02.03.2025 – 16.03.2025) ОСОБА_1 проходив лікування за діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення):Т90.5. Наслідки після ВТ (13.05.2024): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень обох верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл металевої щільності (операції 18.06.2024-ПХО, ВХО ран аутодерматопластика, у вигляді посттравматичної (13.05.2024) невропатії правого великогомілкового нерва з помірним сенсомоторним порушенням з помірним порушенням функції нижньої кінцівки, лівих великогомілкового та малогомілкового нервів з незначними сенсомоторними порушеннями з незначним порушенням функції нижньої кінцівки, зміцнілих рубців, невилучених сторонніх тіл; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості І ст.; ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним, лікворно гіпертензивним, астенічним синдромами. Вертеброгенний правобічний радикулоневрит шийного відділу хребта з м`язево-тонічним синдромом в стадії нестійкої ремісії на фоні обмеженого міжхребцевого остеохондрозу на рівні С4-С7, L1-L4, L5-S1; спондилоартрозу на рівні С2-С6, L1-L3, деформуючого атланто-дентальний артрозу, лівобічного сколіозу поперекового відділу хребта І-го ст. з незначним порушенням функції. Остеоартроз плечового суглобу І ст., остеоартроз правого ключично-акромінального суглобу, часткове пошкодження сухожилку підлопаткового м`язу з незначним порушенням функції правого плечового суглобу. Двобічний гонартроз ІІ ст. з помірним порушенням функції лівого колінного суглобу. Остеоартроз І плесно-фалангового суглобу правої стопи. Ангіопатія сітківок. Пресбіопсія. Вторинна адентія 16, 26, 46 зубів. Карієс 15, 24 зубів. Викривлення перегородки носу з порушенням функції носового дихання. Вроджені невуси обличчя, тулубу. Висновком військово-лікарської комісії, що відображені у Свідоцтві про хворобу №382/65 від 14.03.2025, а саме – діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва): Т90.5. Наслідки після ВТ (13.05.2024): множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень обох верхніх та нижніх кінцівок з наявністю сторонніх тіл металевої щільності (операції 18.06.2024-ПХО, ВХО ран аутодерматопластика, у вигляді посттравматичної (13.05.2024) невропатії правого великогомілкового нерва з помірним сенсомоторним порушенням з помірним порушенням функції нижньої кінцівки, лівих великогомілкового та малогомілкового нервів з незначними сенсомоторними порушеннями з незначним порушенням функції нижньої кінцівки, зміцнілих рубців, невилучених сторонніх тіл; акубаротравми у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглуховатості І ст.; ЗЧМТ, струсу головного мозку з цефалгічним, вестибуло-атактичним, лікворно гіпертензивним, астенічним синдромами. Травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (підстава: довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.06.2024 №119). Травма, поранення відносяться до тяжких згідно класифікатора тяжкості травм, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370. Вертеброгенний правобічний радикулоневрит шийного відділу хребта з м`язево тонічним синдромом в стадії нестійкої ремісії на фоні обмеженого міжхребцевого остеохондрозу на рівні С4-С7, L1-L4, L5-S1; спондилоартрозу на рівні С2-С6, L1-L3, деформуючого атланто-дентальний артрозу, лівобічного сколіозу поперекового відділу хребта І-го ст. з незначним порушенням функції. Остеоартроз плечового суглобу І ст., остеоартроз правого ключично-акромінального суглобу, часткове пошкодження сухожилку підлопаткового м`язу з незначним порушенням функції правого плечового суглобу. Двобічний гонартроз ІІ ст. з помірним порушенням функції лівого колінного суглобу. Остеоартроз І плесно-фалангового суглобу правої стопи. Ангіопатія сітківок. Пресбіопсія. Вторинна адентія 16, 26, 46 зубів. Карієс 15, 24 зубів. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Щодо тверджень відповідача про не включення вищевказаного періоду до наказів про виплату додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168, оскільки лікування позивача не пов`язане безпосередньо з пораненням, то суд не погоджується з такими твердженнями виходячи з наступного.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 військовослужбовцям, які перебувають на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, виплачується додаткова винагорода у розмірі до 100 000 гривень.

Суд встановив, що діагноз, з приводу якого позивач проходив лікування у вказаний період, є наслідком отриманого бойового поранення, а не самостійним захворюванням, що не пов`язане з військовою службою.

Відповідач стверджує, що у вказаний період позивач перебував у військовому госпіталі Національної гвардії України АДРЕСА_2 , з метою проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).

Суд зазначає, що перебування позивача у стаціонарі з метою обстеження або проходження військово-лікарської комісії не спростовує факту лікування, оскільки такі дії є складовими єдиного лікувального процесу після поранення.

Суд, на підставі вищевикладеного, дійшов висновку, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн у період перебування на стаціонарному лікуванні: з 02.03.2025 по 16.03.2025.

Щодо заявленої моральної шкоди слід зазначити, що відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Разом з тим, позивачем не надано обґрунтованих пояснень щодо стягнень моральної шкоди, не зазначено в чому полягає ця шкода, чим підтверджується факт її заподіяння, яких саме моральних (душевних/психічних) страждань він зазнав від дій відповідача, не надано детальний розрахунок моральної шкоди на суму 500 000 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.

Щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

На підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду угоду про надання адвокатських послуг від 20.08.2025, укладений між позивачем та адвокатом Вовненко О.В., протокол узгодження договірної ціну, розрахунок судових витрат, акт виконаних робіт, квитанцію про оплату послуг на суму 25000 грн від 20.08.2025.

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує такі обставини.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 3000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 щомісячної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, проходження медичної реабілітації у зв`язку із отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини в періоди: з 17.09.2024 по 07.10.2024, з 02.03.2025 по 16.03.2025.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову винагороду в розмірі 100000 гривень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та проходження медичної реабілітації у зв`язку із отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини в періоди: з 17.09.2024 по 07.10.2024, з 02.03.2025 по 16.03.2025.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко