Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №904/4970/25 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: надання послуг

Дата: 08 березня 2026 р.

Справа: №904/4970/25

Суддя: Кощеєв Ігор Михайлович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4970/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025р. (суддя Перова О.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 17.11.2025р.) у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80"

про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023р.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фізична особа-підприємець Клименко Олександр Іванович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" про стягнення заборгованості за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00грн, штрафних санкцій у розмірі 135 233,06грн.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025р. у справі № 904/4970/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" на користь Фізичної особи-підприємця Клименка Олександра Івановича заборгованість у розмірі 86 130,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 19 144,78 грн., пеню у розмірі 46 337,14 грн., 36 % річних у розмірі 56 831,64 грн., штраф (15 %), у розмірі 12 919,50 грн. та судовий збір у розмірі 1 806,45 грн.. Повернуто Фізичній особі-підприємцю Клименку Олександру Івановичу, із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 514,00 грн..

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80", через систему "Електронний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- призначити будівельно-технічної експертизи з поставленням перед експертом питання - “Чи відповідають обсяги фактично наданих послуг ФОП Клименко Олександром Івановичем по поточному ремонту покрівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олексія Різниченка (Співдружності) буд.80 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області об`ємам зазначеним в первинній звітній документації з будівництва, а саме в Акті виконаних робіт №333 від 15.08.2023 року ?

- частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 року по справі № 904/4970/25 та ухвалити нове рішення про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" на користь Фізичної особи-підприємця Клименко Олександра Івановича - пені, штрафу, індексу інфляції та 3% річних в зменшеному розмірі.

- після встановлення експертом фактичного об`єму наданих послуг по Договору № 339 від 01.08.2023 року стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" на користь Фізичної особи-підприємця Клименко Олександра Івановича заборгованість по договору у відповідній частині.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд на свій власний розсуд не маючи необхідних спеціальних знань у сфері іншій, ніж право та відмовивши в задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи /для встановлення фактичного об`єму виконаних робіт (послуг) встановив факт виконання Позивачем в повному об`ємі покрівельних робіт в розмірі 297 м.кв. на загальну суму 86,130,00 грн, як єдиного доказу у справі, що підтверджує позовні вимоги.

Відповідач в своїх заявах по суті справи (відзиві на позов та запереченнях) неодноразово зазначав про часткове визнання позовних вимог в частині стягнення заборгованості за виконані роботи лише після встановлення експертом фактичного об`єму наданих послуг і лише в тій частині, яка буде встановлена експертом.

Посилається на те, що позивач, знаючи про зміну посадової особи Відповідача, більше двох років не вчиняв жодних дій направлених на отримання заборгованості використовуючи положення законодавства про незастосування строків давності на період військового стану задля збільшення розміру штрафі, пені , % річних та індексу інфляції та допустив збільшення розміру неустойки, що перевищує заявлену суму заборгованості майже в 1,5 рази, що є непосильним для Відповідача, як неприбуткової організації.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її задоволення заперечив. Зауважує, що на виконання умов договору №339 від 01.08.2023 Виконавцем виконані роботи з поточного ремонту покрівлі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №44 за серпень 2023 року від 15.08.2023, відомістю ресурсів до акту виконаних будівельних робіт №44, розрахунком загальновиробничих витрат, актом виконаних робіт № 339. Факт підписання даних документів Відповідачем не оспорюється. Також, Відповідач не оспорює факт виконання робіт з поточного ремонту покрівлі.

Враховуючи, що Відповідач не надав будь-яких доказів щодо невиконання чи неналежного виконання Позивачем зобов`язань за договором №339 від 01.08.2023, а в процесуальних документах, зокрема і в апеляційній скарзі, самостійно зазначав про визнання позовних вимог, на думку Позивача, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також Позивач заперечив проти клопотання Відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. (доповідач), судді – Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4970/25.

Матеріали справи № 904/4970/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2025р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г..

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч.10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.03.2026р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

01.08.2023 між Фізичною особою-підприємцем Клименко Олександром Івановичем (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" (замовник) укладений договір № 339.

Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов`язується надати послуги з поточного ремонту покрівлі за адресою м. Кривий Ріг, вул. Співдружності, буд. 80, а замовник – прийняти та оплатити послуги.

Ціна цього договору становить 86 130,00грн (пункт 3.1. договору).

За виконані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.1. договору).

Виконавець після надання послуг надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов`язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану письмову відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг. У випадку, якщо замовником акт приймання-передачі наданих послуг не підписаний після спливу 5 (п`яти) днів з дати його отримання, послуги вказані в такому акті приймання-передачі наданих послуг вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті в повному обсязі (пункт 4.2. договору).

Термін надання послуг: протягом 30 календарних днів з моменту надання фронту робіт, зокрема, але не виключно, безперешкодний доступ до покрівлі замовника (пункт 5.1. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплатити за надані послуги, приймати надані послуги згідно акту-приймання-передачі наданих послуг (пункт 6.1. договору).

Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором, забезпечити надання послуг, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (пункт 6.3. договору).

За порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення (підпункт 7.2.1. пункту 7.2. договору).

У випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, а також 36% річних. У випадку прострочення оплати вартості послуг понад 10 робочих днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості послуг за договором (підпункт 7.2.2. пункту 7.2. договору ).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, або до повного виконання зобов`язань сторонами (пункт 10.1. договору).

Договір підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Матеріали справи не містять доказів того, що договір № 339 від 01.08.2023 визнавався недійсним у судовому порядку.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи з поточного ремонту покрівлі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 44 за серпень 2023 року від 15.08.2023, відомістю ресурсів до акту виконаних будівельних робіт № 44, розрахунком загальновиробничих витрат.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення пені, штрафу, індексу інфляції та річних. Просить стягути їх у зменшеному розмірі.

В іншій частині, зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з ч.1 ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається.

З приводу вимог про стягнення інфляційних втрат суд зауважує на наступне.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у статті 610 ЦК України, - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень статті 611 ЦК України, - у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків від ціни замовленого товару зазначеного у видатковій накладній (пункт 6.4. договору).

У випадку несвоєчасної оплати послуг замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, а також 36% річних. У випадку прострочення оплати вартості послуг понад 10 робочих днів, замовник додатково сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості послуг за договором (підпункт 7.2.2. пункту 7.2. договору ).

На час вирішення спору в суді доказів сплати боргу за договором № 339 від 01.08.2023 у розмірі 86 130,00 грн. відповідачем суду не надано.

Враховуюче наведене, вимоги Позивача є обгрунтованими.

За результатами розгляду справи апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 19 144,78 грн за період з вересня 2023 по червень 2025, пені у розмірі 46 337,14 грн за період з 15.09.2023 по 15.07.2025, 36 % річних у розмірі 56 831,64 грн за період з 15.09.2023 по 15.07.2025 та штрафу (15 %) у розмірі 12 919,50 грн.

Доводи апеляційної скраги Відповідача про стягнення пені, штрафу, індексу інфляції та 3% річних в зменшеному розмірі, колегією суддів відхиляються, оскільки

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України).

Зменшення розміру неустойки залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. За відсутності в законі переліку виняткових обставин та врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за своїм внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність / відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення і його конкретний розмір.

Відповідно до правових висновків викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 № 911/952/22 (12-79гс23) при вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду також належить брати до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним усіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

У питаннях визначення підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 ГК України і частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України. Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (див. постанови від 11 липня 2023 року у справі № 914/3231/16, від 10 серпня 2023 року у справі № 910/8725/22, від 26 вересня 2023 року у справі № 910/22026/21, від 02 листопада 2023 року у справі № 910/13000/22, від 07 листопада 2023 року у справі № 924/215/23, від 09 листопада 2023 року у справі № 902/919/22).

Щодо досліджуіаної справи, то Відповідач протягом двох років не здійснював оплату вартості послуг, хоча, не заперечує факт їх виконання. Також Відповідач не надав доводів щодо причин несвоєчасності виконання зобов`язання з оплати виконаних послуг та не вчиняв жодних заходів спрямованих на погашення.

Посилання Відповідача на те, що він є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок внесків учасників не може бути прийнятним, адже приналежність до певної організаційно-правової форми не звільняє від обов`язку від виконання взятих на себе зобов`язань. Факт зміни посадової особи Відповідача також жодним чином не звільняє Відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань.

Також, позиція Відповідача, що про наявність зобов`язань перед Позивачем дізнались лише після подання позову спростовується власноручними доводами Відповідача викладених у відзиві на позовну заяву зокрема “Відповідачем 05.10.2023 … було організовано проведення перевірки фактичного обєму наданих послуг по Договору … об`єму зазначеному в Акті виконаних робіт №339 від 15.08.2023…”.

Умови пункту 7.2.2. Договору не були обтяжливими чи несправедливими, вони відповідають загальній усталеній практиці договірних відносин, не суперечать вимогам чинного законодавства України та були застосовані виключно через значний термін прострочення зобов`язання та не вчинення будь-яких дій на погашення заборгованості.

Суд зауважує, що Відповідач мав можливість своєчасно виконати грошові зобов`язання за Договором без застосування штрафних санкцій, не зазнаючи додаткових фінансових витрат, направлених на сплату штрафних санкцій.

В п. 7.43. Постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 № 911/2269/22 суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обгрунтовно стягнув з Відповідача штрафні санкції на користь Позивача в повному обсязі.

Щодо посилань Відповідача на те, що позивач більше двох років не вчиняв жодних дій направлених на отримання заборгованості.

Колегія суддів не приймає такі заперечення з огляду на те, що строк позовної давності у даному спорі становить три роки і Позивач має право звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав у межах загального строку.

Щодо клопотання, викладенного в апеляційній скарзі з приводу призначити будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз`яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У даному випадку апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність підстав та необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа у даній справі, в матеріалах справи відсутні докази, що акт виконаних робіт № 339 від 15.08.2023 з боку Позивача та Відповідача підписаний невстановленими особами. Крім того, вказаний акт містять підписи та печатки.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення у цій справі відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "СПІВДРУЖНОСТІ-80" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025р. у справі №904/4970/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Чус

Оригінал: reyestr.court.gov.ua