Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №908/2936/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2936/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Концерну “Міські теплові мережі”

на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р.

(суддя Педорич С.І., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 20.11.2025р.)

у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський узвіз”, м. Запоріжжя

до Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

про стягнення коштів, у розмірі 22 926,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” до відповідача Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 15 011,27 грн., інфляційних втрат в розмірі 6484,87 грн., трьох процентів річних в розмірі 1429,98 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн просить покласти на відповідача.

Позивач обґрунтовує позов порушенням відповідачем зобов`язань щодо оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території будинку по вул. Одеська, буд. 12 як балансоутримувачем частини нежитлового приміщення № 42 підвального поверху (Літ.А-5) у складі приміщень (кімнат) №16-19 та частини місць загального користування №1-3 та №6-9, загальною площею 56, 29 кв.м.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р. у справі № 908/2936/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський узвіз” суму 15011,27 грн. заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території за період з 02.05.2022 по 04.07.2025.. Стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський узвіз” суму 1976,68 грн. витрат зі сплати судового збору та 5 222,40 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, у розмірі 6484,87 грн. та трьох процентів річних, у розмірі 1429,98 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Концерн “Міські теплові мережі”, через систему "Електронний суд", звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р. у справі № 908/2936/25 в частині стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 011,27 грн., витрат зі сплати судового збору, у розмірі 1 976,68 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 222,40 грн., та ухвалти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у понвому обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає, що між позивачем та відповідачем у спірному періоді не укладався договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; відповідачеві не направлялися повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” та не повідомлялося про прийняті рішення зборів; відповідач не брав участі в таких зборах; у відповідача не має простроченого грошового зобов`язання, оскільки відповідач не знав і не міг знати про рішення загальних зборів, якими були затверджені щомісячні розміри внесків на управління будинком та прибудинковою територією, оскільки його не повідомляли про скликання загальних зборів; відповідач не міг сплачувати самостійно внески, оскільки невідомо кому та невідомо скільки потрібно сплачувати.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р. у справі № 908/2936/25.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. (доповідач), судді – Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від15.12.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2936/25.

Матеріали справи № 908/2936/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Згідно з ч.1 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч.13 ст.8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч.ч. 1, 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2025р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В. відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу, для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, тощо визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Дарміна М.О., Верхогляд Т.А..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату суду від 09.03.2026р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025р. №1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2026р., судовою колегією у визначеному складі, прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі” на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи.

У житловому багатоквартирному будинку № 12 (далі – будинок), що розташований за місцезнаходженням: м. Запоріжжя, вул. Одеська, створено та діє Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” (позивач), яке зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ідентифікаційний код юридичної особи 40521769).

Установчими зборами ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” 30 травня 2016 року затверджено статут ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ”.

26 серпня 2016 року рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №506/47 вирішено:

ВИЛУЧИТИ з господарського відання міського комунального підприємства “Основаніє” житловий будинок №12 по вул. Одеська разом з тепловим лічильником, інвентарний номер №13564560/ВР13, залишковою вартістю 0,00 грн, крім квартир та нежитлових приміщень, зазначених у додатку;

ПЕРЕДАТИ в управління об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Одеський узвіз” житловий будинок №12 по вул. Одеська разом з вузлом обліку теплової енергії, інвентарний номер №13564560/ВР13, залишковою вартістю 0,00 грн та оригіналом технічної документації на будинок згідно з актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс за відповідною формою.

31 серпня 2016 року на підставі Акту приймання-передачі було передано в управління ОСББ “Одеський узвіз” житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вул. Одеська, буд. 12, крім: квартир комунальної власності м. Запоріжжя, а саме: №3, №16 загальною площею 98,26 кв.м; нежитлового приміщення комунальної власності м. Запоріжжя, а саме: приміщення №42, загальною площею 219,34 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.02.2022 №96/17 “Про передачу частини нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, буд. 12 в господарське відання Концерну “Міські теплові мережі” було вирішено: ВИЛУЧИТИ з господарського відання комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7” та ПЕРЕДАТИ в господарське відання КОНЦЕРНУ “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (Літ. А-5) по вул. Одеська, буд. 12 у складі приміщень (кімнат) №16-19 та частини місць загального користування №1-3 та №6-9, загальною площею 56,29 кв.м первісною вартістю 155 614,14 грн, залишковою – 49 641,54 грн.

Протоколами загальних зборів ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” №1 від 30.01.2022; №4 від 20.12.2022; №1 від 14.01.2024; №1 від 11.01.2025 затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком – 7,00 грн за 1 кв.м, що також підтверджується відповідними кошторисами ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” на 2022-2025 роки.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.02.2022 №96/17 “Про передачу частини нежитлового приміщення № 42 підвального поверху (літ. А-5) по вул.Одеська, буд.12 в господарське відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” було вирішено: вилучити з господарського відання комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7” та передати в господарське відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, 12 у складі приміщень (кімнат) №16-19 та частини місць загального користування №1-3 та №6-9 загальною площею 56,29 кв.м, первісною вартістю 155 614,14 грн, залишковою – 49 641,54 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі №4 від 02.05.2022 КП “ВРЕЖО №7” вилучає з господарського відання, а Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” приймає частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) площею 56,29 кв.м у складі приміщень (кімнат) №16-19 та частини місць загального користування №1-3 та №6-9 по вул. Одеська, 12.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради №479/10 від 25.06.2025 вилучено з господарського відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” та передано в господарське відання комунальному підприємству “ГРАДПРОЕКТ” частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, 12 загальною площею 56,29 кв.м (приміщення №16-19 та частинуприміщень загального користування №1-3, №6-9).

Відповідно до акту прийому-передачі №1 від 04.07.2025 Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” передав, а комунальне підприємство “ГРАДПРОЕКТ” прийняло в господарське відання частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, 12, загальною площею 56,29 кв.м (приміщення №16-19 та частину приміщень загального користування №1-3, №6-9).

У 2025 році позивач двічі звертався до відповідача з претензіями щодо сплати заборгованості за надані послуги з управління будинком в сумі 18 277,91 грн за період з 01.01.2021 по 31.05.2025 (претензія №17 від 13.06.2025 та претензія №20 від 11.07.2025).

Зазначені претензії залишені відповідачем без задоволення, що й стало причиною звернення з позовом до суду.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі. Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності вимог Позивача.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 011,27 грн., витрат зі сплати судового збору, у розмірі 1 976,68 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 222,40 грн.

В іншій частині, зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з ч.1 ст. 269 ГПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” № 417-VIII від 14.05.2015 (далі Закон № 417-VIII), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в статті 1 закону, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України № 2866-III від 19.11.2001 “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” (далі Закон № 2866-III), відповідно до статті 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертою статті 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону № 2866-III).

Об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2866-III співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону № 2866-III передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст. 20 Закону № 2866-III частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 23 Закону про ОСББ передбачено, що власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Рішеннями загальних зборів ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” у 2022-2025 роках затверджено щомісячний розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 7,00 грн. за 1 кв.м.

Доказів того, що рішення загальних зборів співвласників ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ”, а також рішення установчих зборів визнані недійсними (скасовані) у встановленому чинним законодавством порядку в матеріалах справи не міститься.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача, заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 02.05.2022 по 04.07.2025 у розмірі 15 011,27 грн.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 23.02.2022 №96/17 “Про передачу частини нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, буд.12 в господарське відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” було вирішено: вилучити з господарського відання комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7” та передати в господарське відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” частину нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, 12 у складі приміщень (кімнат) №16-19 та частини місць загального користування № 1-3 та № 6-9 загальною площею 56,29 кв.м, первісною вартістю 155 614,14 грн, залишковою – 49 641,54 грн.

Факт приймання-передачі частини нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) площею 56,29 кв.м в господарське відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” підтверджується актом прийому-передачі №4 від 02.05.2022.

Передача з господарського відання Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” в господарське відання комунального підприємства “ГРАДПРОЕКТ” відбулася 04.07.2025 року на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №479/10 від 25.06.2025, та оформлена Актом №1 від 04.07.2025.

З урахуванням викладеного суд висновує, що в період з 02.05.2022 по 04.07.2025 частина нежитлового приміщення №42 підвального поверху (літ. А-5) по вул. Одеська, 12, загальною площею 56,29 кв.м перебувала в господарському відання Концерну “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ”.

Фактично в період з 02.05.2022 по 04.07.2025 володів, користувався та розпоряджався комунальним майном той суб`єкт господарювання, якому таке майно було передане рішенням місцевої ради. Отже, саме Концерн “МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ” повинен був вирішити питання щодо сплати внесків на утримання будинку (Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2025 у справі № 908/1945/24 та від 07.06.2024 у справі № 908/1415/23).

Судова колегія констатує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, не є підставою для відмови від виконання зобов`язання з оплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території для будь-якої особи (Правова позиція Верховного Суду України, постанова по справі № 910/123/17 від 13 лютого 2018 і у регулюванні вказаних відносин слід уникати зайвого формалізму, тобто необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог (правова позиція Верховного суду в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року № 11-989заі18 та Постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22).

Щодо посилань Скаржника в апеляційній скарзі на те, що він не брав участі загальних зборах ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” та не повідомлявся про прийняті рішення, суд зазначає, що позивачем направлялась відповідачу претензія №20 від 11.07.2025, до якої додавалися протоколи зборів ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” та кошториси на 2022-2025 роки. Сама по собі відсутність представників відповідача на загальних зборах ОСББ не робить рішення, прийняті загальними зборами, недійсними.

Докази оскарження таких рішенні чи визнання їх недійсними в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ”.

Перевіривши, наданий позивачем розрахунок заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15 011,27 грн., суд визнав його таким, що відповідає дійсному періоду заборгованості та розмірам внесків на утримання майна ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ”, встановлених рішеннями загальних зборів.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ОСББ “ОДЕСЬКИЙ УЗВІЗ” витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, Господарський суд визнав 5 222,40 грн пропорційними сумі задоволених позовних вимог, які є співмірними і розумними витратами позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, з чим також погоджується судова колегія.

Щодо незгоди Відповідача зі стягненням з нього 1976, 68 грн. судового збору.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №944 від 18.09.2025 про сплату суми 3 028,00 грн судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у розмірі 65,28% від заявлених сум, судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 1976,68 грн витрат по сплаті судового збору (3028, 00 грн х 65,28% =1976,68 грн).

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 1311.2025 р. у цій справі відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну “Міські теплові мережі” - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025р.у справі №908/2936/25 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Чус