Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей
Дата: 26 лютого 2026 р.
Справа: №456/597/26
Суддя: Янів Н. М.
Справа № 456/597/26
Провадження № 3/456/529/2026
ПОСТАНОВА
іменем України
27 лютого 2026 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М. ,розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, жительку АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
17.01.2026 року близько 18:00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо із своєю неповнолітньою подругою ОСОБА_3 , зняли відео під російський контент із вживанням нецензурної лексики, що підриває національно-патріотичний дух громадян та учасників освітнього процесу, є неповагою до державної мови, після чого ОСОБА_3 виклала дане відео на своїй сторінці у соціальній мережі «Тік Ток», який є у загальному доступі громадян, що стало результатом неналежного виконання батьківських обов`язків матір`ю ОСОБА_1 яка порушила вимоги ст. 150 СК України, та вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Правопорушниця свою вину у судовому засіданні визнала повністю, однак просить визнати таке правопорушення незначним. Додатково ОСОБА_1 повідомила, що виховує доньку самостійно, проводить з нею профілактичні бесіди та якнайкраще старається для добробуту доньки.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом,згідно вимог ст. 280 КУпАП уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 150 СК України закріплюються такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Диспозиція ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211448 від 20.01.2026 року, рапортом працівника Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, поясненнями, які надала ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та правопорушниця ОСОБА_1 , постановою з ЄДРСР про притягнення пролягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, фотокопіями, відеозаписом, рішенням суду від 04.07.2014 року про усиновлення, довідкою про склад сім`ї, копією свідоцтва про народження.
Заслухавши пояснення правопорушницю ОСОБА_1 , дослідивши представлені на розгляд адміністративні матеріали, вважаю, що в її діях наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Поряд з цим, відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам.
Тобто, при розгляді справи суд зобов`язаний перевірити всі обставини адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відтак, враховуючи особу правопорушниці, відсутність умислу, що відповідно пом`якшує відповідальність, щире розкаяння винної у вчиненні правопорушенні, зважаючи на те, що вчинене нею правопорушення за своїм характером та наслідками не становить великої суспільної небезпечності, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, а тому є малозначним, у зв`язку з чим вважаю, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Назар ЯНІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua