Вирок від 08 березня 2026 р. у справі №462/872/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/872/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12025141390000142 від 03.02.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 05.02.2026 Франківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн, штраф сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2023 (справа № 462/6362/23, провадження № 3/462/2337/23), яка набрала законної сили 06.10.2023, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, постановою Франківського районного суду м. Львова від 01.07.2024 (справа № 465/3473/24, провадження № 3/465/1974/24), яка набрала законної сили 11.07.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п?ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу, постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.07.2024 (справа № 465/3472/24, провадження № 3/465/1973/24), яка набрала законної сили 12.07.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорущення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 (п?ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 (десять) років, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 30.08.2024 (справа № 462/5731/24, провадження № 3/462/2098/24), яка набрала законної сили 10.09.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 (п?ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 років, про які ОСОБА_3 повідомлено у визначений законом спосіб, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили є обов?язковими для виконання всіма фізичними особами на всій території України, діючи з прямим умислом 02.02.2025 близько 20:15 год., будучи позбавленим права керування транспортними засобами, усвідомлюючи протиправність своїх дій, керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», з д.н.з. « НОМЕР_1 », що належить на праві власності ОСОБА_5 , рухаючись у м. Львові по вул. Виговського, 77, був зупинений поліцейськими Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у Львівській області за порушення правил дорожнього руху, за що відносно ОСОБА_3 було винесено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП. Тим самим, ОСОБА_3 , маючи реальну можливість виконати вищезазначені постанови суду, умисно їх не виконав.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення. При цьому суду показав, що дійсно він, був позбавленим права керування транспортними засобами постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2023, постановою Франківського районного суду м. Львова від 01.07.2024, постановою Франківського районного суду м. Львова від 02.07.2024, постановою Залізничного районного суду м. Львова від 30.08.2024, 02.02.2025 близько 20:15 год. керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», з д.н.з. « НОМЕР_1 », що належить на праві власності ОСОБА_5 , рухався у м. Львові на вул. Виговського, 77, був зупинений поліцейськими Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у Львівській області за порушення правил дорожнього руху, за що відносно нього було складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП. У вчиненому щиро розкаюється, зазначив, що зробив для себе висновки і більше такого не повториться.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор не оспорювали фактичні обставини справи і судом було встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За викладених вище обставин суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, та обираючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, спосіб вчинення кримінального правопорушення його мотиви, форму вини, обстановку вчинення кримінального правопорушення, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу.

Разом з тим, суд, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, який раніше судимий 05.02.2026 Франківським районним судом м. Львова за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн, штраф сплачено 05.03.2026, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, беззаперечно визнав свою вину, у вчиненому розкаявся, досудову доповідь, на обліку в лікаря психіатра та в КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, беручи до уваги позицію прокурора, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Запобіжний захід судом обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не було заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 50, 65-67, 75, 76, 382 КК України, ст. 100, 349, 368, 370, 373, 374, 376, 392-393, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Речовий доказ: цифровий носій, на якому містятьсявідеозаписи від 02.02.2025 - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригіналом згідно.

Суддя: ОСОБА_1