Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №336/12027/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 04 березня 2026 р.

Справа: №336/12027/25

Суддя: Коваленко П. Л.

ЄУН: 336/12027/25

Провадження №: 3/336/1220/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Коваленко П.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлений,

за ч.2 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР2 №527945 від 30.11.2025, 30 листопада 2025 року о 16 годині 00 хвилин в м.Запоріжжі по вул.Деповська, 102, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судової повістки за місцем проживання.

За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ст. 126 КУпАП.

Постановою судді від 02.02.2026 матеріали адміністративної справи направлені до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту національної поліції для доопрацювання та належного оформлення, у зв`язку із тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалах, які складені відносно неповнолітнього ОСОБА_1 не зазначено жодних відомостей про присутність законного представника під час процесуального оформлення інкримінованого йому правопорушення.

03.03.2026 УПП в Запорізький області ДПП надійшли матеріали справи після доопрацювання, до яких долучено лист, з якого слідує, що уповноважені особи зазначеного державного органу вважають присутність законного представника при складені протоколу щодо неповнолітнього необов`язковою. Таким чином, недоліки, зазначені в постанові судді, не усунуті.

При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положеньст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

На підтвердження обставин вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527945 в якості доказів додано: рапорт поліцейського, довідка з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, відеозапис правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що незабезпечення права на захист є порушенням вимог Конвенції щодо розгляду справи.

Згідно з п.п.1, 3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 на час складення протоколу серії ЕПР1 №527945 від 30.11.2025 був неповнолітнім.

Відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно з вимогами п.7 Мінімальних стандартних правил Організації Об`єднаних Націй, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків або опікуна є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.33 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога. Аналогічна норма міститься також і в п.17 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 за №1376 (з наступними змінами).

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Однак, з доданих до протоколу про адміністративні правопорушення відеозапису встановлено, що поліцейськими були відібрані усні пояснення у неповнолітнього ОСОБА_2 та складено стосовно нього протокол про адміністративні правопорушення, передбачене ч.2 ст.126КУпАП без участі батьків (одного з них), або іншого законного представника чи адвоката.

Протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №527945 також не містить відміток, які б свідчили про присутність законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 під час їх складення.

Будь-яких передбачених ст.251 КУпАП доказів на підтвердження обставин присутності законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 при відібранні у нього усних пояснень та складенні стосовно нього протоколу, до матеріалів справи додано не було.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права неповнолітнього на захист, що дає суду підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527945 від 30.11.2025, який є основними процесуальними документами, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не можна за таких обставин вважати допустимим доказом у справі.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доданих до протоколу серії ЕПР1 №527945 від 30.11.2025 належних та допустимих доказів на підтвердження присутності законного представника при відібранні у неповнолітнього ОСОБА_2 усних пояснень та складанні стосовно нього зазначеного протоколу про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, та відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, ч.2 ст.126 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.7, ч.2 ст.126, ст.ст.245, 247, 251, 252, 256, 270, 280, 283, 284, 285, 287, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених частиною 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя П.Л. Коваленко

Постанова набрала законної сили ________________ 20___рік

Дата видачі постанови ________________ 20___рік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua