Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №335/1993/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/1993/26 2-а/335/57/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі головуючого судді Шалагінової А. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Данили Руслановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2026 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Д. Р. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності № 880 від 28.04.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у вигляді штрафу розміром 17 000,00 грн у зв`язку із тим, що він не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, в умовах особливого періоду. Разом із тим, позивачу не було вручено примірник вказаної постанови.

Водночас, позивач виконав вимоги закону та 14.06.2024 оновив (уточнив) свої дані через ЦНАП, а пізніше – шляхом реєстрації в застосунку «Резерв +» (05.08.2024).

З 16.04.2025 позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . За направленням позивач пройшов ВЛК 02.06.2025. До цього часу позивач ВЛК не проходив, а тому і не мав результатів медичних оглядів.

18.02.2026 позивач отримав повідомлення в банківський застосунок, що його рахунок було арештовано і варто звернутись до виконавчої служби. Цього ж дня було з`ясовано, що у провадженні Центрального ВДВС у місті Запоріжжі перебуває виконавче провадження № 80214809 з примусового виконання вищезазначеної постанови.

19.02.2026 позивач завантажив спірну постанову із застосунку «ДІЯ». Після ознайомлення із текстом постанови встановлено, що постанова винесена за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У той же час, не уточнення персональних даних є складом іншого правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. У спірній постанові наявне посилання на не існуючий нормативно-правовий акт (Закон «Про військовий облік і військову службу»), однак, відсутнє посилання на конкретний абзац пункту 10-1 п. 1 додатку 2 до Порядку № 1487, який порушив позивач. Крім того, у постанові не зазначено, чи повідомлений позивач належним чином про розгляд справи. Постанову за наслідками розгляду справи позивачу не вручено і не направлено. До того ж, вважав таким, що сплинув, строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки обов`язок уточнення персональних даних визначено законодавством з 18.05.2024 по 16.07.2024.

З наведених підстав просив постанову відповідача-2 від 28.04.2025 № 880 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити, стягнути на його користь судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Судом проведено такі процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 25.02.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів розміром 5 569,11 грн.

Ухвалою судді від 25.02.2026 клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Д. Р. про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та поновлено вказаний строк, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 05.03.2026 без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов – 5 днів з дня вручення ухвали.

02.03.2026 надійшов відзив представника відповідача-1 на позов, в якому зазначив, що під час складання протоколу № 880 від 16.04.2025 ОСОБА_1 ознайомлено із правами та обов`язками, визначеними ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що у протоколі він поставив свій підпис. Будь-яких клопотань від нього не надходило. За результатами розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення – штраф розміром 17 000 грн.

Зазначив, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.04.2025. Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 визначено, що під час дії воєнного стану висновок ВЛК діє 1 рік. Під час складання протоколу № 880 від 16.04.2025 відомості про проходження позивачем ВЛК у відповідача були відсутні.

Відповідно до п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані та інші персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) ТЦК та СП за місцем свого перебування. До персональних відомостей відповідно до пункту 17-1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» відносяться результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення ступеню придатності виконання військового обов`язку.

Отже, притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законним, оскільки позивач не уточнив відомості про стан здоров`я та не пройшов вчасно ВЛК. Докази виконання вказаного обов`язку позивач до суду не надав. На час розгляду справи позивач не був діючим військовослужбовцем.

З наведених підстав просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

03.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 269 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Отже, особливостями розгляду справ, визначених ст. 286 КАС України, не передбачено подання відповіді на відзив, з огляду на що надана представником позивача відповідь на відзив судом не приймається.

Ухвалою суду від 03.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Д. Р. про забезпечення позову відмовлено.

Станом на 05.03.2026 від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

05.03.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його тексту до 09.03.2026.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 цієї статті передбачено відповідальність за вчинення таких дій: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 880 від 16.04.2025, складеному стрільцем 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , зазначено про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке виразилось у тому, що ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Також у протоколі наявна відмітка про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 11:00 год. 28.04.2025, про що ОСОБА_1 16.04.2025 проставив свій підпис у протоколі.

Відповідно до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення № 880 від 28.04.2025, ОСОБА_1 під час загальної мобілізації не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Оскільки вказані дії (бездіяльність) вчинені ОСОБА_1 в особливий період, тому він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. З огляду на викладене, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 грн.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Згідно з абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», про порушення якого вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Аналогічні вимоги містив й абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, який був чинним на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, однак, який було виключено з вказаних Правил на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 916 від 30.07.2025.

При цьому, стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає перелік персональних даних, призовника, військовозобов`язаного та резервіста. Згідно з п. 17-1 ч. 1 цієї статті, до таких персональних даних, зокрема, належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Разом із тим, як вказує позивач у позові, 14.06.2024 він оновив (уточнив) свої персональні дані через ЦНАП, а пізніше – шляхом реєстрації в застосунку «Резерв +» (05.08.2024). З 16.04.2025 позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . За направленням ТЦК та СП позивач пройшов ВЛК 02.06.2025. До цього часу позивач ВЛК не проходив, а тому і не мав результатів медичних оглядів.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до позову копію військово-облікового документа із зазначенням дати взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 16.04.2025, посиланням на довідку ВЛК 02.06.2025 та позначкою, що позивач не підлягає повторному огляду. Крім того, позивачем надано витяг від 14.06.2024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в якому відсутня дата проходження ВЛК, а також надано витяг з додатку «Резерв +» з позначкою про вчасне уточнення даних 05.08.2024.

Разом із тим, ані у спірній постанові, ані у відзиві на позов відповідачами не надано вказаним обставинам жодної оцінки та вказані обставини не спростовано.

Окрім того, згідно із сутністю адміністративного правопорушення, що викладена у спірній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставилось у вину те, що він «не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку». Отже, сутність правопорушення полягає у вчиненні триваючої бездіяльності ОСОБА_1 щодо не уточнення відповідних персональних даних в ТЦК та СП, зокрема, відомостей про результати медичних оглядів. У той же час, враховуючи дату оновлення персональних даних позивачем 14.06.2024, зазначену в додатку «Резерв +», можна дійти висновку, що вказана бездіяльність з боку позивача була припинена саме 14.06.2024. Відтак, станом на момент винесення постанови 28.04.2025 строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, сплинув, що виключало можливість провадження у справі про адміністративне правопорушення. Також, суд звертає увагу і на те, що ВЛК позивач пройшов 02.06.2025, тобто вже після винесення постанови, що виключало можливість повідомлення про результати цієї ВЛК станом на момент складання протоколу і розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, ані у протоколі, ані у спірній постанові не зазначено, що позивач не виконав обов`язку з проходження ВЛК чи ухилився від її проходження у встановленому законом порядку та у визначені законом строки. Протокол і постанова містять лише посилання на не повідомлення позивачем результату медичного огляду, що, як зазначено судом вище, було неможливим з огляду на те, що ВЛК позивач проходив 02.06.2025, у той час як спірна постанова винесена 28.04.2025.

За таких обставин, прийняту відповідачем-2 постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, адже підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності не відповідають фактичним обставинам справи, а також змісту військово-облікового документа позивача та іншим доказам у цій справі, належність та допустимість яких відповідачами не спростована.

Також суд погоджується з доводами позивача щодо помилкового посилання відповідачем-2 у спірній постанові на Закон «Про військовий облік і військову службу», однак, вважає зазначення вказаної назви опискою, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено вірну назву цього нормативно-правового акту та відповідне посилання на його норми.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки суду з боку відповідача не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, зокрема, його об`єктивної сторони, а саме не доведено порушення з боку позивача правил військового обліку, тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Д. Р. підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі положень ст. 139 КАС України сума судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, розміром 532,48 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доказів щодо понесення інших судових витрат, зокрема, на правничу допомогу, орієнтовний розмір яких зазначено у позовній заяві, наразі суду не надано. У позовній заяві представником позивача зазначено, що такі докази будуть подані після ухвалення судом рішення у цій справі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73–79, 132, 139, 159, 205, 211, 217, 227–228, 241–246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Данили Руслановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 880 від 28 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору розміром 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення складене в повному обсязі 09 березня 2026 року.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1 – ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач-2 – начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , адреса місця проходження служби: АДРЕСА_2 .

Суддя А. В. Шалагінова